Українські стяги замість прапорів бойовиків: військовий з Луганщини розповів про хобі на передовій
Хтось колекціонує марки, хтось — обгортки від цукерок, а боєць Олександр полюбляє знімати ворожі прапори та замість них вішати українські стяги. Півтора роки тому він служив під Попасною, що на Луганщині. Там, де до супротивника всього декілька десятків метрів, зародилося його незвичайне хобі — він уперше вночі зняв прапор бойовиків та повісив український стяг.
«З чого почалося?…Висять прапори не нашої країни. На нашій землі. Якось в душі все зашкряботіло, перевернулося. Вирішив виправити ситуацію. В потрібне русло повернути», — згадує військовий.
З того часу і почалося: де б Олександр не боронив українські кордони, він неодмінно зриває символи самопроголошених республік та вивішує синьо-жовтий та червоно-чорний стяги. Останній — символ української повстанської армії. За свою спритність, армієць отримав позивний «Кувирок».
«Дуже шустрий. Часто змінюю позиції. Хоббі — знімати сєпарські прапори. Хтось збирає марки, хтось — обгортки від цукерок, я люблю знімати сєпарські прапори і вішати українські, наші», — пояснює Олександр.
Підрозділ Олександра завжди знаходиться у самих гарячих точках Донбасу, остання ротація — позиції поблизу Кримського, розповідає його побратим Микола:
«Часто буває, що прострілюють по наших позиціях з різних калібрів. Більшість — у нічний період. Вечорами і перед ранком. Бажають нам гарних снів, можна так сказати».
Захищати Україну Олександр захотів відразу після окупації Криму, тому що свого часу проходив там строкову службу і добре знав півострів. Але піти на фронт в 2014 не вийшло, з повісткою з військкомату поїхав на Донбас в 2015. Каже, за роки війни вивчив психологію супротивника.
«Ви розумієте, як для підрозділу. Прапор — це головне в підрозділі. Якщо в підрозділі свиснули прапор, то підрозділ не так себе почуває. То для них це, напевно, була ганьба, страшніше нікуди. Як попросиналися, то, звісно, їм це не дуже сподобалося. Почали стріляти, але толку не було, бо дуже високо та ще й на металевій споруді стоїть, не так просто збити. Це не на дерев’яній гілці, щоб було можна скосити», — розповів військовий.
Військовослужбовець Михайло своїм командиром дуже пишається і каже, що його безстрашність – приклад для кожного. А ще зі сміхом розповідає, як навчає бойовиків української мови та поваги до держави.
«Ми не провокуємо, але ми о шостій годині ранку включаємо гімн України. Для них це незвично було з перших днів. Вони нецензурними словами висловлювалися в адресу наших військовослужбовців. Навіть обстріли починали, тільки включаємо гімн, вони обстрілюють. Зараз вже звикли до цього. Вивчають наш гімн. Мабуть, з тієї сторони скоро будуть співати», — говорить Михайло.
Найголовніша мрія Олександра — встановити державний символ України над обласною адміністрацією в Луганську. Каже, поки цей прапор не встановить – не заспокоїться.
