«Українською, будь ласка» — з 16 січня вся реклама в Україні має бути державною мовою

Лише українською і на телебаченні, і на радіо, і в друкованих ЗМІ — саме такою має бути реклама з 16 січня. Виняток — телерадіокомпанії закордонного мовлення та медіа, які мовлять однією або кількома офіційними мовами ЄС. Вони можуть поряд із державною розміщувати рекламу офіційними мовами Євросоюзу. Це стосується і друкованих ЗМІ, які видають мовами Європейського союзу. 

«Значить Kyiv post, який виходить в Києві англійською, та інші схожі видання можуть на своїх шпальтах розміщувати рекламу англійською. Або так само, наприклад, коли на Закарпатті видають газету угорською, то там може бути реклама угорською мовою. Тобто, щодо газет, які виходять мовами країн Євросоюзу в законі про мову передбачений виняток. Вони можуть розміщувати у себе рекламу цими мовами», — говорить Олексій Кляшторний, координатор Руху «Українська Дія». 

Особливості використання у рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів та національних меншин України будуть встановлюватися законом щодо порядку реалізації їхніх прав. Цей законопроєкт ще розробляють.

Вся інша реклама — лише державною. За порушення закону штрафуватимуть. Розмір стягнення —  від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто приблизно від 3400 до 5100 гривень. Якщо ж це перше порушення, то виробник, розповсюджувач і замовник реклами отримають попередження. Виявлятиме порушників, зокрема, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. 

«Є відділ моніторингу і є відділ аналізу. Вони займаються системним моніторингом всіх медіа: і загальнонаціональних, і регіональних, і місцевих. В кожному регіоні України працюють представники секретаріату і представники Національної ради, вони також здійснюють моніторинг», — говорить член Нацради Сергій Костинський.

Та найбільше у пошуку порушників очікують допомоги від пересічних українців.  Побачивши рекламу не державною мовою, кожен може звернутися до Нацради або до видання, яке опублікувало таку рекламу, її виробника чи навіть у поліцію, Держпродспоживслужбу або у суд. Утім, щоб не потрапити під стягнення, рекламодавці мають час на підготовку, адже адміністративну відповідальність за порушення закону відтермінували на три роки.

Однак, вказувати на порушення правозахисник  Орест Данилевич закликає вже зараз. 

«Перш за все треба фіксувати це порушення, щоб ми мали факт. Є можливість зараз через комп’ютер робити скріншоти, фіксувати. Якщо це білборд — сфотографували, у нас є факт. Після цього ми повинні звертатися безпосереднього до виробника чи подавача цієї реклами, тобто рекламного агента. Також громадяни, які, на жаль, бачать, що це дуже важко, можуть звертатися до громадських активістів, об’єднань і ми можемо спільно захищати нашу мову», — каже Данилевич. 

Водночас голова Асоціації рекламодавців Тетяна Суворова каже, що більшість її колег вже давно перейшли на українську. Натомість розповідає про іншу юридичну колізію. Мовляв, законом не передбачене покарання за фасадні конструкції не державною мовою, адже вони не є рекламою.

«Наприклад, назви магазинів, які не зареєстровані, як торгові марки або вони не мають патенту, просто їх собі вигадав підприємець, зробив вивіску і повісив на магазин — вони не є ані рекламою, ані вивіскою. І ось ця мовна норма на них не поширюється. Це такі назви як: «Кальмира», «Мириада», «Пирогово», «Мафия», «Рубин», «День и ночь», — говорить Суворова.

Нагадаємо, з 2012 року в Україні діяв «закон Ківалова-Колісніченка», який дозволяв заміняти державну мову регіональною. Його визнали неконституційним лише у лютому 2018-го і понад рік українці чекали на новий закон. Нардепи прийняли його торік у квітні й з липня українська стала обов’язковою для органів державної влади і використання у публічних сферах. 

Ірина Саєвич