Археологи збирають кошти на дослідження стародавніх човнів, що затонули в Дніпрі
Під час експедицій у 2017-2018 в районі Херсона гідроархеологи знайшли два турецькі судна завдовжки 40 та 23 метри. Днями вони розпочали кампанію зі збору коштів на проведення експедиції з дослідження знахідок, підготовку фільму та серії лекцій. До експедиції планують залучити й студентів історичних факультетів українських вишів
Під час експедицій 2017-2018 років поблизу Херсона гідроархеологи знайшли два турецькі судна завдовжки 40 та 23 метри. Днями вони розпочали кампанію зі збору коштів на проведення експедиції з дослідження знахідок, підготовку фільму та серії лекцій. До експедиції планують залучити і студентів історичних факультетів українських вишів. Більше про це розповів керівник експедиції і підводний археолог Дмитро Кобалія.
— Минулого та цього року ми працювали поблизу Херсона та знайшли два судна. Скоріше за все, вони не запорозькі, а турецькі. Це цікаво в будь-якому випадку, оскільки обидва судна, схоже, затонули за надзвичайних обставин, навряд чи в результаті шторму. Якщо вони затонули в результаті бойового зіткнення з запорожцями, можливо, це виведе нас на сліди запорозьких човнів, які досі не були знайдені на території України.
Поки йдеться не про підйом човнів, а про дослідження. Наступного року ми плануємо не тільки дослідити ці об’єкти у вузькому науковому плані, але й долучити до цього студентів, щоб в України з’явився шанс на розвиток підводної археології.
Зараз підводних археологів дуже мало — 15-20 людей на всю країну
Підводних археологів у нас настільки мало, що ситуація, я вважаю, близька до катастрофічної. Тому важливо, щоб зявилося нове покоління, яке б підхопило ці роботи. Тоді протягом певного часу, думаю, будуть знайдені й запорозькі човни.
Ми плануємо досліджувати знайдені човни (вони доволі великі, один – майже 40 метрів, другий – 23). Наступного року плануємо дослідити їх, залучити студентів, навчити їх підводним роботам. За результатами наступного року буде зрозуміло, чи варто піднімати човни, чи, можливо, потрібно буде досліджувати їх ще не один рік.
Стан човнів непоганий. Це, скоріше за все, були пласкодонні вантажні судна, а такі зберігаються краще – якщо вони лежать на дні, то не є перешкодою для будь-яких дій людини. Тому стан збереженості дуже хороший. До того ж, вони частково засипані ґрунтом, тому розкопки дадуть можливість виявити конструкції кораблів, можливо, рулі та весла, які могли зберегтися поруч.
Україна значно раніше познайомилася з Чорним морем і Кримом, ніж Росія, яка про це тільки мріяла. Тим не менше, в Україні не сформовано погляд на те, що Україна дійсно морська держава
Зараз ми збираємо кошти на проведення експедиції, яка має декілька етапів: «польовий» етап, що передбачає також участь 15 студентів із декількох університетів України, участь підводних водолазів із АТО, наукових спеціалістів Національного заповідника «Хортиця». Це буде серйозна та цікава команда, яка працюватиме протягом місяця – думаю, в липні чи серпні наступного року. Крім того, планується виготовлення фільму про ці роботи. Також ми плануємо провести серію лекцій із демонстрацією фільму в містах, селах південної України. Це дуже важливо, щоб люди зрозуміли, якими цінними є пам’ятки, поруч із якими вони живуть.
Ми орієнтуємося приблизно на 700-750 тисяч гривень. Ці кошти підуть на проведення підводних робіт, зйомки фільму, лекції – на весь проект, що триватиме від восьми місяців до року. Велика частина грошей піде на закупівлю гідрокостюмів, спорядження, що використовуватиметься для проведення робіт.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.