В Україні залишать 102 райони замість 490: для чого таке скорочення і як воно вплине на життя українців?

Віце-прем’єр-міністр і Міністр регіонального розвитку та ЖКХ Геннадій Зубко на свій сторінці у Фейсбуці опублікував мапу з новим варіантом адміністративно-територіального устрою України. Замість 490-та районів, які в нас є, має бути сформовано 102, 10 з яких – на тимчасово окупованих територіях.

Що чекає на долю районів та райдержадміністрацій в Україні? Та чому таке переформатування районів не обговорювали з їхніми мешканцями?

Про ці та інші важливі речі ми поговорили з президентом Української асоціації районних та обласних рад і головою Харківської облради Сергієм Черновим, а також з експертом Центрального офісу реформ з децентралізації Юрієм Ганущаком.

Андрій Куликов: В Харківській області наразі 27 районів. Місцеві фахівці наголошували на тому, що їх має лишитися дев’ять, а тепер пропонується лишити чотири. Чому, на вашу думку?

Сергій Чернов: Я прочитав коментар Міністерства регіонального розвитку та Геннадія Зубка і здивований, що повністю проігнорована точка зору робочої групи Харківської області. Ми створили робочу групу з представників місцевого самоврядування, представників адміністрацій, науковців, громадських діячів та представників Міністерства регіонального розвитку. Двічі збиралися на засідання, обговорювали і з громадами, і з районами, і знайшли оптимальний компроміс у кількості районів. Київ пропонував чотири райони, ми пропонували дев’ять, і потім погодилися на те, що ефективно для області  буде сім районів. Проте Київ на Печерських пагорбах намалював циркулем свою кількість районів, а так не робиться. Я хотів би запросити експертів, щоб вони поїздили по Харківській області і подивилися на логістику і на майбутнє того устрою, який вони пропонують. Ми ж говоримо про наближення послуг і їх ефективність, а не навпаки.

• Київ пропонував чотири райони, ми пропонували дев’ять, і потім погодилися на те, що ефективно для області  буде сім районів

Наша пропозиція відповідає європейській практиці, ці сім районів повинні були бути з населенням 150-200 тисяч чоловік кожен, так як це пропонує експертне середовище та європейські практики. Половина населення області наразі живе в Харкові, а Мінрегіон пропонує один район у Харкові, а на решті території всього на всього – три райони.

• Половина населення області наразі живе в Харкові, а Мінрегіон пропонує один район у Харкові, а на решті території всього на всього – три райони.

Андрій Куликов: А в районі, який буде у Харкові, буде населення набагато більшим, ніж в інших районах.

Сергій Чернов: Так, там населення майже 1,9 мільйони. І, мабуть, Харківська область тоді буде заздрити Івано-Франківській: в Харківській області 2,9 мільйони населення, в Івано-Франківській – біля 1,4, проте Мінрегіон в Івано-Франківській області запропонував п’ять районів, а в Харківській – чотири. І одна частина області повністю залишається без центру. Це невірно і незрозуміло.

• В Харківській області 2,9 мільйони населення, в Івано-Франківській – біля 1,4, проте Мінрегіон в Івано-Франківській області запропонував п’ять районів, а в Харківській – чотири.

Андрій Куликов: Є змога сказати своє слово з цього приводу в Асоціації районних і обласних рад?

Сергій Чернов: Безумовно, так,  ми ніколи не мовчали і зараз не будемо мовчати. Ми обговоримо це питання, заберемо пропозиції, і від Асоціації звернемося до керівництва Міністерства регіонального розвитку, і будемо наполягати, щоб ця пропозиція була врахована. В минулому році ми так само відстоювали кількість госпітальних округів, і примусили все-таки Київ рахуватися з позицією великої області.

Андрій Куликов: Віце-прем’єр-міністр та міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко сказав: «Сьогодні вперше презентую модель ідеальної європейської України з новою моделлю адміністративно-територіального устрою». Наскільки, за вашою оцінкою, це є ідеальний європейський устрій?

Сергій Чернов: Ми дуже часто беремо кальку з розвинутих європейських країн і намагаємося їх перенести в Україну. Я вважаю, що так робити не можна. Треба вивчати кращі європейські досвіди, вивчати помилки, яких в Європі припустилися, щоб їх не повторювати, але враховуючи наше географічне положення, історичні всі традиції, специфіку регіонів, європейські шаблони нам не підійдуть. Найголовніший критерій – кількість населення. В районі має бути 150-200 тисяч, а не так, як запропонували нам зараз: один район буде майже 2 мільйони, а три райони — по 500 тисяч. Хоча в інших областях будуть по 150 тисяч, ну де ж так логіка?

Андрій Куликов: 15 липня пролунала заява про те, що питання декомунізації повинні вирішувати місцеві жителі на референдумі. Про це сказав голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Ми знаємо, що в Харкові є суперечлива ситуація з декомунізацією. Ваша позиція щодо місцевих референдумів у таких питаннях, і не тільки?

Сергій Чернов: Я розділяю позицію пана Розумкова в цьому питанні. І вважаю, що якщо ми хочемо будувати єдину країну і припинити чвари, які заважають нам жити щоденно, то саме таким шляхом і треба рухатися. Варто прийняти закон про місцеві референдуми і зняти питання, які сьогодні дратують людей. Нехай на Львівщині будуть приймати рішення так, як вони розуміють, на Харківщині та в Донецькій області – так, як вони розуміють. І в Києві тоді будуть займатися розвитком економіки чи іншими стратегічними питаннями, а не перейменуванням вулиць чи скверів.

• Варто прийняти закон про місцеві референдуми і зняти питання, які сьогодні дратують людей. Нехай на Львівщині будуть приймати рішення так, як вони розуміють, на Харківщині та в Донецькій області – так, як вони розуміють

Андрій Куликов: А з нами на телефонному зв’язку вже є експерт Центрального офісу реформ з децентралізації Юрій Ганущак, якого вважають автором концепції перевлаштування України на 102 райони. Пане Юрію, наскільки ця мапа відповідає тому, що ви свого часу запропонували як ідею?

 

Юрій Ганущак: Загалом, вона відповідає. Перш за все, треба визначити, що на відміну від громад, тут немає добровільних об’єднань, тут все має визначатися саме урядом, тому що районний рівень – це є конструкція, де мають надаватися державні послуги, не самоврядні, а державні. І це саме той рівень, де мають створюватися територіальні органи виконавчої влади: поліція, податкова, соцзасхис. Очевидно, що це має бути достатньо потужний рівень з точки зору держави. Якщо громада – це самоврядування, то районний рівень – це держава, а обласний рівень – це є регіональний розвиток. Виходячи з цього, основна ідея, як це має бути, виходить з того, що райони мають бути розташовані навколо достатньо великих міст. Тобто це обласні центри, потім йдуть міста – понад 50 тисяч і понад 20 тисяч. Якщо таких великих міст немає, то, як виняток, можуть бути міста понад 10 тисяч.

• Райони мають бути розташовані навколо достатньо великих міст.

Мапа майже відповідає цій методиці. Є декілька  помилок, наприклад, в Івано-Франківській області має бути три райони, а на мапі написано п’ять. У Львівській написано п’ять, а має бути шість.

• Є декілька  помилок, наприклад, в Івано-Франківській області має бути три райони, а на мапі написано п’ять. У Львівській написано п’ять, а має бути шість.

Андрій Куликов: Наскільки при розробці цих нових меж враховувалася думка місцевих людей – і пересічних громадянці  самоурядовців?  Чи це тільки експертна думка Юрія Ганущака та інших, які в Києві малюють мапи?

Юрій Ганущак: Експертна думка, яка пояснюється і перетворюється у методику, перестає бути експертною думкою, а стає позицією уряду. Наразі це було створено на основі проекту методики по формуванню. За великим рахунком, уряд формує цей рівень самостійно, виходячи з державних функцій. Тобто якщо по відношенню до громад, головне слово, яке використовується, це спроможність надавати послуги, а друге – це доступність надання послуг, то по відношенню до району цього немає, там ефективність здійснення державної влади. Тому при здоровому глузді нормальні громадяни взагалі не повинні знати, де є центр району, тому що вони туди їздити ніколи не будуть. Там будуть сидіти чиновники та управління поліції. А послуги будуть надаватися відділом, який знаходиться в кожній громаді. Наприклад, в районі є управління соцзахисту, а послуги надає у громаді відділ цього Управління, де сидять інспектори. Так от з цими інспекторами люди будуть працювати. А де знаходиться чиновник, який приймає рішення по управлінню цими підрозділами, людей не повинно цікавити. Коли в громадах є ЦНАПи, людей не цікавить, що робиться після того, як забрали документи. Віддала людина документи – далі вже наша справа, як організувати back office.

• При здоровому глузді нормальні громадяни взагалі не повинні знати, де є центр району, тому що вони туди їздити ніколи не будуть. Там будуть сидіти чиновники та управління поліції. А послуги будуть надаватися відділом, який знаходиться в кожній громаді

Андрій Куликов: Геннадій Зубко сказав ще таку фразу в контексті нового адміністративно-територіального устрою: «Також це дасть можливість не лише побудувати якісну модель управління, а й ефективно використати кошти на місцях, які нині спрямовуються на існуючі майже пів тисячі райдержадміністрацій». Так що, новий поділ на райони – це одночасно ліквідація районних держадміністрацій?

Юрій Ганущак: Слухайте, якщо їх 488, а буде 102, то навіть з урахуванням того, що залишаються певні територіальні підрозділи саме цих адміністрацій, тобто виносні місця, то скорочення йде на 40%. Якщо зараз в середньому на район райдержадміністрація становить 120 чоловік, то райадміністрація  на великий район, що буде об’єднувати п’ять районів, буде становити 300 чоловік. Тобто приблизно на 40% менше. Тобто ці люди перейдуть працювати у громади, туди, де надаються реальні послуги. Управління освітою перейдуть у громади, спеціалісти по фінансах перейдуть. Тобто казати, що буде грандіозне скорочення управлінського штату, я не стану, тому що не вистачає людей у громадах.

• Казати, що буде грандіозне скорочення управлінського штату, я не стану, тому що не вистачає людей у громадах.

Андрій Куликов: Якщо вже ліквідовується 388 районів та райдержадміністрацій, то чому б не ліквідувати тоді і обласні адміністрації?

 Юрій Ганущак: Якщо ми збираємося зберегти державу, то нам потрібен орган загальної юрисдикції, який б’є по руках територіальні органи. Ту ж саму поліцію б’є. Тобто здійснює контроль по координації та здійснює постійний поточний контроль за тим, що робить ДФС, податкова, МНС, поліція тощо, тобто мусить бути той, хто стоїть зі сторони. В нас повинен бути орган загальної юрисдикції, який знаходиться в оперативному управлінні уряду, а не президента (що треба міняти), через який проходять реформи. Реформи погано проходять чисто по вертикалі самого Міністерства, тільки коли всі разом працюють.

Андрій Куликов: Голова партії «Слуга народу» Дмитро Размуков сказав, що у питаннях декомунізації краще, щоб були місцеві референдуми. Яке ваше ставлення до ідеї місцевих референдумів взагалі?

Юрій Ганущак: В усьому світі взагалі відмовляються від референдумів. Не можна ставити питання, по яких люди за означенням не є компетентні. Тобто сама ідея референдуму – це є слабкість держави. Замість того, щоб приймати рішення, виборні особи — ті ж самі народні депутати, намагаються сховатися за результатами референдуму.

• В усьому світі взагалі відмовляються від референдумів. Не можна ставити питання, по яких люди за означенням не є компетентні.

Всі диктаторські режими дуже люблять референдуми.  Згадайте Аншлюс Австрії, потім скасування посади президент республіки в 1933-му році – Гітлер все це проводив через референдуми, і ставив питання так, що неможливо було сказати «ні».