«Він стріляв тоді, коли ми зсунули пораненого. Він не бачив ніякої нашої агресії» — як евакуйовували поранених біля Шумів
«Він стріляв тоді, коли ми зсунули пораненого. Він не бачив ніякої нашої агресії» — як евакуйовували поранених біля Шумів
0:00
/
0:00

«Він стріляв тоді, коли ми зсунули пораненого. Він не бачив ніякої нашої агресії» — як евакуйовували поранених біля Шумів

Представлена до ордену Богдана Хмельницького третього ступеня 23-річна медична сестра Світлана під час обстрілу рятувала поранених побратимів. 26 березня вдень бойовики з мінометів та снайперської зброї обстріляли позиції українських військовослужбовців неподалік Шумів. Тоді загинули четверо бійців, двоє — дістали поранення. 

За місяць Світлані виповниться 24. Дівчина на війні чотири роки, пішла служити у 20. Сама вона з Рівненської області.

«На третьому курсі навчання ми як медики всі військовозобов’язані і у нас куратор був викладачем військово-медичної підготовки, ми були змушені піти на день відкритих дверей до військової частини. Потім я підійшла до свого куратора і сказала, що буду проходити практику у військовому шпиталі. Відгуляла випускний. Наступного дня поїхала додому і потім я поїхала у військкомат», — розповідає Світлана.

Медсестра Світлана/Фото: Facebook-сторінка Ігора Левенока

Вона — медична сестра. Несе службу на передовій неподалік Шумів. Розповідає, як чотири дні тому, коли почався обстріл, одразу кинулася рятувати поранених:

«Я знаходилася у своєму бліндажі, зателефонував тапік і мені повідомили, що у нас трьохсоті (поранені — ред.). Одразу одягла засоби бронезахисту, взяла свою санітарну медичну сумку і вирушила на місце події з іншим сержантом».

«Я просто йшов, побачив, що наша медик біжить, спитав чим я можу допомогти, вона сказала: «Давай, за мною». Ми прибігли і побачили, що людина там кричить на відкритій ділянці. Ми полізли до нього надавати першу медичну допомогу. Він був поранений у руку, у ногу, у живіт», — розповідає військовослужбовець Збройних сил України Сергій. Він евакуював хлопців разом зі Світланою.

Тоді пораненому наклали турнікети, на собі тягнули близько сорока метрів до так званої безпечної зони. Тим часом бойовики вели по них вогонь з кулемету, розповідає Сергій:

«Він стріляв тоді, коли ми зсунули пораненого. Це все можна було чітко продивитися. Поле зору у нього було ясне. Він не бачив ніякої нашої агресії, він просто бачив евакуацію. І він лупив по дівчині, по нашій Світлані, по нас».

«Те, що перше я побачила — троє людей. Двох поранених і одну людину, на перший погляд, без ознак життя. Я підповзла до нього, не відчула пульсу, він не відчувався. Я відповзла назад і надавала допомогу вже пораненому. Звичайно, важко. Ми прийшли всі мокрі, бруд», — згадує той день Світлана.

Життю пораненого зараз нічого не загрожує, він лікується у шпиталі у Харкові. За евакуацію поранених Світлана командуванням ООС представлена до нагороди — орден Богдана Хмельницького третього ступеня.

«Думок ніяких немає у той момент. У мене був шок, бо я почула, що то були трьохсоті. Швидше біжи — таке, мабуть, було. Але якихось таких думок, їх не було», — згадує Світлана.

Ситуація на фронті зараз напружена, розповідають військовослужбовці. Бойовики по ним стріляють щодня, каже Сергій:

«Ворог застосовує підступні методи, підступні технології щодо нас. Він провокує нас, по ночах обстрілює».

Стріляють з мінометів, РПГ, кулеметів, працюють снайпери. Бойовики зайняли позицію на водонапірній вежі. Стріляти по ній українські бійці не можуть.

«По нас, по сусіду, який обороняється праворуч від мене, наносить вогневе ураження саме з цієї позиції і знаходиться десь у більшій безпеці, ніж ми, тому що ми по водонапірній вежі такого разючого вогню не можемо нанести якимось більшим калібром, бо це об’єкт інфраструктури», — розповідає ще один військовослужбовець Сергій і додає:

«Це двоповерхова будівля. Там коли снайпер, чи кулеметник, чи стрілець, він знаходиться на висоті, на більш вигідній для себе позиції. Імовірно займає вогневу позицію там, десь у глибині, біля дальньої стіни і коли він відкриває вогонь, і якщо там хороша снайперська гвинтівка, ми не чуємо ні звуку пострілу, не бачимо спалаху від пострілу і це стає перешкодою для нас».

Утім, за словами Сергія, відповідь бойовикам дають:

«Відповідь йде, відповідь рішуча, обдумана, вона дається і противник також несе втрати, але деколи добре було б спрацювати на випередження».

Нагадаємо, за домовленостями у Мінську, з опівночі 27 липня 2020 року на Донбасі має діяти режим тиші. Військовослужбовці Збройних сил України першими вогонь не відкривають.

Анастасія Галасюк, Донеччина, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини