Українці ніби за Україну, але зі «Сватами» і Maruv — Віктор Бобиренко

Віктор Бобиренко, керівник експертної групи Бюро аналізу політики ще в грудні 2015 року написав блог  в «Українській правді» — «Чому наступним президентом стане Володимир Зеленський». Про прогнози, які здавалися у 2015-му році неймовірними, а зараз, з огляду на останні дані соціологічних опитуваннь, наче справджуються, ми і поговорили з Віктором Бобиренком.

 — Чому тоді вам здалося, що так воно може статися?

— Мій колега прийшов на роботу і каже: «Ти бачив «Слугу народа»? От би нам такого президента». Я подивився, і зрозумів, що це технологія і що ця технологія буде використана, і буде використаний образ Голобородька, який дуже і дуже потрібен українцям. Я б назвав це технологією нав’язаної порядності. Чому? Свого часу я читав багато літератури, зокрема соціології, і соціологи десь ще з 80-х років опитувала дві групи людей. Перша група – це професіонали, ті, які самі себе зробили – успішні люди, і прості люди. В обох групах запитували: «Які критерії найкращого керівника?». Причому будь-якого керівника. І менеджери давали одну оцінку — є 5-6 критеріїв, які необхідні для того, щоб керівник був успішним. А прості люди вибирали критерії порядний і справедливий. Тобто людям потрібен порядний президент. І от його нам і намалювали – потрібен порядний, дивіться, який він в кіно класний.

Плюс до цього «Квартал 95» успішно знищував весь український політикум. При тому всьому, що він і справді схожий на цирк, але це доводилося до абсурду. Робили і мультяшні проекти, тобто говорилося, що це справжній цирк.

Також «Квартал 95» — це один із інструментів нав’язування нам рамки якоїсь. В Росії, наприклад, нав’язано, що Путін молодець, він хороший, а бояри погані. В нас же рамка навпаки: мер може бути хороший, голова громади – хороший, а поганий лише президент. Тому наші технології тримаються на трьох китах: весь український політикум зробити міфом і абсурдом, нав’язати свою рамку і те, що у військових називається стратегічна ініціатива. Це коли старі політики  — в рамках оборони, тому що ми Зеленського не показуємо, він є тільки в скайпі, Інстаграмі, Фейсбуці, тобто там, де його вигідно показати. А на ток-шоу ми не йдемо, ми нав’язуємо рамку – сьогодні здаємо аналізи, завтра  на стадіон, і тільки на стадіон. Тобто розвіюємо ваші міфи, робимо свої міфи и робимо це агресивно.

— Але при цьому я намагаюся знайти суспільний запит на іншу історію – на дебати, на сутнісні дебати, на те, щоб кандидати в президенти розповідали про своє стратегічне бачення з ключових питань. Але запиту, здається, немає?

  — Ми не можемо про все суспільство говорити однозначно, воно поділяється на багато сегментів, і в якогось певного прошарку є величезний запит на те, щоб почути всі ці речі, про які ви говорите. Наприклад, мені хочеться спитати у Зеленського, що він мав на увазі, коли Томос «термосом» називав, коли Україну – повією? Це просто для того, щоб бабок заробити, чи це його позиція? Хоча б щось скажи, але немає  — лише рамка, яка нав’язується, тільки те, про що ми хочемо говорити, а інше ми говорити не будемо. І це, як на мене, перемога соціологів – проведена «разведка боем». Тобто вони в соціології визначили основні сегменти, вони зрозуміли, що буде в першому турі і хто буде голосувати у другому. Зрозуміли, що є запит у українців, які як би за Україну, але зі «Сватами» і Maruv. І це великий сегмент. Є другий сегмент, який не може побачити Порошенку кадрових прорахунків, малої боротьби з корупцією. Хоча я як представник антикорупційної аналітичної організації стверджую просто, що корупції стало в рази менше.

Що рятує європейців? В них є інститут експертів, в нас він тільки з’являється, і поки що єдиний відомий мені експерт, якого визнають як експерта, це доктор Комаровський. Але він експерт в педіатрії. А так в нас вважається, що в політиці в нас розуміються всі, в антикорупційній діяльності – всі, тому експертом може бути кожна кухарка. І було визначено, що є сегмент «Сватів», тих, хто заморився від влади, є сегмент тих, в кого є запит на нових, але тих, кого ми знаємо. І вони розклали та подивилися, що сегмент тих, хто логічно мислить в цій країні не найбільший, нащо ми будемо щось робити? Сегмент людей з критичним мисленням залишився Порошенкові, але таких людей критично мало.

• Було визначено, що є сегмент «Сватів», тих, хто заморився від влади, є сегмент тих, в кого є запит на нових, але тих, кого ми знаємо. І вони розклали та подивилися, що сегмент тих, хто логічно мислить в цій країні не найбільший, нащо ми будемо щось робити? Сегмент людей з критичним мисленням залишився Порошенкові, але таких людей критично мало.

— Петро Порошенко зараз нагадує людину, яка з одного боку розуміє свої прорахунки, з іншого боку, розуміє, в якій ситуації він опинився. Чому так пізно?

— Зараз багато хто каже, що у Порошенка програли технологи. Це не зовсім так. Це помилки, в першу чергу, Порошенка, і що ж тут вже на дзеркало накивати. Перша помилка була в тому, що глибинно не дослідили, що народ втомився, в першу чергу, від того, що нічого не відбувається, не справдилися очікування. Звичайно, очікування були надзвичайно завищені. Проте ті пасіонарні, які робили Майдан, для яких був єдиний імператив – Україна понад усе – це була меншість. Тобто ми розуміємо, що в сорокамільйонній країні 130 тисяч людей можуть повернути «реки вспять». Ми це і зробили. Але зараз голосує гармонійна більшість. Це прості люди, які не хочуть революцій, вони втомилися від війни, які хочуть гармонії з природою, дайте їм трошки роботи, трошки пожити, трошки ковбаси дешевої і трошки зрєліщ – і все буде добре. І в цих людей були дуже завищені очікування. Але ж очікування були і в цих пасіонаріїв, які зробили Майдан, і вони теж не справдилися. Проте вийшло так, що тільки ці люди тепер в більшості своїй топлять за Порошенка. Тому що вони розуміють, що розчарування розчаруванням, але Україна понад усе.

Проте я знаю людей, які говорять, що піду голосувати за кого завгодно, тільки не за Порошенка. «А Україна?» — «Плювати на Україну, але тільки наказати його». І я думаю, що дуже велику помилку роблять між першим і другим туром ті, хто не можуть зупинитися і називають іншу сторону «ватою», «даунами», «дебілами» і так далі.  Тому що тепер, якщо виграє Зеленський, то в нього прогнозовано десь до осені починає зменшуватися кількість прихильників, але не так сильно, як у Порошенка у 2014-му році, саме тому, що людям сказали, що «ось ти пом’янеш мої слова і подивимося, що ти восени будеш казати», і вони тепер будуть триматися, як за соломинку, за будь-які добрі вчинки Зеленського. У втратах буде винувата Верховна Рада, Кабмін, Госдеп, Путін — всі, окрім Вови, тому що ми довели людей, які за Зеленського, до того, що їх  вже об’явили дебілами і вони будуть доводити, що вони не такі. Хто ж визнає свої помилки? А треба було казати, що всі ми помиляємося, і великий мудрий німецький народ помилися, коли обрав Гітлера. Взагалі для мене вислів «мудрий народ» — це оксюморон, як гарячий сніг і сміливий боягуз. Тому що  мудрий американський народ проголосував за Трампа, мудрий британський народ – за Brexit, а мудрі люди проголосували за «ЛНР» та «ДНР».

• Як тільки ми дамо слабіну, ми побачимо кров. А в нас цього не хочуть розуміти, в нас забули основний урок історії – у 1918-му році в січні, коли сюди наступав Муравйов, в нас по хатах сиділо з обрізами 3,5 мільйони ветеранів Першої світової, під Крути вийшло 400-500 хлопців, які загинули. Але де були три мільйони? А ті три мільйони потім у 1933-му році їли своїх дітей.

Зараз гармонійна більшість заморилася від війни і хоче штик в землю. І йому і пропонують штик в землю — давайте миритися любою ціною. І відчуваючи такі настрої електорату, Зеленський, якщо він стане президентом, може гратися цим, і Путін це відчує — або що суспільство стало слабим, або що президент став слабим. І тоді ми не застраховані ні від чого, тому що Росія розуміє лише силу. Як тільки ми дамо слабіну, ми побачимо кров. А в нас цього не хочуть розуміти, в нас забули основний урок історії – у 1918-му році в січні, коли сюди наступав Муравйов, в нас по хатах сиділо з обрізами 3,5 мільйони ветеранів Першої світової, під Крути вийшло 400-500 хлопців, які загинули. Але де були три мільйони? А ті три мільйони потім у 1933-му році їли своїх дітей. Просто через те, що вони з вибором помилилися. І німці, помилившись з вибором, потім отримали зруйнований Берлін, Лейпциг і так далі.

Так і ми зараз, не розуміємо, чим це може «аукнутися» через 5-10 років. Але ще раз: як тільки ми дамо слабіночку – «Москва сльозам не вірить».

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.