Українське законодавство має  визначити ще кілька корінних народів — професор Хлобистов

Українське законодавство має визначити ще кілька корінних народів — професор Хлобистов

9 серпня в Києві відбувся круглий стіл, присвячений забезпеченню прав корінних народів в Україні

На ньому був присутній, зокрема і Євген Хлобистов, професор, доктор економічних наук, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру, якого ми запросили до студії поговорити про народи України, які можуть претендувати називатися корінними.

Євген Хлобистов 

Андрій Куликов: Я не раз бував на подібних заходах, позаяк цікавлюся цією темою, але вперше почув від професора Хлобистова про те, що виявляється, корінні народи мають право на користування природними ресурсами. Я подивився – це навіть врегульовано міжнародним правом. А що в українському випадку це означає?

Євген Хлобистов: Є така міжнародна конвенція №169 Міжнародної організації праці, до якої, на жаль, ще Україна не долучилася. Ця конвенція забезпечує права корінних народів стосовно різних сфер їхньої життєдіяльності, зокрема, стаття 15 цієї конвенції присвячена землі і природним ресурсам. Там йдеться про те, що корінні народи мають право на використання землі і природних ресурсів, які є на територіях їхнього традиційного проживання і на тих територіях, які мають виняткове значення для їхньої ідентичності, збереження культурних традицій і збереження їхньої самоідентифікації як спільноти чи економічної цілісності. Ця конвенція пропонує певні механізми – як має відбуватися процес використання природних ресурсів на таких територіях.

Андрій Куликов: Які права в цьому контексті мають наші кримські татари, які визнані корінним народом?

Євген Хлобистов: Так, на жаль, в нас тільки один народ визнаний корінним в Україні, це кримські татари, але це не єдиний корінний народ. Бо в Криму ще є кримчаки і караїми, і вони теж на сьогодні чекають свого самовизначення. Проте наразі в українському законодавстві немає підстав для того, щоб ми сказали, що кримські татари забезпечені як корінний народ правом користування природними ресурсами на їхніх традиційних територіях.

9 серпня в День корінних народів ми піднімаємо цю тему і кажемо, що корінні народи мають розвиватися. У всьому світі 370 мільйонів людей можна віднести до корінних народів. І це не тільки «перші нації» США і Канади, такі представники є і в Європі, в Мексиці та інших країнах. І на сьогодні проблема корінних народів полягає в тому, що скорочується територія їхньої життєдіяльності, і їм не компенсуються збитки, які наносяться у зв’язку з використанням ресурсів, захопленням їхніх територій тощо. Наприклад, наш сусід-агресор має достатню кількість корінних народів, зокрема на півночі Сибіру, і ці народи фактично зникають.

Якщо говорити про корінні народи, які проживають на території України, то, наприклад, кримчаків і караїмів залишилося вже теж дуже мало, а багато кримських татар живуть поза межами України, наприклад, в Туреччині. І це великий виклик — як об’єднати ці народи навколо територій, які є традиційними, особливо в період окупації Криму. Тому ми, експертне середовище, намагаємося запропонувати такі механізми в нашому законодавстві: по-перше, прийняти конвенцію №169 про корінні народи, по-друге, в наших стратегічних документах зазначити право корінних народів користуватися цією територію, яка має виняткове значення для їх самоідентичності.

Андрій Куликов: На круглому столі серед корінних народів Криму згадували урумів, які не проживають в Криму, але походять звідти. В кінці XVIII століття їх примусово переселили на територію Російської імперії.

Євген Хлобистов: Так, це складна історія. Уруми були християнами, на відміну від кримських татар, які є мусульмани. І така була ідея, щоб відділити християн від мусульман, нібито забезпечити безпеку, вільний розвиток і таке інше, тому їх фактично переселили на безлюдні території Приазов’я, де вони залишилися у важкому стані.

Андрій Куликов: Але згадуючи про урумів, як же ми можемо забути про румеїв? Це інші греки, це так звані греко-елліни, котрі, на відміну від урумів, розмовляють діалектом новогрецької мови. Коли ми будемо визначати корінні народи, румеї відносяться до корінних народів, як і уруми, чи все ж таки це один народ, який розмовляє різними мовами?

Євген Хлобистов: Доречно було б запитати етнографів з цього приводу, а я можу сказати власну точку зору. Уруми є корінним народом, тому що вони походять з Криму, тобто з тієї території, яка адміністративно належала до України з часів формування державної незалежності в 1991-му році. Румеї – це греки, а греки мають свою батьківщину – Грецію.

Андрій Куликов: Вони — греки, які живуть на українській території, не менше, ніж уруми жили свого часу.

Євген Хлобистов: Але вони підпадають під категорію малі народи, не корінні народи, а малі. Це ті малі народи, які мають в іншому місці свою національну батьківщину, і ми маємо опікуватися їхньою безпекою, їхнім саморозвитком, їхніми культурними традиціями, але це трошки інше. Як от на круглому столі виступав наш колега, який представляє народ ерзя. Ерзя не є корінним народом в Україні, він в іншій країні має своє коріння.

Андрій Куликов: При спілкуванні з урумами і румеями, мені неодноразово прямо казали: «Ми є спільнота». Вони відчувають себе одним спільним, вони живуть поруч, хоча в різних селах. Що тут має бути першим: науково вивірене ставлення чи покладання на самоідентифікацію цих людей?

Євген Хлобистов: Це дискусійне питання, і на нього є дві відповіді. Коли я активно спілкувався зі своїми колегами з Кримськотатарського ресурсного центру, кримськотатарські історики вважають, що це одна спільнота, що це один народ, який розділяється виключно релігійною традицією. Частина стали мусульманами, частина – юдеями такого караїмського напрямку, а частина — християнами. Саме це розділило їх на три народи. Але на сьогодні саме через самоідентифікацію ми можемо сказати, що це можуть бути три корінні народи. Для того їм треба об’єднатися, заявити про свою ідентичність і створити органи власного управління, як це створили кримські татари через Курултай чи Меджліс.

Андрій Куликов: А як же русини, які живуть на Закарпатті?

Євген Хлобистов: Русини можуть бути корінним народом України, якщо вони створяться відповідні умови – самоорганізацію, створять орган, який буде представляти їхні національні інтереси. Я особисто не бачу проблеми в тому, що ми визнаємо русинів як корінний народ України, який проживає в Закарпатті. Але сьогодні наукова точка зору така, що нібито русини не є окремою нацією, а є частиною української нації, як є бойки, лемки, гуцули тощо.

Андрій Куликов: Сьогодні надійшла новина про те, що президент Зеленський підтримує ідею кримськотатарської національно-територіальної автономії. Ваша оцінка?

Євген Хлобистов: Це дуже правильне рішення, дуже позитивне, я його вітаю. Тому що нам сьогодні треба визначити перспективи кримськотатарської спільноти у майбутніх контурах України і в майбутньому Криму, який повернеться до нашої держави, я вірю в це. Але механізм створення такої автономії має бути ще дуже обережно пророблений. В чому проблема? Розмови про кримськотатарську національну автономію мають велику історію. Я вперше про це почув ще на початку 2000-х років, але тоді український політикум до цього ставився дуже непевно і з лячністю – чи не буде це таке державне відокремлення кримських татар від України. А сьогодні треба підкреслити, що наявність національно-культурної автономії і наповнення цієї автономії політичними правами має відкрити дуже гарну перспективу для майбутньої інтеграції корінного народу. І це про безпеку в Криму, щоб унеможливити подальші агресивні дії.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Останнi новини