Велосипедистів у Києві побільшало вдвічі: чи стало їм безпечніше

Карантинне зростання. Після закриття громадського транспорту продажі велосипедів в Україні збільшилися на 70%. А на вулицях Києва велосипедистів побільшало вдвічі. Це значить, що все більше людей потребують якісної інфраструктури. Міський голова Києва Віталій Кличко стверджує, що в місті вже є вже 100 кілометрів велодоріжок. Натомість у профільній громадській організації U-Cycle кажуть: покращені ділянки розкидані всім містом і в столиці досі — лише один безпечний веломаршрут.  

Київський велосипедист

За кілометр на роботу чи за 20 кілометрів у Вишгород — київський фотограф і відеограф Євген Педін всюди їздить на велосипеді. 

Євген Педін

«До Вишгорода не було міжміського сполучення. Сідаєш на велосипед, обираєш собі зручний шлях, бо трасою завше некомфортно. Їдеш через якісь дачні масиви, на природі, і хвилин за 30-40 ти уже у Вишгороді», — пояснює Євген.

Через карантин киянин ще гостріше відчув, що ровер потрібен йому як транспорт, не тільки для прогулянок. Але, там де можливо, намагається проїхати тротуаром. 

«На крайніх смугах, зазвичай, якщо це не артерія якась, де першу смугу відокремлено для громадського транспорту, припарковані машини, все одно незручно. Коли їдеш дорогою, трасою, наче швидкість тримаєш і все ok. Але тут питання — швидкість і стрес, або їдеш не дуже швидко, але більш-менш спокійно», —  каже велосипедист.

ТО під час поїздки

Маршрут прокладаємо дорогами: тихими вуличками Подолу і шумною Набережно-Хрещатицькою. 

«Зараз відчуєш, комфортно чи некомфортно їздити так. Плюс ще загазованість, дихаєш викидами. Велосипедисти користуються трасами, тільки якщо треба доїхати з пункту А в пункт Б, незважаючи ні на що», — ділиться досвідом киянин.

Євген — велосипедист із 13-тирічним досвідом. Тримається впевнено, їде попереду і легко пояснює, чому я раптом упав.

«Вау! Ми бачимо перше падіння людини, яка по діагоналі заїжджає на бордюр. Це ж класика — під гострим кутом заїжджати на бордюр, на рейки не можна».

Звичайне падіння — не найстрашніше, що загрожує велосипедисту.

«Коли їдеш вздовж припаркованих автомобілів, десь та відкриються назустріч тобі дверцята. Якщо не летиш швидко, нормально об’їжджаєш або зупиняєшся. Я якось оминав такі зіткнення, але друзі у мене доволі серйозно «влипали», — пригадує Євген.

Громадська організація U-Cycle порахувала, що навесні цього року велосипедистів на вулицях Києва побільшало вдвічі у порівнянні з минулим роком. 15 травня міський голова столиці Віталій Кличко сказав, що місто стає дедалі зручнішим для пересування роверами. 

Віталій Кличко під час велодня. 2018 рік Фото КМДА

«Сьогодні сумарна довжина велодоріжок та велосмуг — майже 100 кілометрів. На вулицях, які капітально ремонтують, там, де дозволяють будівельні норми, обов’язково облаштовують велоінфраструктуру», — запенив Кличко.

Комунікаційний менеджер організації U-Cycle Андрій Климчук критикує міську владу за те, що у велосипедних покращеннях бракує системи. 

Андрій Климчук

«За нинішнього мера єдиний безпечний магістральний веломаршрут, яким користуються багато людей, Троєщина — Європейська площа, був відкритий аж у 2015 році. Решта інфраструктури є несистемною, нецілісною, як окремі ділянки», — каже Андрій Климчук.

Комунікаційний менеджер наводить приклад проспекту Бажана. Велодоріжка там є, але впирається у міст, яким велосипедисти їздити бояться. Пересуватися дорогами небезпечно, тому багато любителів роверів досі не використовують їх як транспорт.

Навіть пристосованим для велосипедистів Трухановим островом після дощу пересуватися складніше

Разом із Євгеном Педіним ми заїжджаємо на Труханів острів. До берега Бабиного озера не долинають міські звуки. Натомість можна почути, як квакають жаби. 

Євген пригадує: колись офтальмолог пояснив йому, що їзда на ровері допомагає зберігати зір. Коли велосипедист крутить педалі, кров краще циркулює організмом. До того ж, треба часто дивитися як вдалину, так і фокусуватися на різних предметах. Для відеографа, який годинами монтує відео за комп’ютером, тренування очей важливе. 

На березі озера

«Мені вже 36, у мене зір мав би бути не таким добрим, але я все ще бачу», — вірить Євген.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

? якщо у вас Android

? якщо у вас iOS