У нас є розуміння, куди потрібно рухатися у питанні деокупації Криму — Антон Кориневич
У нас є розуміння, куди потрібно рухатися у питанні деокупації Криму — Антон Кориневич
0:00
/
0:00

У нас є розуміння, куди потрібно рухатися у питанні деокупації Криму — Антон Кориневич

Як в Україні відбулася Кримська платформа? Які сподівання щодо майбутніх звільнень українських політв’язнів вона принесла? Та як вплине зустріч двох президентів — Володимира Зеленського і Джозефа Байдена — на долю українських політв’язнів?

Про це поговорили із Постійним представником президента України в АР Крим Антоном Кориневичем.

Антон Кориневич — український державний службовець, науковець, кандидат юридичних наук. Фахівець із міжнародного гуманітарного і міжнародного кримінального права. Від 25 червня 2019 року — Постійний представник президента України в АРК. Закликає збільшити санкційний тиск на Російську Федерацію через ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму.

Ігор Котелянець: Як ви оцінюєте Кримську платформу, що вже відбулася? Які сподівання вона принесла щодо долі українських політичних в’язнів і як далі буде розвиватися вся ця історія?

Антон Кориневич: Я абсолютно позитивно оцінюю і установчий саміт Кримської платформи, який пройшов 23 серпня у Києві, і декларацію Кримської платформи, і відкриття постійно діючого Офісу Кримської платформи. Це безпрецедентний випадок для Києва, для України — зібрати в одному місці стільки  лідерів держав, стільки міністрів закордонних справ, які будуть говорити про продовження політики невизнання окупації Криму. Про те, що минуло вже сім років окупації і міжнародне співтовариство все знає і нічого не забуло, воно продовжує ґрунтувати свою політику на основі основних принципів міжнародного права, і порушення цих основних принципів не сприймаються всім міжнародним співтовариством.

Тому це, безумовно, найвдаліша з дипломатичних ініціатив за часи незалежності України, і я думаю, що все вийшло на найвищому рівні. Тепер дійсно важливо підтримувати цей трек і на внутрішньому рівні, і на зовнішньому, з тим, що Кримська платформа була оцим постійним майданчиком, постійним консультативним механізмом та інструментом.

Ігор Котелянець: 23 серпня ми побачили, що 43 країни і 3 міжнародні організації, які були присутні на відкритті Кримської платформи, відкрито і однозначно заявили про підтримку політики деокупації Криму, обмінялися думками і позиціями. Але що далі? Я так розумію, що, оскільки створено Офіс Кримської платформи, в України є певний план дій?

Антон Кориневич: По-перше, і сам саміт не завершився виключно спілкування глав держав і делегацій, він завершився прийняттям декларації Кримської платформи. Я думаю, що на цьому потрібно загострювати увагу, тому що це найбільш повний документ, якого ми до цього не мали. Він чітко окреслює позиції всіх держав і всіх учасників саміту щодо всіх питань, які стосуються тимчасової окупації Криму. Тому насправді ця декларація — це дуже сильний документ, вона є великим кроком вперед і значним досягненням для нас всіх.

Особисто для нас, як для органу, який безпосередньо працює із питаннями Криму, ця сталість і постійність Кримської платформи — це одне із завдань. Саме тому створювався Офіс Кримської платформи як структурний підрозділ Представництва, як окреме функціональне завдання. У нас є розуміння і бачення, яким чином ми можемо рухатися і по зовнішньому треку, тобто в роботі з нашими міжнародними партнерами, і по внутрішньому — в рамках України. У нас є розуміння, що нам потрібно зробити, які законодавчі акти нам потрібні, які потрібні координаційні механізми. Але про це поки що не хотілося б говорити. Коли ми оберемо чітко визначені механізми, ми почнемо по них рухатися. Проте вже зараз видно, що всі ключові українські стейкхолдери, зокрема державні органи, громадськість — всі налаштовані позитивно.

Наталія Каплан: Зважаючи на все це, що ми можемо сказати тим, хто на даний момент залишається за ґратами в РФ?

Антон Кориневич: Важливо розуміти, що звільнення політв’язнів, незаконно полонених — це одне з ключових завдань для України. Від себе можу сказати, що під час відвідин Офісу Кримської платформи за участі президента України, глав делегацій були родичі політв’язнів, люди з Криму, і вони мали змогу звернутися до глави держави і до наших міжнародних партнерів, мали можливість поспілкуватися у неформальній обстановці. Я думаю, що це посилило цю міжнародну складову — розуміння ситуації. Адже коли ти стоїш у центрі Києва і дружина політв’язня тобі говорить, за що її чоловік перебуває за ґратами в РФ, це сприяє подальшому руху до звільнення наших громадян.

Наталія Каплан: Чи обговорювали посилення санкцій?

Антон Кориневич: У кулуарах велися різні дискусії, проте в цій частині, за яку ми відповідали — презентація Офісу Кримської платформи — ми включали цей елемент більш як для розуміння наших міжнародних партнерів.

Ігор Котелянець: Нещодавно відбулася зустріч президента Зеленського із президентом США Джо Байденом. Чи ви готували президента до цього візиту з точки зору списків політичних в’язнів, з точки зору надання більшої значимості цій темі, щоб вона обов’язково прозвучала на цих переговорах?

Антон Кориневич: Безумовно, як і інші державні органи, ми надавали  відповідні матеріали до цієї зустрічі. Але я зазначу, що президента і готувати до цієї тематики не варто і не було ніякого сенсу, тому що в нас було багато зустрічей з ним особисто з квітня по серпень, і на цих зустрічах завжди піднімалося питання наших заручників і політв’язнів. Президент тримає питання Криму у себе на столі, постійно опікується ситуацією, зацікавлений у розвитку Кримської платформи, тому що це його ініціатива. І президент говорив із президентом США про Крим, про його деокупацію, про Донбас, про наших політв’язнів, тому що для президента це дуже важливі речі. Він їх тримає на особистому контролі.

  • Президент говорив із президентом США про Крим, про його деокупацію, про Донбас, про наших політв’язнів, тому що для президента це дуже важливі речі. Він їх тримає на особистому контролі

Ігор Котелянець: Після того, як відбулася Кримська платформа, чи моніторили ви, як Росія відреагувала на цю подію? Чи це позначилося на зовнішньополітичній арені? І що говорили кримчани, які були на Кримській платформі — наскільки для них це важливо?

Антон Кориневич: Загалом ми спостерігаємо за певною істерією з боку Росії, Кремль багато уваги приділяє цій темі. Ми бачили також серйозну аналітичну роботу, наприклад, при Міністерстві закордонних справ РФ. Їхні фахівці аналізували, що вони можуть зробити, аби не допустити цю платформу, щоб зменшити її результати. Російські дипломати запрошували до себе в МЗС РФ іноземних послів, залякували та намагалися чинити опір цій Кримській платформі. Отже, Російська Федерація дуже стурбована, тому що Україна у питаннях Криму почала грати першим номером. До цього ми лиш реагували: Росія порушила права людей у Криму — ми реагуємо, затримали кримських татар — ми реагуємо. Зараз Україні грає першим номером. І наскільки ми бачимо по спільній роботі з нашими партнерами в середині держави, з міжнародними партнерами і з громадськістю, нам потрібно продовжувати грати першим номером. І ті кримчани, які проживають на материковій частині України, і ті, які мешкають на окупованому півострові і були присутні на саміті Кримської платформи, дуже позитивно це сприйняли як той елемент, коли Україна перебирає ініціативу на себе. Нам потрібно це тримати, нам потрібно грати першим номером, тому що це наша територія і наші люди. Ніхто за нас ці ініціативи проявляти не буде.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Створення цієї програми частково або повністю фінансується в рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини