Везла ліки, затримали за контрабанду наркотиків: історія українки Наталії Зеленіної, яку утримують у полоні «ДНР»

Везла ліки, затримали за контрабанду наркотиків: історія українки Наталії Зеленіної, яку утримують у полоні «ДНР»

У черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» поговорили про долю українки Наталії Зеленіної, яка наразі знаходиться в полоні у бойовиків «ДНР»

  • Наталья Зеленіна – соцпрацівниця благодійного фонду «Світанок», наркозалежна та ВІЛ-позитивна жінка. Бойовики затримали її із препаратом замісної підтримувальної терапії Бупренорфіном, який жінка легально отримала у Вінницькому наркодиспансері. Зеленіну звинуватили у контрабанді наркотиків,»суд» призначив їй 11-річний термін ув’язнення. Наразі вона продовжує перебувати у полоні бойовиків.

У студії Громадського радіо колеги Наталії Зеленіної – Світлана Мороз та Наталія Бєзєлєва, вони представниці ГО «Світанок».

Ігор Котелянець: Як так сталося, що ніхто не знає про Наталю Зеленіну? Коли з нею сталася ця історія і чому ми не побачили її під час обміну, який був наприкінці минулого року?

Світлана Мороз: Вона перебуває у Донецькому СІЗО, починаючи з листопада 2017 року. Чомусь її кейс довго не був в медіа-просторі, в інформаційному просторі, в першу чергу, тому, що ми боялися їй нашкодити занадто великою увагою. Потім сама Наталія була впевнена, що вона вийде з зали суду, тому що замісна терапія не заборонена у так званій «ДНР», і вона сподівалася, що її виправдають.

Ігор Котелянець: До 2017 року їй вдавалося отримувати медичну допомогу, а потім її раптом звинуватили у доправлянні наркотичних засобів на територію так званої «республіки»?

 Наталія Бєзєлєва: Насправді, як сказала Світлана, замісна терапія не заборонена у так званій «ДНР», в них навіть був прийнятий закон по СНІДу, який дуже схожий на наш, і в ньому прописані програми замісної та підтримувальної терапії. Але, на жаль, програми в Донецьку, Горлівці, Єнакієвому закрилися, тому що не було препаратів і доставити їх туди не було жодної можливості.

 Ігор Котелянець: Тобто їх вистачило лише до 2016 року?

Наталія Бєзєлєва: Так, це була велика проблема. Тому Наталії був запропонований варіант на іншому сайті в Україні. І вона їздила, отримувала ліки абсолютно офіційно на руки.

 Ігор Котелянець: Вона виїжджала з окупованої території на контрольовану у Вінницю і за державною програмою отримувала медичні препарати. В якийсь момент у 2017 році, повертаючись з Вінниці і отримавши медичні препарати, яких вона потребує за станом здоров’я, її затримали на КПВВ?


Наталія Бєзєлєва: Так, її затримали прямо на КПВВ і вже не відпустили.

Ігор Котелянець: Це ж була її не перша поїздка. Чому затримали в цей раз?

Наталія Бєзєлєва: Хороше питання, але не до нас. Я не знаю, чому так відбулося. Але її затримали прямо на КПВВ, її обшукали, нікому не були цікаві документи, які вона везла з собою. Її протримали добу в донецькому міськвідділі, потім доправили у СІЗО.

Ігор Котелянець: Чи був в неї адвокат по цій справі?

Наталія Бєзєлєва: Да, в неї був адвокат. На нього покладалися великі надії, тому ми так довго і не говорили про цю справу у публічному просторі.

Ігор Котелянець: Чому не вдалося довести, якщо в неї були всі документи?

Наталія Бєзєлєва: З одного боку, є закон по СНІДу, в якому це прописано, з іншого боку, є наркополітика, яка майже ідентична політиці РФ. Вона каральна, даються дуже великі терміни.

Ігор Котелянець: Чи зверталися ви у державні органи влади, щоб Наталію внесли до списків на обмін?

Наталія Бєзєлєва: Уже – так. Її мати виїжджала в Київ, подавала запит на Офіс омбудсмана Людмили Денисової. І от ми чекаємо на відповідь. Нам сказали, що вже вислали відповідь і переслали документи в СБУ. Ба більше, Наталія на тій стороні теж звернулася так званої «уповноваженій з прав людини» з тим, щоб її внесли до списку обміну, але отримала офіційну відмову.

Ігор Котелянець: Я правильно розумію, що Наталія зараз перебуває в СІЗО, і їй не надають препарати, які необхідні для підтримки її організму?

Наталія Бєзєлєва: Якщо ви маєте на увазі замісну та підтримувальну терапію, то, звісно, ні.

Ігор Котелянець: Чим це може загрожувати для неї?

Наталія Бєзєлєва: Зараз вона вже пройшла момент, коли це могло їй якось зашкодити.

Ігор Котелянець: Наталя ж така не єдина. Тобто на сьогодні в Донецьку не існує жодних умов для того, щоб підтримувати здоров’я таких людей? А крім того, існує великий ризик, що люди можуть бути звинувачені через те, що в них є така потреба приймати ці наркотичні засоби?

Світлана Мороз: Так, в Донецьку та взагалі на всіх окупованих територіях більше не існує програм замісної та підтримувальної терапії, які існували до початку військового конфлікту. Мало того, на суд був запрошений обласний нарколог, який знає Наталію багато років, який підтвердив, що вона дійсно його колишня пацієнтка, що ця програма закінчилася. Але, на жаль, «суд» «ДНР» не взяв це до уваги.

Тут ще треба додати, що Наталія живе з ВІЛ СНІДом, їй потрібні антиретровірусні препарати. І ми радіємо тому, що таке лікування є. Донецький обласний центр СНІДу забезпечує її цією терапією. Але в нас немає інформації, чи будуть вони доступні, якщо її переведуть у Сніжнянську колонію. Це єдина жіноча колонія, яка залишилася на окупованій території.

Ігор Котелянець: Чи є у вас з Наталією якийсь зв’язок?

Світлана Мороз: Безпосередньо з нею немає, тому що вона в СІЗО. Але ми спілкуємося з її мамою, яка передає нам всі можливі документи. Для неї – ми остання надія, тому що 11 років у Сніжнянській колонії – це дорівнює смертному вироку.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.   

Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США

дисклеймер

Везла ліки, затримали за контрабанду наркотиків: історія українки Наталії Зеленіної, яку утримують у полоні «ДНР»
0:00
/
0:00

Останнi новини