Відстежуємо їхні рухи та готові до провокацій — командир Сирінський про ситуацію в Азовському морі (фото)

Відстежуємо їхні рухи та готові до провокацій — командир Сирінський про ситуацію в Азовському морі (фото)

«Не відчуваємо себе у безпеці». «Росія нападе — це лише справа часу». «Вільно ходити узбережжям — небезпечно». Приблизно такі репліки можна почути від маріупольчан, коли питаєшся, в цілому, про життя у місті. Втім, є і інші відповіді. Наприклад, про те, що у Маріуполі, фактично за 20 км від бойових дій, відкриваються нові простори для творчих та ініціативних людей, проводиться ГОГОЛЬFEST, влаштовуються концерти, а парки міста відбудовуються фактично з нуля.

Співробітники Маріупольського загону морської охорони вирушають на патрулювання

Втім, безпека  це перш за все. Чи реальні сьогодні загрози Російської Федерації у Азовському морі та як росіяни провокують українських прикордонників? Про це і не тільки Громадське радіо розпитало командира Маріупольського загону морської охорони Миколою Сирінського.

Катер Маріупольського загону морської охорони вийшов у Азовське море

За ситуацією в Азовському та Чорному морях безпосередньо на воді спостерігають Військово-Морські Сили та сили Морської охорони. Зокрема, в Азовському морі — це Маріупольський загін морської охорони. Його бійці патрулюють Азовське море у межах Запорізької, Донецької та Херсонської областей.

На патрулювання ми вирушаємо разом із командиром Маріупольського загону морської охорони Миколою Сирінським. Я ж одразу згадую про нещодавний випадок із так званим зеленим променем. 26 липня прес-центр Об’єднаних сил повідомив: упродовж двох днів з напряму одного з кораблів Берегової охорони ФСБ РФ з настанням темряви катери Морської охорони Держприкордонслужби України освітлюються променем зеленого кольору.

Командир Маріупольського прикордонного загону морської охорони

«Промінь був помітний протягом кількох хвилин. Ми вважаємо, що це провокативні дії з боку Берегової охорони ФСБ Російської Федерації», — розповідає командир загону.

Раніше схожі випадки виникали з українськими прикордонниками на суходолі — поблизу КПВВ. У березні минулого року на контрольному посту «Мар’їнка» один з прикордонників отримав опік сітківки ока лазерною зброю. Тож після цього зеленого промінювання екіпаж опитали щодо самопочуття та перевірили, чи не вийшла з ладу техніка.

Фото: Державна прикордонна служба

«Нами проінформавані компетентні органи: направлено повідомлення до військової прокуратури, СБУ, Нацполіції. Ми відстежуємо ситуацію та продовжуємо нести службу у штатному режимі, але з урахуванням тих негативних моментів, які можуть бути.  Ми планували в режимі радіозапиту звернутися до них, але наступної ночі вже не було таких випадків», — додає Сирінський.

Прикордонники пильнують за ситуацією в Азовському морі

Але бували випадки, коли українські прикордонники таки зверталися до екіпажу російського корабля.

«Під час навчань їхня одиниця супроводжувала наш катер на надто близькій відстані. Це створювало відповідну навігаційну небезпеку, небезпеку життю і здоров’ю нашому особовому складу. Ми виходили з ними на зв’язок та попереджали, що такі дії ведуть до небезпеки. Ми оголосили вимогу змінити курс і припинити подібні дії», — згадує командир.

Фото: Державна прикордонна служба

У зоні відповідальності Маріупольського загону морської охорони росіяни не проводять навчань. Втім, за словами, Миколи Сирінського, вони проводять їх на інших ділянках Азовського та Чорного морів:

«На провокації ми маємо реагувати професійно і відповідно до тієї ситуації, яка складається. Ми для цього проводимо тренування, навчання з особовим складом; обігруємо ситуації, які можуть скластися. Ми завжди готові до того, що необхідно буде відбивати агресію або збройний напад, але поки не доходило до таких контактів».

Самі ж прикордонники навчання проводять регулярно. При чому, спільно з іншими родами військ.

«Задіюється і морська складова, і сухопутна складова, і повітряна складова, тобто, авіація. Проводимо спільні навчання і з Військово-Морськими Силами. Проводимо спільне маневрування корабельно-катерного складу для того, щоб злагодити наші дії і бути готовими до захисту нашої території, нашої України. Корабельно-катерний склад Маріупольського загону морської охорони готовий до виконання завдань. За останні майже 5 років, ми отримали чотири нових малих катери. Крім того, ведеться планова робота щодо переоснащення як наших кораблів, катерів, так і всієї Морської охорони, на новітні, більш сучасні, зразки озброєння», — пояснює Микола Сирінський.

Повертаючись до острахів маріупольців та жителів української частини узбережжя, питаю у командира: наскільки ці навчання ефективні, чи можуть українські прикордонники зупинити наступ?

«Наша задача своєчасно виявляти і забезпечити нашу безпеку. Звичайно, що з початку бойових дій, ця небезпека збільшилася, тому що в певний період виставлялися мінні загородження на тимчасово непідконтрольній території і така небезпека є. Ми для цього тут і знаходимося, щоб забезпечити безпеку. Присутність в Азовському морі сил Російської Федерації залишається стабільною. Ми спостерігаємо за ними, завжди відстежуємо їхні рухи і спільно зі всіма Об’єднаними силами готові реагувати на провокації чи інші дії», — наголошує командир Маріупольського загону морської охорони.

Поки командир розповідав про навчання та провокації з боку супротивника, я помітила, що екіпаж катеру — всі чоловіки. З жінок на борту лише двоє  — я — журналістка та представниця прес-служби загону. 

Обережно питаю, чи є ймовірність того, що до екіпажів прикордонних катерів входитимуть і жінки. Питання виявилося дуже актуальним – з дня на день на службу у складі екіпажу корабля морської охорони має заступити жінка. Перша жінка, яка нестиме службу саме на кораблі.

«У неї є відповідна освіта. Вона закінчила цивільний вуз, вже має здобутки у цивільному житті по спеціальності судноводій. Вона пройшла всі відповідні процедури для того, щоб призватися на військову службу за контрактом і, можливо, вже наступного тижня служитиме у нас в загоні безпосередньо на кораблі», — розповідає Микола Сирінський.

Останні п’ять років літо для України — це низка світлих та сумних дат. Світлі — це дні визволення міст Луганської та Донецької областей. Сумні — бої, «котли» або ж окремі інциденти, у яких загинули військові. 

Такі дати є у Маріупольського прикордонного загону, згадує командир Микола Сирінський:

«Перша трагедія в історії нашого загону  сталася 31 серпня 2014 року. Напроти населених пунктів Безіменне та Широкине була обстріляна наша тактична група з протитанкового ракетного комплексу. Загинули двоє членів екіпажу – командир катеру і навідник. Катер затонув. Поранення отримали восьмеро людей. 

В 2015 році 7 червня наш катер Морської охорони (такий саме проект, як і ми зараз знаходимося) підірвався на ворожій міні. Загинув командир катеру, отримали важкі поранення екіпаж і той особовий склад, який знаходився на катері. 

Той катер, який підірвався на міні, був відновлений, завдяки підтримці місцевої влади Маріуполя. Вони надали нам допомогу у вигляді субвенції. Ми змогли відремонтувати цей катер, і він зараз успішно несе службу».

Наша зустріч та розмова з Миколою Сирінським співпала з 25-ю річницею із дня створення 23 загону Морської охорони. Питаю, щоб побажав колегам:

«Щоб все у житті у них складалося дуже добре, щоб здобутки нашого загону збільшувалися в гарному сенсі цього слова, щоб завжди вони поверталися додому з моря, зі служби живими та здоровими. Всіх благ і, як кажуть на флоті, сім футів під кілем».

Валентина Троян, Маріуполь, Громадське радіо

Відстежуємо їхні рухи та готові до провокацій — командир Сирінський про ситуацію в Азовському морі (фото)
0:00
/
0:00

Останнi новини