Пошуки шляхів відновлення суверенітету України над окупованим Донбасом та низька обізнаність українців із змістом Конституції. Про що перед виборами говорять люди та чого очікують?
Професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань розповідає про свіжі соціологічні дослідження та коментує їхні результати.
Загальнонаціональне опитування щодо пошуків шляхів відновлення суверенітету України над окупованим Донбасом було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 20 червня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Згідно з результатами опитування більшість населення – 49% – вважає, що «заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі». Проте «мир за будь-яку ціну» не підтримується виборцями жодної з партій.
«Найбільший показник щодо підтримки миру за будь-яку ціну серед виборців партії «Опозиційна платформа – За життя». Але навіть серед них 45% вважають, що заради миру варто йти на компроміси, але не на всі. І це дуже важливо.
Ці результати в нас стабільні, ми постійно повторюємо формулювання. І не дивно, що українці обирають серединний варіант. Один варіант – військовий, ми розуміємо, що це продовження війни. Другий варіант – це просто здатися Путіну, його теж відкидають. Беруть серединний варіант.
Але далі починається найцікавіше, тому що українці кажуть: «ми готові на компроміси, але не на всі». Далі ти починаєш розписувати ці компроміси – виявляється, що українці практично на все не погоджуються. Все, що від нас хоче Путін, особливий статус, прийняття закону про нейтральний позаблоковий статус України, повна амністія для всіх учасників бойових дій, проведення місцевих виборів на умовах бойовиків – практично все це українці відхиляють. Щоправда, на Донбасі ці цифри вирівнюються, там більше людей готові до цих компромісів, але вони теж не становлять більшість.
Мабуть, лише один пункт викликає тривогу. Ми ставимо питання про проведення прямих переговорів із керівниками самопроголошених «ДНР» і «ЛНР», і тут думка українців розколюється: 41% на 41%. Мені здається, це досить тривожний момент, бо свідчить про те, що люди не розуміють, що це нічого не дасть і ці люди нічого не вирішують. Рішення приймаються в Кремлі і це нам потрібно розуміти. Але більшість інших речей, які нам хоче нав’язати Росія, українці відкидають.
Перед цим дослідженням в нас було кілька опитувань, які стосувалися Криму. Більшість людей вважають, що Крим – це Україна, але реалістично оцінюють, що його не можна повернути завтра-післязавтра. Ми ставили окреме питання: «чи готові ви заради миру на Донбасі обміняти Донбас на Крим, тобто визнати, що Крим – це частина Росії, заради того, щоб припинилася війна на Донбасі». Більшість людей каже, що ні. Це важливо, бо це те, що росіяни намагаються провести на світовому рівні».
Ще одне свіже загальнонаціональне соціологічне опитування населення України було присвячене ставленню громадян до Конституції та обізнаності з її змістом. За результатами опитування, майже половина населення не читала Основний Закон країни.
«Те, що майже половина не читали Конституцію, – може, й недобре. Але, з іншого боку, третина читала окремі розділи. Конституція – це досить складний документ, щоб розібратися в ньому, треба мати певну підготовку й фах. Те, що третина читала, – вже добре. Хоча, звичайно, хотілося б, щоб люди більше до неї зверталися.
Половина опитаних вважає, що згідно з Конституцією носієм суверенітету та джерелом влади в Україні є народ. І це добре. 34% вважають, що таким суб’єктом є президент. І це погано. Це свідчить про те, що є нерозуміння базових речей».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.