«Вакцинація пройшла швидко, даремно переживала»: як говорити про щеплення від COVID-19, щоб викликати довіру
«Вакцинація пройшла швидко, даремно переживала»: як говорити про щеплення від COVID-19, щоб викликати довіру
0:00
/
0:00

«Вакцинація пройшла швидко, даремно переживала»: як говорити про щеплення від COVID-19, щоб викликати довіру

Як знайти правильну мову до людей, які сумніваються чи вакцинуватись та до тих, хто взагалі відмовляється від щеплення? Лабораторія журналістики суспільного інтересу дослідила, який вплив має медіаконтент на ставлення українок та українців до вакцинації та які підходи дозволяють переконати людей у безпечності препаратів та користі щеплення.

«Той масштаб клінічних досліджень, який зараз є доступним, про дію вакцини у довгостроковій перспективі, дозволяє говорити, що – так, воно спрацьовує, так, не відбувається повторне зараження і що саме той же Ізраїль після вакцинації понад 80% населення подолав пандемію і повернувся до нормального життя», — розповідає співзасновниця та дослідниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу Інна Борзило.

Напередодні організація презентувала результати національного дослідження під назвою «30 відтінків вакцинації: як створювати контент про щеплення від коронавірусу, що викликає довіру?».

У межах дослідження вимірювали ставлення українців до вакцинації та довіру до різних джерел. Виявили, що агресію та роздратування у людей викликає політизація теми. Тобто рівень довіри до вакцинації корелює з рівнем довіри до влади, пояснює Борзило:

«Вакцинація українцями сприймається як історія політична. Це в тому числі через те, що багато медіа не мали власних редакцій, присвячених громадському здоров’ю, і новини готувались у політичному контексті — хтось щось заявив, десь щось підписали тощо. І тому загальний негатив і рівень довіри до влади трансформувався на рівень довіри до вакцинації. Ось це відбувається в Україні. І у світі в принципі тренд дуже схожий».

На противагу політикам — ключовим спікерам у цій темі — найбільшою довірою користуються лікарі та вчені. І звісно ще збивають з пантелику так звані диванні експерти.

«Коли мають голос і коментують цю тему не імунологи, не інфекціоністи, не фахівці своєї справи, медики перш за все, а просто медійні обличчя, що не вилазять з багатьох телестудій і вони такі «фахівці широкого профілю». І відповідно транслюють свої упередження на ширшу аудиторію», — говорить Інна Борзило.

Кажуть, у подачі новин про вакцинацію краще працює нейтральний тон. Натомість під час дослідження зауважили наступне: багато медій навпаки нагнітають, бо таке висвітлення начебто викликає інтерес аудиторії. Тобто йдеться про рейтинги, а не про просвітництво. Особисті історії вакцинації розказані простою мовою, пояснює Інна Борзило, викликають довіру аудиторії і сприяють бажанню розібратись в темі та дізнатись більше.

Отож: Мар’яні зі Львова 27, вона працює у магазині дитячих товарів одного з торгових центрів. Розповідає, що їхня адміністрація запропонувала персоналу щепитись, щоб таким чином підвищити рівень довіри покупців, щеплення проводили за умови, що зголосяться щонайменше 100 людей. З восьми працівниць та працівників її магазину вакцинуватись вирішили троє:

«Я одразу погодилась, тому я хотіла вакцинуватись, але так як у нас дуже довгі черги для людей мого віку, молодших 30 років, то я не думала, що це трапиться так швидко. Тому коли на роботі запропонувати щепитись  я одразу була за. Читала про вакцинацію ще до того, перевіряла інформація, тому що навколо препарату AstraZeneca було багато шуму, що вона може викликати тромбози, було цікаво дізнатись чи це правда».

В Україні поки що рідкісних випадків тромбозу після вакцинації не фіксували.

«Коли настав день вакцинації я, звісно, трохи хвилювалась, бо ж не знала як це відбувається, та й, коли читаєш про побічні ефекти, не знаєш чи не буде їх у тебе. Але вакцинація минула досить швидко, нічого не боліло. Насправді даремно переживала».

За результатами досліджень стає зрозуміло ось що: щоб підвищити рівень довіри суспільства до вакцинації потрібно розповідати базову інформацію про вакцини: про склад, походження, побічні дії препаратів. Про — особисті історії вакцинованих. Також важливо новини, що стосуються смертності, подавати обережно, а безпечність щеплень пояснювати на конкретних прикладах.

Серед іншого, каже Ангеліна Карякіна, журналістка, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу корисно говорити і про досвід країн, де люди прагнуть вакцинуватись якнайшвидше.

«Що цікавого показало наше дослідження: у людей викликало позитивний відгук те, що виявляється у деяких країнах люди вимагають, щоб їх пріорітетно поставили у чергу, віимагають пришвидшити вакцинацію або потрапити до черги. Це теж викликає повагу, створює відчуття затребуваності і відчуття того, що це потрібно зробити якнайшвидше».

Загалом фахівці радять слухати вузькоспеціалізованих лікарів – тих, хто працює з імунітетом та інфекціями, як то імунологи, вірусологи, інфекціоністи. Тих, хто на передовій наукового прогресу та доказової медицини.

В Україні з початку вакцинальної кампанії від COVID-19 вже отримали щеплення 1 068 195 людей – 2,36% населення. До листа очікування на щеплення записались майже 600 тисяч.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини