Фото з відкритих джерел
Прах в обмін на живих або полеглих. Рештки похованого у Львові НКВСівця Миколи Кузнєцова пропонують віддати РФ в обмін на українських військовополонених. Відповідний лист із пропозицією виконавчий комітет Львівської міської ради надіслав до Служби Безпеки України та Міністерства закордонних справ у відповідь на звернення з Росії.
«Поки наші хлопці знаходяться в полоні, я вважаю, ми не маємо морального права це питання розглядати. Російська Федерація верне нам наших хлопців, які знаходяться в полоні, тоді ми будемо це питання розглядати».
Ось така реакція очільника Львова Андрія Садового на російське звернення. До Львова прохання з Росії про ексгумацію і передачу останків радянського розвідника та спецагента НКВС Миколи Кузнєцова надходить не вперше. Ще у 1990-му росіянам вдалося забрати зі Львова пам’ятник Герою Радянського Союзу, який височів у самісінькому центрі міста. А далі стартувало листування: на початку двохтисячних комісія з військових поховань відмовила ветеранам Єкатеринбурга. Згодом у 2018 — так само вчинив і виконком Львівської міськради зі зверненням губернатора Свердловської області. Чому Росія так наполегливо вимагає віддати прах диверсанта Кузнєцова — розмірковує військовий історик Андрій Лозинський.
«Ніколай Кузнєцов — це є досить контраверсійна фігура у військовій історії. Дуже шанується росіянами. Це був типовий терорист, типовий бандит, типовий Путін. І він був спеціально засланий на територію Західної України щоби нищити, у тому числі, і українців. Теперішня Російська влада на чолі з Путіним робить усе можливе щоби відновити Радянський Союз чи Російську імперію в якимось варіанті — такий симбіоз. І тому вони роблять усе можливе щоб витягувати із небуття і таких прихвостнів, як Ніколай Кузнєцов».
Колись — 30 років тому — біля пам’ятника Кузнєцову у Львові ставали піонерами та приймали у комсомол, адже тоді з радянського розвідника творили легенду. Нині його вчинки львівський історик Іван Сварник теж відверто називає терактами.
«Своїм завданням Кузнєцов вважав вбивство високопоставлених німецьких чиновників і військових. Це викликало масові репресії. На місці замаху на імперського радника у Рівному Кузнєцов лишив документи вбитого українського підпільника. Це дало привід для німців розстріляти в місті понад 300 українських заручників. Аналогічною ситуація була у Львові — тут вбили німці понад 2000 тисячі заручників і кілька сот в’язнів у тюрмі».
Відтак питання про перенесення останків Миколи Кузнєцова з львівського Пагорбу слави до Широкореченського військово-меморіального комплексу, що в Єкатеринбурзі — потрібно вирішувати на державному рівні — вважають у львівській Ратуші. Міський голова Львова Андрій Садовий наголошує:
«Ми всі прекрасно розуміємо, що триває війна і є російська агресія. І ось коли ми отримуємо листи з Росії стосовно перепоховання праху, то я би хотів щоб ми мали чітку державну позицію. Тому звернулися до керівника СБУ, до Міністра закордонних справ щоб дали своє тлумачення. Я знаю багато випадків у світі коли ці питання вирішуються на рівні Президентів країн. Якщо це допоможе повернути з російського полону когось із наших ув’язнених – я був би дуже щасливий».
Тим часом, львівські історики мають свої прізвища на обмін. Мовляв, на території Російської Федерації похований не один видатний українець, якого необхідно повертати у рідну землю. Каже історик Іван Сварник.
«Наприклад, у селі Ярополче під Москвою є могила нашого гетьмана Дорошенка. Другий варіант: можна було би вимагати за них (ред. — за останки Кузнєцова) повернення останків генерала Чупринки. Як військового на військового».
Додам, що у Львівській міськраді наголошують, вони не відмовили у перепохованні останків Кузнєцова, а лише відтермінували розгляд. Та обіцяють ухвалити рішення щойно отримають висновки СБУ та відповідь від Міністерства закордонних справ.
Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо