У нас є матеріальна допомога координаторам, але це сміховинні кошти — лідер С14 Євген Карась
Лідер праворадикального руху С14 Євген Карась прокоментував акції за участі організації та розповів, звідки С14 бере кошти на свою діяльність.
Громадське радіо подає фрагменти півгодинного інтерв’ю. Повну версію розмову слухайте у доданому звуковому файлі.
Напад на офіс, який пов’язують з Медведчуком
– Коли я останній раз бачила подію, до якої причетний рух С14, це був напад на офіс, який пов’язують з Медведчуком. На власні очі я там С14 не бачила, тому що коли туди підбігли журналісти, вже нікого не було. Сама акція тривала кілька хвилин, якраз стільки, щоб закинути димові шашки. Це все ж таки радикальний жест.
– Стосовно Медведчука, думаю, це навіть дуже толерантний жест. У даному випадку це лише сигнал, що непокаране зло не забуте.
– Але це порушення законодавства.
– Я думаю, що порушення законодавства – це діяльність структур Медведчука в Україні. Його структури брали участь у розпаленні бойових дій. Стосовно Медведчука з боку націоналістів це був хоча б якийсь символічний жест.
Передача СБУ бойовика Лусваргі
– Чому ви проводили цю акцію?
– До нас зверталися протягом півроку перед тим. Неодноразово чоловіки писали, що бачили Лусваргі в готелі на Подолі та про те, що кажуть, що він буде тікати.
– Він не міг тікати, у нього не було паспорта.
– Скільки у нас з України втекло російських людей?
До нас зверталися, ми ходили по цих готелях, не знайшли Лусваргі, подумали, що дезінформація. Потім Левко Стек, журналіст «Радіо Свобода», виклав відео, де він перебуває у цій Голосіївській пустині. Після цього вже зранку його намагалися перемістити звідти. Його буквально евакуювали звідти десь за півгодини до того, як ми прибули, в бразильське посольство. З посольства його по суті вигнали, тому що бразильське посольство досить несхвально ставиться до його діяльності. Адвокат Рибін прямо сказав, що ця наша акція зірвала план з втечі Лусваргі.
Напади на ромів
– Як ви обираєте форми проведення акцій? Чому у людей, які іноді нападають на ромські поселення, є речі, які можна вважати зброєю – ножі або битки?
– У нас переважно є газові балончики, у тих, хто у варті, або тих, хто служили і мають право на оформлення травматичної зброї, вона є. Ножі інколи носять, але це легально, є посвідчення і так далі. Чому носимо? На нас також постійно є полювання, напади, буквально після кожної нашої акції «сєпари» мене у Facebook завалюють «ты умрешь, гнида», є стеження, напад на Сергія Мазура, були напади на наших активістів, погрожували тітушки в Кременчуці, були напади у Львові, Дніпрі, погрожували нападом у Чернігові. У Києві поки менше, але після «Маршу здорової молоді» теж був напад. Скажімо, не напад, а залякування двох наших хлопців.
– Ви не відповіли щодо ромів.
– Наприклад, зараз сказали, що напали на поселення ромів на вокзалі. Яке може бути поселення ромів на вокзалі? Мені невідомо. Якщо брати вокзал, це була не якась вигадка. До нас зверталися. Нас завалили зверненнями і журналісти (зараз їх звинувачують у тому, що вони вживають мову ненависті), і люди всіх національностей казали, що треба щось зробити, тому що вокзал – зона терору.
Фінансування акцій
– Вам часто приписують і матеріальну зацікавленість у вашій діяльності.
– Не часто, до речі. Якщо дуже багатьом структурам, людям, кажуть, що вони розікрали кошти, нам такого не кажуть. У нашому випадку це виключається. Є постійні балачки про те, що відсотків 80 протестної діяльності стали проплаченими тією чи іншою мірою. У нашому випадку цього немає, нам закидають інше.
«Сєпари» і наші критики з нас глузують, що ми публікуємо карту, збираємо кошти. Якщо брати фінансову частину, то, я навіть цим пишаюся, є багато політичних угрупувань, які між собою ламають списи, хто нам платить.
Ефективність нашої діяльності відносно однієї витраченої гривні в середньому в тисячу чи у дві тисячі відсотків більша, ніж в інших політичних структурах, тому що переважно все це розкрадають. Якщо комусь провести акцію коштує десять тисяч доларів, для нас це коштує дві тисячі гривень, щоб роздрукувати якісь банери. Зараз є дуже сильна підтримка нашого руху, тобто є багато людей, до яких ми завжди можемо звернутися щодо особливо великої витрати коштів, наприклад, буває таке, що банер величезний, він коштує 5 – 7 тисяч гривень.
– Ви кажете, що в вашій організації кошти, які ви збираєте, ідуть виключно на організаційні витрати. В середовищі, пов’язаному з активістськими рухами, є така інсайдерська інформація, що в подібних до вас рухах у людей, які є функціонерами, часто є зарплатня. У вас такого немає?
– У нас є матеріальна допомога, особливо координаторам. Але це сміховинні кошти, на них не виживеш. Таким чином ми можемо спонукати людей шукати ті види діяльності, які дозволяють приділяти якийсь час громадській діяльності. Нам успішно вдалося зробити кілька власних бізнесів, хоча і вони інколи мають проблеми. Намагаємося робити власні бізнеси, але власні прибутки наших членів від потреб руху складають відсотків 20.
– У вас є бюджет руху? Який він на місяць?
– Так, озвучувати не можу, тому що це буде корисно для всіх наших неприятелів, але він дуже невеликий. Основні витрати – проїзд учасників або оренда офісів, спортзалів, екіпіровка. Коштовні також марші, коли є банери, інколи витратною частиною є обладнання (мегафони, колонка, фотоапарат).
– С14 ще називають кишеньковою організацією СБУ. Що скажете про це?
– Те, що ми спілкуємося з СБУ стосовно питань «сєпарів» і тільки стосовно цього питання, тому що ми їх передаємо. З поліцією ми спілкуємося не менше, спійманих і переданих поліції різного роду злочинців, мабуть, більше, ніж «сєпарів», бо «сєпарів» зловити важче.