У вирі секс-скандалів і поліграфів важливі події відійшли на задній план – політолог
Узагальнимо те, що відбувалося протягом минулого тижня, з політологом, доктором політичних наук, директором департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігорем Петренком.
Фільм про Зеленського в Золотому та розмова президента з добровольцями
Якщо говорити безпосередньо про цей фільм, то це політична технологія. Те, в якому стилі відбулася розмова Зеленського з добровольцями – це вияв таких людських емоцій, які, певно, не дуже можуть личити самій посаді президента, хоча там обидві сторони поводили себе не дуже достойно. Ми можемо по-різному відноситися до особистості Володимира Зеленського, але саму посаду президента України треба поважати. Ми ж про своє керівництво теж можемо по-різному думати, але не дозволяємо якісь відповідні розмови. Проте, звичайно, й відповіді президента йому не дуже лічать.
Розведення військ в Золотому-4 — що далі?
В Мінських домовленостях прописано першим пунктом — припинення вогню, далі йде розведення. Ми розуміємо , що по всі лінії фронту провести розведення дуже складно, практично неможливо. Оскільки там розрізнені різні підрозділи і невідома вся їхня адекватність у виконанні цих рішень. Тому йдуть таким шляхом, що визначають конкретні зони, в яких відбувається розведення після семи днів, коли там тиша. Але я розумію дисонанс у сприйнятті громадян, коли з одного боку, говорять, що має бути тиша, а тут беремо звіт, а там стріляли. Проте це стосується виключно певної території. І от вона визначена, в них є такі карти – якщо тут не стріляють, то тут розводимо. Наступне розведення мало б бути у Петрівському 4 листопада, проте терміни будуть змінені, оскільки там в ці дні стріляли, а пострілів не має бути протягом семи днів. Тобто йдуть шляхом таких малих кроків для того, щоб забезпечити розведення.
В нас не вистачає гуманітарної політики і розуміння важливості цих кроків, тому що різні політики використовують це, що відбувається капітуляція, хоча є вже якісь певні домовленості. З іншого боку, немає щирості в тому, що все, що робиться, все, що досягається, буде мати цю оцінку. І треба бути потім не брехати громадянам, коли буде розмова про те, що якщо ми хочемо чогось, треба буде від чогось відмовитися.
Зустріч у Нормандському форматі – як треба готуватися?
Зустріч поки що під питанням, але шанси зростають через те, що все ж таки вдалося досягнути відведення військ у Золтому-4. Але треба пам’ятати, що Російська Федерація завжди підвищує ставки.
Дуже важливо розуміти, що оця зустріч не може виключно формуватися на Банковій, нашим дипломатам треба гарно попрацювати з французами і німцями. По-перше, у визначенні спільної позиції, по-друге, у намаганнях закидати вудочку щодо інших якихось варіантів, форматів тощо.
Інтеграція в НАТО
На жаль, в мене завжди був скепсис щодо потенційного вступу України в НАТО в тій ситуації, в якій ми зараз опинилися, оскільки в нас і конфлікт, і проблематичність відносин з Російською Федерацію. Тому виходить так, що ми для країн НАТО в кращому випадку виклик, в гіршому – загроза. А світ дуже прагматичний, насправді. Ми маємо зізнатися собі, що більшість країн НАТО далеко не в захваті від потенційної можливості військового конфлікту з Російською Федерацією. І це двері, які і не закриті, і не відкриті. Але, звичайно, НАТО – це союзник України, дуже потужний і важливий гравець в нашому протистоянні з Російською Федерацією.
Від «скаженого принтеру» до поліграфу – наскільки консолідованою і цілісною є «Слуга народу»?
Вона, насправді, ніколи не була цілісною з самого початку. Як тільки ми побачили списки, ми провели дослідження і вирахували там десять груп впливу, п’ять ще окремих лобістів, пов’язаними з потужними людьми. Звичайно, на перших порах, можливо, ця консолідованість була кращою, зараз починається боротьба в середині «Слуги народу», і цей поліграф та інші – це ті вияви протистояння різних моментів. Ми пам’ятаємо і виступ Микити Потураєва у Трускавці і розпач депутатки від СН, коли їй відмовили у правках, про які домовлялися. Це все дзвіночки, які були закладені з самого початку, тому що Володимир Зеленський не захотів витратити час до парламентських виборів для того, щоб створити команду, зайнятися партійним будівництвом, набрати перевірених людей.
В цьому вирі подій важливі питання відійшли на задній план, і навіть питання землі теж відійшло, більше зосередилися, на жаль, на питаннях інтимних відносин певних депутатів, на поліграфах, що не є суть важливим. Насправді, у Верховній Раді зараз дуже низька якість багатьох законопроектів, їх нахрапом приймають, а потім їх треба буде сильно доопрацьовувати, змінювати. Ну і, на жаль, поки ще депутати від «Слуги народу» не всі виробили механізм критичного оцінювання законодавчих ініціатив.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.