Фото: Громадське радіо
— Українське населення на 50%, навіть більше, складається з жінок. Не може бути ситуації, коли насправді жінок понад 50%, а в Верховній Раді їх 10 — 15%. Верховна Рада має відображати населення, тому дуже важливо, щоб політичні партії на етапі висування кандидатів вже забезпечили це представництво, щоб людям було, з кого вибирати. Якщо там представлена лише половина нашого суспільства, то і такі закони будуть прийматися.
— Гендерні квоти в нашій країні є добровільними, а не примусовими. Якщо політична партія не дотримується гендерних квот, то їй нічого за це не буде?
— Так, але є інший бік медалі: якщо партія дотримується гендерних квот, вона отримує фінансування. Мені здається, що в сьогоднішніх умовах це може бути навіть кращий стимул. В чинному скликанні Верховної Ради лише «Самопоміч» отримала таке фінансування. Ми прогнозуємо, що вже в новому скликанні буде більше партій, які зможуть отримати це державне фінансування.
— В старих партіях, які можуть називатися по-новому, ми бачимо тих самих жінок, яких вже бачили, лише час від часу можуть з’являтися нові обличчя. Інші партії представляють і жінок, і чоловіків, яких ми не знаємо. Чому ми маємо за них голосувати?
— До тих жінок, які включені в списки нових партій, була більш прискіплива увага, вимоги до них були більші. Ті жінки, які є в прохідних частинах списку, це висококваліфіковані жінки, які мають посади або в бізнесі, або досягли певних висот в науці, або це громадські активістки, волонтерки. Радує, що різні жінки представлені.
Важливо відзначити іншу тенденцію, яка стосується того, як партії представляють жінок в мажоритарних округах. Старі партії поставили більше жінок-кандидаток на мажоритарку, а нові партії, мабуть, побоялися ризикувати і виставляти жінок як кандидаток по мажоритарці. Оскільки мажоритарка потребує значних фінансових витрат, очевидно, партіям вигідніше зараз ставити там чоловіків.
— Які закони, котрі стосуються жінок, сьогодні дуже актуальні?
— Найперша наболіла тема — це ратифікація Стамбульської конвенції, яка сприяє протидії домашньому насильству. Чинна Верховна Рада не спромоглася ратифікувати її через те, що було дуже сильне лобі, яке протидіяло цим змінам.
Крім цих змін, у нас ще є питання запровадження квот в наглядових радах державних підприємств. Сьогодні в Україні розрив в оплаті праці жінок і чоловіків складає 27%, тобто жінки в будь-якій галузі в середньому отримують на 27% менше, ніж чоловіки. Щоб збалансувати, пропонується жінок включити в наглядові ради державних підприємств та інших державних установ.
Ще одне важливе питання — протидія сексизму в публічному просторі. Мова йде про рекламу та вислови політиків. Має бути запроваджена відповідальність, щоб публічні особи і медіа дотримувалися певних європейських стандартів.
Серед жінок, які балотуються, вже є ті, які заявляють, що підтримують цінності гендерної рівності, але перед жінками буде стояти ще більший виклик: ми прогнозуємо, що жінок у новому парламенті буде близько 18%. Для ефективного голосування потрібно буде об’єднуватися з чоловіками, треба буде переконувати їх проголосувати.
Всю розмову слухайте у доданому звуковому файлі.