Військова доктрина та осучаснення зброї: що необхідно Україні, щоб дати відсіч у гібридній війні з РФ
Військова доктрина та осучаснення зброї: що необхідно Україні, щоб дати відсіч у гібридній війні з РФ
0:00
/
0:00

Військова доктрина та осучаснення зброї: що необхідно Україні, щоб дати відсіч у гібридній війні з РФ

Дрони, тепловізори та керовані ракети — так виглядають сучасні військові дії. Щоб дати відсіч у гібридній війні, яку Росія веде проти України, потрібен геть інший підхід до військової політики. Кожного року конструктори презентують нові ракети й танки, БМП та безпілотники. Про проблеми та майбутнє української армії говорили на 5 Львівському безпековому форумі «Ефективна промисловість для обороноздатності», що цього року відбувся в Одесі.

Тисяча ракетних комплексів, сотні БТРів та літаків, безліч дронів — все це сучасні потреби українського війська. Над тим, щоб забезпечити військових, готові працювати як державні компанії, так і приватні. Проте оснащення армії відбувається повільно. Підприємства оборонпрому майже не отримують контрактів, розповідає віцепрезидентка Київської школи економіки Оксана Сироїд.

«Не підприємці визначають, коли й чим має бути оснащене військо. Це держава, Міністерство оборони разом з бюджетом. От вони кажуть: у нас є стільки-то грошей, ми хочемо у вас купити стільки-то ось такої зброї впродовж такого строку».

Аби планувати закупівлі наперед — а саме цього домагаються підприємці — треба мати оборонну доктрину. Її нині в Україні не існує. Є лише бюджет на конкретний рік. Це чи не головна проблема розвитку армії, на яку вказують західні партнери. Зокрема, представник Балтійського безпекового форуму Глен Грант.

«Гадаю, перед нами три досить прості запитання. Перше: нам потрібна доктрина, розуміння, як ми воюватимемо. Хто виробить таку доктрину? Хто напише доктрину про те, як ми воюватимемо? Якими методами? Як їх вдосконалити? Це не робитимуть в оборонній промисловості, бо оборонна промисловість виробляє зброю, а не розробляє методи.

Друге: як у найефективніший спосіб скласти й витратити бюджет? Ми у цьому плані зазвичай думаємо про щось масштабне, але часто набагато ефективніші дрібні заходи. І ще запитання: як зробити так, щоб влада однаково підтримувала усю оборонну промисловість? Тобто не лише ті компанії, що у державній власності, а й малі компанії, нові IT-компанії, і ті IT-компанії, які досі не залучені в оборонній галузі, але мають системи, які можна використати для оборони? Усе це потрібно вирішувати у комплексі».

Що ж українські конструктори можуть запропонувати державі та іноземним партнерам? У світі майже не існує країн, що виробляють усі види озброєння. Тож ще до створення доктрини важливо зрозуміти, які галузі треба розвивати, а які скорочувати. Адже не варто марнувати час на розробку техніки, яку ми можемо купити, вважає директор неурядової аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак.

«Щось ми можемо робити самі. Це має бути пріоритет акумуляції ресурсів. Ракетну техніку, наприклад, можемо. Вона хороша. Купується і продається. Треба на цьому акумулювати гроші, розвивати. Це та сама «Вільха». Давайте це розгортати у більші системи, розвідувальні ударні комплекси. Варто об’єднувати «Вільху» з українським безпілотником як засобом автономного пошуку цілевказання, корегування і підтвердження результатів.

Щось ми стовідсотково не зможемо робити. Ми маємо це визнати. Наприклад, бойові літаки. Дорого, складно, для нас таке виробництво неможливе. Ми маємо змиритися і прийняти політичне рішення переозброюватися на західну техніку».

Формат війни XXI сторіччя — це гібридні війни. Це конфлікти, у яких виграє не кількість техніки, а можливість швидкої модернізації та зміни обладнання. Саме тому українські конструктори працюють над удосконаленням вже наявних моделей. Генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв вважає зброєю майбутнього дрони. Він наполягає на вдосконаленні техніки, яка вже є у військових.

«Зараз ми працюємо з Міністерством оборони над удосконаленням БТР-4. БТР-4 — один з найкращих БТРів, він входить, за оцінками експертів, до десятки кращих БТРів світу. Працюємо над організацією низки ДКРів, конструкторських розробок для потреб Збройних сил.

У нас є близько 10 проєктів, які б ми могли запропонувати для інвестицій нашим партнерам. Це стосується і безпілотних літальних апаратів. Я вже згадував про «Сокіл-300», який був презентований на цьогорічній виставці «Зброя і безпека». 

Бійці на передовій висувають до нової техніки свої вимоги: сучасні БТРи, за досвідом військових, незручні, мають погану систему відстеження цілей та захисту бійців. Аби влучно стріляти та бути мобільними, бійці їздять не всередині бронемашин, а на броні. До нової техніки піхотинці висувають жорсткі вимоги, розповідає полковник Збройних сил України Сергій Собко.

«Якщо говорити конкретно про танк чи бойову машину піхоти, то вони повинні мати багатоканальні засоби прицілювання та спостереження командира і навідника-оператора. Вони мають бути здатними працювати в основному і в аварійному режимах з використанням дублювання дій і навідника-оператора, і командира машин. Ці комбіновані засоби повинні мати й оптичний канал, і телевізійний канал, і тепловізійний канал. А також канал керування ракетним озброєнням і лазерний далекомір, який можна буде використовувати як лазерний приціл для сторонніх засобів високоточного враження».

Попри те, що у світі країни відмовляються від танкової зброї, на кордоні з Росією це просто неможливо. Адже це чи не головний аргумент у разі повномасштабного вторгнення з боку країни-агресора. Танк майбутнього повинен мати автоматичний супровід цілі, автоматичну діагностику пошкоджень, сучасні акумулятори та камеру заднього виду з тепловізором. Все це допоможе бійцям на передовій залишатися живими та тримати кордони нашої країни. А ще такий танк повинен бути повністю автономним, вважає Сергій Собко.

«І ремонтопридатність бойової машини в полі силами ремонтного відділення батальйону. На жаль, зараз в полі здійснити ремонт бронетанкової техніки практично неможливо».

За 7 років україно-російської війни Україна стала повноцінним гравцем на ринку військового оснащення. Проте далеко не всі світові партнери готові це визнати, констатує директор неурядової аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак.

«Західний світ треба запрошувати заходити до нас і вивчати. Адже ми вже зараз зовсім не ті, що були раніше».

І п’ятий Львівський безпековий форум став якраз тим майданчиком, де Україна може показати свої інновації цілому світові.

Юлія Афанасьєва, Одеса, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини