«С Россией навсегда»: як угруповання «ЛДНР» готують регіон до «приєднання» до РФ

21 лютого 2022 року російський президент Владімір Путін оголосив про визнання окупованих територій Луганської та Донецької областей окремими «республіками», а 24 лютого — продовжив війну, захоплюючи нові території України, попри те, що російська армія нібито мала «звільнити» (насправді ж — окупувати) ті території цих областей, які не вдалося захопити у 2014-му.

---

До такого розвитку подій не були готові і самі жителі окупованих територій. У середині лютого, перед вторгненням, бойовики почали масово вивозити жінок та дітей до Росії, аргументуючи тим, що «Україна нападе». Натомість чоловіків за межі ОРДЛО (окремі райони Луганської та Донецької областей) не випускали. Були обмежені варіанти виїзду, але угруповання «ЛДНР» швидко ці канали перекрили.

Бойовики почали посилено полювати на чоловіків — їх викрадали на вулицях, примусово забирали з роботи та позбавляли зв’язку з рідними. З часом (інколи через місяць, а то й більше), вони знаходили змогу зателефонувати сім’ям і повідомляли, що воюють, аж ніяк не у своїх областях, а далеко за їхніми межами. До прикладу, — у Харкові. Звернення їхніх дружин до так званого командування результатів не дали.

27 березня ватажок бойовиків «ЛНР» Леонід Пасічник вперше заявив про так званий «референдум» про входження «республіки» до складу Росії».

І хоча зазвичай заяви в угрупованнях про будь-що лунають майже синхронно, ватажок «ДНР» Денис Пушилін того дня такої заяви не зробив. На тимчасово окупованій території Донецької області поки що тема «референдуму» не є популярною зі зрозумілих причин — бої за Донеччину тривають досі. Принаймні, підконтрольний угрупованню «ДНР» сайт «ДАН» значно менше пише про «референдум». Натомість більша частина Луганщини окупована. Північ майже не зазнала руйнувань. А тим людям, які залишились у сильно зруйнованих містах — Сєвєродонецьку, Лисичанську, Рубіжному — можна обіцяти швидке покращення, не називаючи конкретних термінів. Дехто з журналістів, які їздили до останнього у ці міста, впевнені: більша частина тих, хто залишився, — реальні прибічники «русского мира». Тож, загалом, обіцянкам повірять.

Два місяці в угрупованні «ЛНР» теж не згадували про «референдум», бо тривали бої. Натомість 4 червня про «приєднання» території до Росії заявив голова партії «Справедлива Росія – Патріоти – За правду» Сергій Миронов, коли незаконно приїхав на окуповану територію Луганської області.

«Наша партія у травні 2014 року офіційно прийняла постанову про визнання і «ЛНР», і «ДНР». За ці роки ми кілька разів поверталися до президента з пропозицією визнати незалежність «республік». Але час свою справу зробив. Тепер чекаємо на вас у складі Російської Федерації. Упевнений, це незабаром відбудеться», — заявив Миронов під час зустрічі з представниками «Федерації профспілок ЛНР».

І тут постає питання: а як хто увійдуть ці території до складу Росії? Судячи із заяви Леоніда Пасічника, Росія з цим не визначилась.

Через 10 днів після заяви Миронова від сказав, що «можливий статус «ЛНР» у разі входження до РФ визначиться під час «референдуму». І він висловив впевненість, що «за входження території до складу Росії проголосує більшість місцевих жителів».

Чому в угрупованні «ЛНР» не називають конкретних дат, стає зрозумілим із заяви керівника фракції ЛДПР у Державній Думі РФ Леоніда Слуцького під час його візиту до окупованого Луганська 9 липня.

З одного боку, Слуцький каже: «визначати необхідність референдуму та терміни його можливого проведення має населення «ЛНР «та ніхто інший», а з іншого: «якщо інші регіони, звільнені від «нацизму», захочуть провести референдум про майбутнє своєї території, своєї «республіки», це мало сенс зробити це спільно».

Того ж дня, 9 липня, про недоцільність «референдуму» заявив і Денис Мірошниченко. Останні кілька років він називає себе «головою парламенту «ЛНР». На його думку, цього краще не робити з міркувань безпеки.

Та вже за тиждень, «общественная палата «ЛНР» виступила з пропозицією створити у «республіці» штаб з підготовки до «референдуму про входження «ЛНР» до складу РФ». Не повірите, але рішення було підтримане одноголосно. І про нього оголосив, теж не повірите, Денис Мірошниченко. Той, що тижнем раніше говорив про недоцільність «референдуму». Тепер він запевняє: є запит від людей.

І вже наступного дня, після цієї дуже несподіваної заяви, по всій окупованій території Луганської області пройшла хвиля пікетів на підтримку цього так званого референдуму. За даними підконтрольного угрупованню «ЛНР» сайта ЛИЦ, 16 липня пікети прошли у Кіровську та Алчевську, 17 липня — у Ровеньках, 18-го —у новоокупованому Марківському районі, 19-го — у Свердловському районі.

За даними Східної правозахисної групи, аналогічні заходи пройшли також у Дебальцевому та Старобільську.

Формат у цих «пікетів» абсолютно однаковий: люди у футболках і бейсболках з написом «С Россией навсегда» роздавали перехожим пропагандистську газету «Республіка». Ось, власне, і весь пікет.

«Агітатори з-поміж місцевих жителів розносять газету «Республіка» із зображенням Путіна. ЗП активістів складає 50 грн. на день чи 150 рублів. Акцію планують проводити до 3 серпня», — йдеться у повідомленні правозахисників.

Тобто, окупанти розпочали звичайнісіньку агітацію, де, як розумієте, жодних конкурентів у них не буде.

---

Читайте також: «Будет как в Чечне»: які наративи просувають росіяни на захоплених територіях Луганщини та Донеччини

---

Більше того, на тлі підготовки до псевдореферендуму, вони почали подальшу «зачистку» інформаційного поля на підконтрольній їм території. Зокрема, з 27 липня припинить роботу алчевський щотижневик «Ріо-плюс» (газета видавалася з 2002 року і була одним із небагатьох приватних видань на окупованій території), а передплатники натомість отримуватимуть газету «Експрес-Новини», з якою «Ріо-плюс» об’єднають. Штат редакції в Алчевську нібито обіцяють зберегти.

«Що стосується окупованих територій Харківської, Херсонської, Запорізької областей, то там триває процес із запізненням, там тільки створюються комісії з проведення «референдуму», агітація не ведеться, а паспорти РФ видаються з дуже повільною швидкістю», — зазначає директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський.

За його інформацією, попередньо на так званому «референдумі» буде буде два питання:

1. «Об’єднання «ЛДНР» з РФ;
2. «Незалежність» «ЛДНР».

І попри те, що угруповання «ЛНР» нібито серйозно готується до його проведення, навколореферендумні гойдалки не спиняються — 25 липня бойовик угруповання «ЛНР» Олексій Карякін, який називає себе «членом штабу з підготовки референдуму про входження «ЛНР» до РФ» заявив, що «вважає нечесним проведення «референдуму» до «визволення «ДНР».

У червні Павло Лисянський повідомив, що «референдум» на окупованих територіях Луганської та Донецької областей планують провести 11 вересня. Хоча, в угрупованнях точної дати поки не назвали, адже це великою мірою залежить і від ситуації на фронті, де останніми тижнями росіяни не отримали значних перемог.

Коментуючи в ефірі всеукраїнського телемарафону ймовірність проведення «референдуму» радник голови Офісу президента Михайло Подоляк зазначив:

«Перше. Немає ніяких «ЛНР» та «ДНР». У міжнародному праві немає ніяких територій Росії. Є територія України. Вони (угруповання, росіяни — ред.) можуть оголосити, що завгодно. Вони не використовуватимуть тактичну ядерну зброю з простої причини — буде відповідь за напад на суверенну державу. Це все спеціальні пропагандистські пастки, які вони розставляють. Друге. Ніяких «референдумів» не буде і не може бути. Це внутрішня гра».

На прикладі Херсона Подоляк зазначив, що такий «референдум» нікому там проводити — там немає такої кількості колаборантів хоча б для організації «референдуму», а не те, що для голосування.

«Подивіться, це не Крим 14-го року, де була істерика і ніхто ще не розумів, що таке «русский мир». Зараз, я впевнений, і у Криму розуміють, що таке «русский мир» і чому їм сьогодні так страшно. Тож, немає інфраструктури «референдумів» і її не може бути», — сказав Подоляк і додав:

«Третє. А хто сказав, що українська армія, українські ЗСУ будуть спокійно дивитися на всі ці прояви сепаратизму? Наша армія, скажімо так, буде спокійно проводити дереферендумну роботу. Пояснюю: агітаційну роботу напередодні «референдумів» про те, що вони (росіяни — ред.) всі референдуми можуть проводити тільки у своїх жебрацьких регіонах. І, зрештою, четверте. Не можна визнати території якимись, тому що у 91-му році ці території були визнані міжнародною спільнотою тільки територіями суверенної держави Україна».

Валентина Троян, ведуча Громадського радіо, представниця ІМІ щодо окупованих територій

Блог підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS