В Україні залишать 102 райони замість 490: для чого таке скорочення і як воно вплине на життя українців?

В Україні залишать 102 райони замість 490: для чого таке скорочення і як воно вплине на життя українців?

Віце-прем’єр-міністр і Міністр регіонального розвитку та ЖКХ Геннадій Зубко на свій сторінці у Фейсбуці опублікував мапу з новим варіантом адміністративно-територіального устрою України. Замість 490-та районів, які в нас є, має бути сформовано 102, 10 з яких – на тимчасово окупованих територіях.

Мапа районів

Що чекає на долю районів та райдержадміністрацій в Україні? Та чому таке переформатування районів не обговорювали з їхніми мешканцями?

Про ці та інші важливі речі ми поговорили з президентом Української асоціації районних та обласних рад і головою Харківської облради Сергієм Черновим, а також з експертом Центрального офісу реформ з децентралізації Юрієм Ганущаком.

sergiy_chernov.jpg
Сергій Чернов Громадське радіо

Андрій Куликов: В Харківській області наразі 27 районів. Місцеві фахівці наголошували на тому, що їх має лишитися дев’ять, а тепер пропонується лишити чотири. Чому, на вашу думку?

Сергій Чернов: Я прочитав коментар Міністерства регіонального розвитку та Геннадія Зубка і здивований, що повністю проігнорована точка зору робочої групи Харківської області. Ми створили робочу групу з представників місцевого самоврядування, представників адміністрацій, науковців, громадських діячів та представників Міністерства регіонального розвитку. Двічі збиралися на засідання, обговорювали і з громадами, і з районами, і знайшли оптимальний компроміс у кількості районів. Київ пропонував чотири райони, ми пропонували дев’ять, і потім погодилися на те, що ефективно для області  буде сім районів. Проте Київ на Печерських пагорбах намалював циркулем свою кількість районів, а так не робиться. Я хотів би запросити експертів, щоб вони поїздили по Харківській області і подивилися на логістику і на майбутнє того устрою, який вони пропонують. Ми ж говоримо про наближення послуг і їх ефективність, а не навпаки.

  • Київ пропонував чотири райони, ми пропонували дев’ять, і потім погодилися на те, що ефективно для області  буде сім районів

Наша пропозиція відповідає європейській практиці, ці сім районів повинні були бути з населенням 150-200 тисяч чоловік кожен, так як це пропонує експертне середовище та європейські практики. Половина населення області наразі живе в Харкові, а Мінрегіон пропонує один район у Харкові, а на решті території всього на всього – три райони.

  • Половина населення області наразі живе в Харкові, а Мінрегіон пропонує один район у Харкові, а на решті території всього на всього – три райони.

Андрій Куликов: А в районі, який буде у Харкові, буде населення набагато більшим, ніж в інших районах.

Сергій Чернов: Так, там населення майже 1,9 мільйони. І, мабуть, Харківська область тоді буде заздрити Івано-Франківській: в Харківській області 2,9 мільйони населення, в Івано-Франківській – біля 1,4, проте Мінрегіон в Івано-Франківській області запропонував п’ять районів, а в Харківській – чотири. І одна частина області повністю залишається без центру. Це невірно і незрозуміло.

  • В Харківській області 2,9 мільйони населення, в Івано-Франківській – біля 1,4, проте Мінрегіон в Івано-Франківській області запропонував п’ять районів, а в Харківській – чотири.

Андрій Куликов: Є змога сказати своє слово з цього приводу в Асоціації районних і обласних рад?

Сергій Чернов: Безумовно, так,  ми ніколи не мовчали і зараз не будемо мовчати. Ми обговоримо це питання, заберемо пропозиції, і від Асоціації звернемося до керівництва Міністерства регіонального розвитку, і будемо наполягати, щоб ця пропозиція була врахована. В минулому році ми так само відстоювали кількість госпітальних округів, і примусили все-таки Київ рахуватися з позицією великої області.

Андрій Куликов: Віце-прем’єр-міністр та міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко сказав: «Сьогодні вперше презентую модель ідеальної європейської України з новою моделлю адміністративно-територіального устрою». Наскільки, за вашою оцінкою, це є ідеальний європейський устрій?

Сергій Чернов: Ми дуже часто беремо кальку з розвинутих європейських країн і намагаємося їх перенести в Україну. Я вважаю, що так робити не можна. Треба вивчати кращі європейські досвіди, вивчати помилки, яких в Європі припустилися, щоб їх не повторювати, але враховуючи наше географічне положення, історичні всі традиції, специфіку регіонів, європейські шаблони нам не підійдуть. Найголовніший критерій – кількість населення. В районі має бути 150-200 тисяч, а не так, як запропонували нам зараз: один район буде майже 2 мільйони, а три райони — по 500 тисяч. Хоча в інших областях будуть по 150 тисяч, ну де ж так логіка?

Андрій Куликов: 15 липня пролунала заява про те, що питання декомунізації повинні вирішувати місцеві жителі на референдумі. Про це сказав голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Ми знаємо, що в Харкові є суперечлива ситуація з декомунізацією. Ваша позиція щодо місцевих референдумів у таких питаннях, і не тільки?

Сергій Чернов: Я розділяю позицію пана Розумкова в цьому питанні. І вважаю, що якщо ми хочемо будувати єдину країну і припинити чвари, які заважають нам жити щоденно, то саме таким шляхом і треба рухатися. Варто прийняти закон про місцеві референдуми і зняти питання, які сьогодні дратують людей. Нехай на Львівщині будуть приймати рішення так, як вони розуміють, на Харківщині та в Донецькій області – так, як вони розуміють. І в Києві тоді будуть займатися розвитком економіки чи іншими стратегічними питаннями, а не перейменуванням вулиць чи скверів.

  • Варто прийняти закон про місцеві референдуми і зняти питання, які сьогодні дратують людей. Нехай на Львівщині будуть приймати рішення так, як вони розуміють, на Харківщині та в Донецькій області – так, як вони розуміють

Андрій Куликов: А з нами на телефонному зв’язку вже є експерт Центрального офісу реформ з децентралізації Юрій Ганущак, якого вважають автором концепції перевлаштування України на 102 райони. Пане Юрію, наскільки ця мапа відповідає тому, що ви свого часу запропонували як ідею?

 

Юрій Ганущак Громадське радіо

Юрій Ганущак: Загалом, вона відповідає. Перш за все, треба визначити, що на відміну від громад, тут немає добровільних об’єднань, тут все має визначатися саме урядом, тому що районний рівень – це є конструкція, де мають надаватися державні послуги, не самоврядні, а державні. І це саме той рівень, де мають створюватися територіальні органи виконавчої влади: поліція, податкова, соцзасхис. Очевидно, що це має бути достатньо потужний рівень з точки зору держави. Якщо громада – це самоврядування, то районний рівень – це держава, а обласний рівень – це є регіональний розвиток. Виходячи з цього, основна ідея, як це має бути, виходить з того, що райони мають бути розташовані навколо достатньо великих міст. Тобто це обласні центри, потім йдуть міста – понад 50 тисяч і понад 20 тисяч. Якщо таких великих міст немає, то, як виняток, можуть бути міста понад 10 тисяч.

  • Райони мають бути розташовані навколо достатньо великих міст.

Мапа майже відповідає цій методиці. Є декілька  помилок, наприклад, в Івано-Франківській області має бути три райони, а на мапі написано п’ять. У Львівській написано п’ять, а має бути шість.

  • Є декілька  помилок, наприклад, в Івано-Франківській області має бути три райони, а на мапі написано п’ять. У Львівській написано п’ять, а має бути шість.

Андрій Куликов: Наскільки при розробці цих нових меж враховувалася думка місцевих людей – і пересічних громадянці  самоурядовців?  Чи це тільки експертна думка Юрія Ганущака та інших, які в Києві малюють мапи?

Юрій Ганущак: Експертна думка, яка пояснюється і перетворюється у методику, перестає бути експертною думкою, а стає позицією уряду. Наразі це було створено на основі проекту методики по формуванню. За великим рахунком, уряд формує цей рівень самостійно, виходячи з державних функцій. Тобто якщо по відношенню до громад, головне слово, яке використовується, це спроможність надавати послуги, а друге – це доступність надання послуг, то по відношенню до району цього немає, там ефективність здійснення державної влади. Тому при здоровому глузді нормальні громадяни взагалі не повинні знати, де є центр району, тому що вони туди їздити ніколи не будуть. Там будуть сидіти чиновники та управління поліції. А послуги будуть надаватися відділом, який знаходиться в кожній громаді. Наприклад, в районі є управління соцзахисту, а послуги надає у громаді відділ цього Управління, де сидять інспектори. Так от з цими інспекторами люди будуть працювати. А де знаходиться чиновник, який приймає рішення по управлінню цими підрозділами, людей не повинно цікавити. Коли в громадах є ЦНАПи, людей не цікавить, що робиться після того, як забрали документи. Віддала людина документи – далі вже наша справа, як організувати back office.

  • При здоровому глузді нормальні громадяни взагалі не повинні знати, де є центр району, тому що вони туди їздити ніколи не будуть. Там будуть сидіти чиновники та управління поліції. А послуги будуть надаватися відділом, який знаходиться в кожній громаді

Андрій Куликов: Геннадій Зубко сказав ще таку фразу в контексті нового адміністративно-територіального устрою: «Також це дасть можливість не лише побудувати якісну модель управління, а й ефективно використати кошти на місцях, які нині спрямовуються на існуючі майже пів тисячі райдержадміністрацій». Так що, новий поділ на райони – це одночасно ліквідація районних держадміністрацій?

Юрій Ганущак: Слухайте, якщо їх 488, а буде 102, то навіть з урахуванням того, що залишаються певні територіальні підрозділи саме цих адміністрацій, тобто виносні місця, то скорочення йде на 40%. Якщо зараз в середньому на район райдержадміністрація становить 120 чоловік, то райадміністрація  на великий район, що буде об’єднувати п’ять районів, буде становити 300 чоловік. Тобто приблизно на 40% менше. Тобто ці люди перейдуть працювати у громади, туди, де надаються реальні послуги. Управління освітою перейдуть у громади, спеціалісти по фінансах перейдуть. Тобто казати, що буде грандіозне скорочення управлінського штату, я не стану, тому що не вистачає людей у громадах.

  • Казати, що буде грандіозне скорочення управлінського штату, я не стану, тому що не вистачає людей у громадах.

Андрій Куликов: Якщо вже ліквідовується 388 районів та райдержадміністрацій, то чому б не ліквідувати тоді і обласні адміністрації?

 Юрій Ганущак: Якщо ми збираємося зберегти державу, то нам потрібен орган загальної юрисдикції, який б’є по руках територіальні органи. Ту ж саму поліцію б’є. Тобто здійснює контроль по координації та здійснює постійний поточний контроль за тим, що робить ДФС, податкова, МНС, поліція тощо, тобто мусить бути той, хто стоїть зі сторони. В нас повинен бути орган загальної юрисдикції, який знаходиться в оперативному управлінні уряду, а не президента (що треба міняти), через який проходять реформи. Реформи погано проходять чисто по вертикалі самого Міністерства, тільки коли всі разом працюють.

Андрій Куликов: Голова партії «Слуга народу» Дмитро Размуков сказав, що у питаннях декомунізації краще, щоб були місцеві референдуми. Яке ваше ставлення до ідеї місцевих референдумів взагалі?

Юрій Ганущак: В усьому світі взагалі відмовляються від референдумів. Не можна ставити питання, по яких люди за означенням не є компетентні. Тобто сама ідея референдуму – це є слабкість держави. Замість того, щоб приймати рішення, виборні особи — ті ж самі народні депутати, намагаються сховатися за результатами референдуму.

  • В усьому світі взагалі відмовляються від референдумів. Не можна ставити питання, по яких люди за означенням не є компетентні.

Всі диктаторські режими дуже люблять референдуми.  Згадайте Аншлюс Австрії, потім скасування посади президент республіки в 1933-му році – Гітлер все це проводив через референдуми, і ставив питання так, що неможливо було сказати «ні».

В Україні залишать 102 райони замість 490: для чого таке скорочення і як воно вплине на життя українців?
0:00
/
0:00

Останнi новини