Українські посли перевіряють, з якими паспортами проросійські кримчани приїхали на нараду ОБСЄ — Джапарова

Українські посли перевіряють, з якими паспортами проросійські кримчани приїхали на нараду ОБСЄ — Джапарова

Перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова у програмі «Київ-Донбас» розповіла про щорічну нараду ОБСЄ з питань імплементації людського виміру, на якій протягом двох тижнів розглядалися питання, пов’язані з демократією, правами людини, толерантністю, дискримінацією, расизмом

Перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова у програмі «Київ-Донбас» розповіла про щорічну нараду ОБСЄ з питань імплементації людського виміру, на якій протягом двох тижнів розглядалися питання, пов’язані з демократією, правами людини, толерантністю, дискримінацією, расизмом.

З Еміне Джапаровою спілкувалася ведуча Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва.

Від України у нараді брали участь представники влади, правозахисники, громадські активісти. Вони говорили про порушення прав людей, зокрема на окупованих територіях.

— Це вже третій рік, коли я відвідую ці дискусії. Робота наради триває два тижні. Кожен день має офіційну частину. Це пленарне ранкове і вечірнє засідання. Кожне з них триває близько 4 годин. Протягом цих двох тижнів всі громадські організації, яких там безліч, можуть проводити свої сайд-івенти. Цього року активність російської сторони була піковою, принаймні в дні, присвячені темі свободи медіа. Я брала участь у цих заходах у складі офіційної делегації України, яка була затверджена президентом. В цей день і перша, і друга пленарки були присвячені свободі слова, медіа. Мене особисто, м’яко кажучи, здивувало, що представники громадських організацій з боку Росії, які наче повинні мати місію захисту свободи слова в РФ або мати правозахисну позицію з приводу несвобод в РФ, жодного слова про ситуацію в РФ з питаннями, пов’язаними зі свободою вираження, свободою медіа, не сказали. Вся їхня риторика зводилася до критики України в тому чи іншому вигляді. Ми фіксували, що ця робота була координована, тобто, на жаль, це були ручні організації, які привезла російська держава. Окрім цього, вони привезли журналістів Russia Today і окупаційної ТРК «Миллет», мета якої розірвати зв’язки лідерів, які зараз перебувають тут, і тих, хто живе в окупованому Криму. Цей канал запустили у 2015 році, вичавивши з десяток українських незалежних ЗМІ. Дивлячись на контент телеканалу «Миллет», я можу однозначно сказати, що це пропаганда кримськотатарською мовою, мета якої дискредитувати, наприклад Меджліс — орган самоуправління, який в РФ рішенням Верховного суду заборонено і названо екстремістською організацією. Є проміжне рішення суду ООН, яке змушує РФ відновити діяльність Меджлісу і скасувати цю заборону, але Росія ігнорує це рішення.

Заходи відбувалися у Варшаві. Як кримчани приїжджають в країну, яка є частиною ЄС? З якими паспортами?

— Для мене те, що відбувалося в день, присвячений свободі медіа, було гібридною війною: демократичні інструменти використовувалися проти демократичних систем. Під виглядом громадських організацій і незалежних журналістів РФ впроваджувала свій наратив. Важливо було, що ми показали світу, що це гібридна війна, вона не десь на окупованих територіях тестується або в Україні, вона в самій серцевині міжнародних процесів.

Якщо говорити про те, як я відчувала подвійні стандарти, то на першому пленарному засіданні Росія намагалася продемонструвати позицію двох представників «Республіки Крим». Один з них — генеральний директор телеканалу «Миллет», якій в промові сказав, що представляє «Республіку Крим». Україна взяла регламентне зауваження, коли ми сказали, що людина, яка представляє  «Республіку Крим» не може виступати, тому що немає «Республіки Крим». Модератор дослухалася і відмовила йому в слові. Далі була інша спроба — жіночки, яка представляє «Общественную палату Республики Крым». Це начебто об’єднання громадських організацій, одна третина формується за поданням «прем’єр-міністра» окупованого Криму, одна третина за поданням «спікера», тобто казати, що це якесь незалежне утворення, не можна. Модератор теж дослухалася.

Модератором другої частини пленарної зустрічі був керівник офісу Арлема Дезіра — людини, яка представляє ОБСЄ в питаннях свободи медіа. Керівник офісу Арлема Дезіра надає слово і першому, і другій учасниці. Для мене це був подвійний стандарт. Якщо ОБСЄ наполягає на позиції нейтралітету, розуміючи, що люди, які представляють «Республіку Крим», напевно, не мають права виступати на таких майданчиках, тому що це використовується з метою зафіксувати статус-КВО. Навіть американці взяли цей регламентний пункт «зауваження», тобто була ще одна країна, яка підтримала Україну, але модератор надав слово обом цим людям.

Ці люди, напевно, реєструвалися?

— На ефірі «Россия 24» третій представник з Криму секретар «Союза журналистов Республики Крым» (він говорив, що представляє «Союз журналистов России») в одному з ефірів сказав, що вони приїхали з паспортами, які були видані їм в Криму і з візами, які були видані в ці паспорти. Технічно це майже неможливо, тому що є позиція країн Шенгенської зони не видавати шенген в паспорти, видані в окупованому Криму. Наразі наші посольства перевіряють цю інформацію. Я не здивуюся, якщо це була маніпуляція. Можливо, паспорт, за яким приїхав цей представник, був виданий в Краснодарі. Враховуючи рівень уваги до цих людей і координації з боку офіційної Росії, вони підготували документи необхідним чином. Це питання зараз вивчається українською стороною.

Відбувся дивний виступ секретаря «Союза журналистов России», як він представився. Коли він сказав, що це Україна окупувала Крим ще в 90-і роки, ця позиція викликала посмішки в залі, тому що це баула інформаційна профанація. Але ми брали право відповіді і зауважували, що це був акт, зафіксований на референдумі 1991 року, коли жителі Криму висловилися за те, щоб бути частиною України, це те, що визнавала сама Росія.

Аудіоверсію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Останнi новини