«Вас ніколи не катували»: правозахисники вимагають якнайшвидше ухвалити закон про воєнних злочинців

«Вас ніколи не катували»: правозахисники вимагають якнайшвидше ухвалити закон про воєнних злочинців

«Будильники для депутатів» — так називалась акція, на яку сьогодні перед центральним входом до Верховної Ради збирались правозахисники, родичі загиблих, люди, які були у полоні. Протестувальники закликали парламентарів прийняти закон про воєнних злочинців №2689. Присутні заводили годинники, аби «розбудити народних депутатів, щоб вони нарешті проголосували цей закон».

Упродовж семи років депутати зволікають з ухваленням закону про воєнних злочинців, реєстраційний номер якого 2689. У Кримінальному кодексі України досі відсутня стаття про кримінальну відповідальність проти людяності, а воєнні злочини виписані так, що їх неможливо застосувати на практиці. Це призводить до того, що викрадення, катування, утримування людей у полоні, використання людей у якості живого щита, вбивства полонених кваліфікуються як тероризм, участь у незаконних збройних формуваннях, чи як загальнокримінальні вбивства та викрадення людей.

«Різниця величезна. Міжнародні терміни мають більший термін покарання, вони не мають терміну давності, на відміну від загальнокримінальних. Це означає, що вони ніколи не будуть закриті по спливу цих строків. Міжнародні злочини мають постулат, що визнані судом винними й ті, хто отримують статус воєнних злочинців, не можуть бути амністованими», — каже голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Закон уже 7 років перебуває на розгляді. Таке зволікання, на думку правозахисниці, запускає процес «холодної амністії».

«Якщо назвати міжнародні злочини загальнокримінальними, то це означає, що скоро спливуть терміни давності і ті справи, по яких зараз не можна зібрати доказів, будуть закриті, а винні уникнуть відповідальності».

Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

Це означає, що люди, які проходять по цих загальнокримінальних злочинах, можуть потрапити під амністію. Правозахисниця говорить, що найголовніше те, що люди, які зараз вчиняють злочини на окупованому Донбасі та в анексованому Криму, переконані у своїй безкарності. Тому що лише міжнародні злочини мають таку характеристику, що може пройти 10, 20, а  то й 50 років, ситуація політична зміниться, а людина все одно постане перед судом.

«Це один з небагатьох випадків, коли Україна просто ухваленням закону може послати потужний сигнал на окуповані території. Люди, які вчиняють ці злочини усвідомлять, що є бодай теоретична можливість, що коли зміниться ситуація, вони будуть реально покарані».

Серед учасниць акції — Валентина Терещенко, сестра загиблого кіборга 23-річного Андрія Терещенка. Дівчина привезла з собою з Черкас будильник, який належав її брату. Годинник зупинився у ту годину, коли Андрій загинув. Вони з матір’ю помітили це уже згодом:

«Це було 2 грудня, за три години до так званого перемир’я. Будильник зупинився і тоді не стало Андрія.  Я хочу звернутися до парламенту, щоб нарешті прийняли цей злочин. Щоб були покарані ті люди, які вбивали наших хлопців. Це не помста. Це воєнні злочини і потрібно, щоб це було на міжнародному рівні».

Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

Ігор Козловський, український вчений, релігієзнавець, який майже два роки був у полоні бойовиків наголосив, що люди зібрались під Радою, аби вкотре сказати, що треба розуміти всіх, хто так чи інакше пройшов через страждання, біль та смерть, пов’язані з війною.

«Коли я сидів там і мене з мішком на голові привели на так званий допит, перша фраза, що там прозвучала була «вас ніколи не катували». Оцю фразу «вас ніколи не катували» я хотів би адресувати нашим народним  депутатам, щоб вони розуміли, що це не просто фраза, це дійсно катування. Це побиття, це ґвалтування, це побиття, це електрошокери, це руска рулетка», — розповів Козловський. 

Матір Ігоря Брановицького, кулеметника 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир», який 21 січня 2015-го загинув у Донецькому аеропорту каже, що хоче, аби нарешті тих, хто вбив її сина, суд над ними триває вже майже 6 років, визнали винними за законом про воєнні злочини:

«Щоб вбивцям мого сина не було місця на цій землі. Щоб вони скільки жили, якщо їм відпустить бог, то знали, що над ними висить дамоклів меч правосуддя».

Фото: Мар’яна Чорнієвич/Громадське радіо

Закон про воєнних злочинців №2689 розглядатимуть на засіданні парламенту у четвер, 17 вересня. Його внесли до порядку денного ще 1 вересня, а зареєстрували у Раді 27 грудня 2019 року. Правозахисники вимагають від депутатів ухвалити цей проєкт закону, принаймні у першому читанні.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

«Вас ніколи не катували»: правозахисники вимагають якнайшвидше ухвалити закон про воєнних злочинців
0:00
/
0:00

Останнi новини