Влада громадського активізму в Ірпені більш ефективна, ніж міська влада – громадська активістка

Влада громадського активізму в Ірпені більш ефективна, ніж міська влада – громадська активістка

Михайлина Скорик-Шкарівська, громадська активістка, медіатренерка, заявила, що балотуватиметься від «Голосу» на 95 виборчому мажоритарному окрузі в Ірпені.

Михайлина Скорик-Шкарівська

Тетяна Трощинська: Ви ще не зареєстрована як кандидатка, але намір вже є і якась робота почалася?

 Михайлина Скорик-Шкарівська: Коли партія висуває кандидата на місцеві вибори, то є ще процес офіційного оформлення документів і офіційної подачі партії в ЦВК. Поки Центральна виборча комісія не видасть посвідчення, я не є кандидатом. Але єдине, що ми можемо почати, це збирати партійні внески, проте внески покриває партія, тому такої необхідності немає.  Зараз ми можемо просто шукати тих людей, які поділяють спільні принципи.

Тетяна Трощинська: Ми проводимо ці інтерв’ю не заради агітації різних кандидатів чи партій, але вважаємо важливим говорити з несистемними кандидатами, які йдуть саме за мажоритарними округами. Тому що це така традиційна історія очікування багатого кандидата, який трошки засіє округ і потім буде в парламенті – на жаль, ця традиція в Україні існує. Тому мені здається, що важливо говорити з людьми, які йдуть без обіцянок що-небудь заасфальтувати чи пофарбувати. А що тоді робити, якщо не робити цього?

Михайлина Скорик-Шкарівська: Наш округ відомий тим, що там не просто чимось засівають, там крутяться мільйонні бюджети: рекламу кандидата від нашого округу можна побачити на 1+1, а ми знаємо, скільки там коштує хвилина реклама – тисячі доларів. І колишній мер Ірпеня (Володимир Карплюк – ред.) їздить по місту на велосипеді, таким чином себе рекламуючи, а тим часом люди жартують, що він їздить завжди по колу, бо якщо він поїде прямо, то вріжеться в новий паркан. Адже забудова Ірпеня відбувається настільки стихійно і настільки непередбачувано, що ти ніколи не знаєш, де новий паркан виникне.

Що цьому можна протиставити? Тобто що можна протиставити грошам? Ми переконані і бачимо, що ми живемо в епоху змін. Всі розуміють, що бюджет нинішнього президента в його передвиборчій кампанії був менший, ніж бюджет президента, який програв. Зараз вже перестають грати роль гроші, бо люди вже починають замислюватися, за кого я голосую, що ця людина буде робити.

Що ми будемо робити в парламенті? В нас є реальний досвід місцевого самоврядування. В країні відбувається децентралізація, але вона пробуксовує, і ми знаємо, чому. Наприклад, я впевнена, що в Києві не в курсі, що прикиївські села куруються певними родинами. Тобто селищний голова – не просто селищний голова, а його дружина, зять, двоє доньок є керівниками цього селища також. Наприклад, я говорю про селище Гостомель. І якщо медійною є історія, що син Порошенка став депутатом, то в 20-ти км від Києва клановість – це нормально. Коли весь світ говорить про прозорість та діджеталізацію, ми живемо в умовах сімейних кланів.

Тетяна Трощинська: Якщо галочки у бюлетені зійдуться так, що ви виграєте вибори, ви б голосували за скасування депутатської недоторканності?

Михайлина Скорик-Шкарівська: Так, і дуже б хотілося, щоб це було на першій сесії.

Тетяна Трощинська: У вас немає страху, що тоді втратиться певний захист для депутатів. Ось, наприклад, «Слуга народу» бере, по суті, абсолютну більшість в парламенті.

Михайлина Скорик-Шкарівська: Я за політичною історією України стежу з 1998-го року, і я знаю, що Україна в умовах війни, і українці настільки сильні, що попри все ми все одно рухаємося вперед. В мене немає страху. Є народна ненависть до влади, яка сформувалася за останній період і я вважаю, що скасування недоторканості – це бар’єр. Адже коли є недоторканість, депутат стає вищим за людей, і їм це не подобається. Я вважаю, що нам потрібно скасувати депутатську недоторканість і нам потрібно реанімувати правоохоронну систему. Якщо буде працювати правоохоронна система, тоді ризиків порушити закон буде менше. Я бачу нюанси в законах, але проблема не в тому, що законів якихось немає, а в тому, що ті, що є, не працюють або суперечать один одному.

Тетяна Трощинська: І за скасування мажоритарної систем ви також готові голосувати?

Михайлина Скорик-Шкарівська: Так, це позиція партії «Голос».

Тетяна Трощинська: Йдучи мажоритарним округом?

Михайлина Скорик-Шкарівська: Якщо Конституційний Суд підтвердить, що вибори мають відбутися достроково, то вони відбудуться 21 липня. Верховна Рада не змінила законодавство, відповідно, ігнорувати мажоритарні округи погано. Ми дуже розраховували, що ключові кравці – це партія «Європейська солідарність» та «Слуга народу» виставлять сильних кандидатів та підтримають кандидатів від громади, тому що на цьому 95-му окрузі не один актив, як в Ірпені, а в кожному населеному пункті є дуже сильний актив, який має своїх лідерів. І я переконана, що з цього середовища активу мають бути законотворці. Бо ніхто краще за нас не розуміє, які нюанси використовує місцева влада, щоб ці паростки демократичних змін – державні закупівлі, закон про публічну інформацію, доступ до публічної інформації – зробити надбанням громади. Наприклад, в Ірпені відбулося начебто прийняття генерального плану. Гримів цей план, тому що в нього вписали порт «Очаків». Тобто документ без підготовки, зі сторінками з чужого генплану винесли на голосування, проголосували, і документ і досі не оприлюднений на сайті. І нічого, все гаразд. Тобто влада собі дозволяє головну конституцію міста не показувати громаді. Їм так зручно.

  • Ніхто краще за нас не розуміє, які нюанси використовує місцева влада, щоб ці паростки демократичних змін – державні закупівлі, закон про публічну інформацію, доступ до публічної інформації – зробити надбанням громади

Тетяна Трощинська: На прикладі вашої громади навіть видали посібник із самоорганізації.

Михайлина Скорик-Шкарівська: Так, в нас зараз йде шалений рух створення квартальних комітетів. Що таке квартальний комітет? Є закон України про органи самоорганізації населення: вуличні, квартальні, мікрорайонні і комітети. Тобто люди, як проживають на певній території, можуть створити такий комітет, і вирішувати самим, як розвивати їхні території. Оскільки є повне непорозуміння між мешканцями, які  живуть в Ірпені, і владою, то довелося створювати такі органи. А влада Ірпеня – це наглухо закриті двері, в які не достукаєшся, документи не отримаєш, рішення ради не подивишся, на сесії не побудеш, на сесії рішення роками голосуються без обговорення. Громади вирішили, що навіщо нам такі депутати, якщо ми самі знаємо, як потрібно розвивати наш мікрорайон? І от мій мікрорайон, де я живу, це 360 приватних будинків, об’єднався в орган самоорганізації населення Можеловський. Мета цього органу – зробити так, щоб наш приватний сектор не був зруйнований висотками, і щоб він був зелений. Тому що це зона санаторіїв, там ліси, там дитяча стаціонарна лікарня. Частково ці ліси вже знищені та забудовані котеджами, і ми хочемо, щоб ці зелені куточки, які залишилися, були захищеними. Щоб цей куточок залишився зеленим, без плитки, яка стелиться і починають всихати дерева – сосни, дуби, берези, як це відбувається в інших парках Ірпеня. Плюс їх об’єднали такі прості проблеми як вивезення сміття, хтось хоче зробити собі централізовану каналізацію, хтось хоче покращити якість води. В нас є робоча група, і по різних напрямках ця робоча група працює над вирішенням проблем. По суті, це така мікровлада в місті, яка виявляється більш ефективною, ніж ірпінська міська влада.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Влада громадського активізму в Ірпені більш ефективна, ніж міська влада – громадська активістка
0:00
/
0:00

Останнi новини