Волинські бджолярі перетворили болото на пасіку

Волинські бджолярі перетворили болото на пасіку

Малоприбуткова галузь перетворилася на успішну. Прикладом є волинські пасічники, які зуміли це довести. Болотисту місцевість вони перетворили на пасіку, засіявши галявину лікарськими рослинами.

Фото: Петро Юровчик

Поблизу заплави річки Стир, що у Рожищенському районі на Волині, десятки років було болото. Протягом десятиліть болотиста територія нікого не приваблювала. Однак, кілька років тому її осушили двоє завзятих волинських пасічників. Вони почали садити, сіяти та облаштували пасіку, говорить пасічник Юрій Момот:

«Найперше було проведено осушення. Ми прокопали 7 кілометрів меліораційних каналів. Знімають воду майже з усієї тієї території і впадають біля пожежної частини села Дубище».

Фото: Петро Юровчик

Заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів на Волині Ростислав Кравчук зробив такий висновок про осушення болота:

«На Волині у нас є 18 з половиною тисяч кілометрів каналів, то 7 кілометрів — це дрібниці в обласному масштабі. Але, я думаю, що за певний період часу цей канал замулиться. Там потрібно витримувати укоси, нахил давати відповідний, щоб він працював і щоб вода не застоювалася. Тому що без проєкта робиться, а треба мати напрямок якийсь. Потім буде проблема із каналом, бо він не буде відводити воду, а територія буде заболочуватись».

Ростислав Кравчук/Фото: Петро Юровчик

«Почали висаджувати ваточник Сірійський і почали сіяти буркун, дерева акації, клен, вербу, сніжноягідник. Від цього ми маємо динаміку розвитку того, що бджола нам приносить. Протягом року бджола має чим харчуватися, має що приносити у вулик», — додає Юрій Момот.

Дикі трави жодними хімдобривами не обробляють, кажуть пасічники. Окрім того, на місці колишнього болота ростуть дуже корисні лікарські рослини: вероніка довголиста, чистець болотний, плакун верболистий, волошка лучна. Деякі із них навіть занесені до Червоної книги. На жаль, в останні роки зменшилась кількість посівів технічних культур, що мають медоносне значення, констатує голова Братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук:

«Ми зараз стоїмо на фоні такої цікавої лікарської рослини і хорошого медоноса — лофант-анісовий. Він імунітет укріплює».

Відбирання меду з вуликів — справа не з легких. Має бути відповідний одяг. Для заспокоєння бджіл пасічники використовують димар. Опісля змітають із рамок медоносних комашок і переносять їх у спеціальні медогонки, розповідає волинський пасічник Валентин Глушко:

«Рамка розпечатується, заставляється в медогонку, мед відкачується на дві сторони. Після того рамка ставиться або до обсушування, або до вулика».

Фото: Петро Юровчик

Мед смакує багатьом людям, а його певні сорти допомагають впоратися з певними недугами. Про корисні властивості цілющого продукту кореспондентам Громадського радіо розповідає науковець Володимир Терлецький:

«Мед споживають як в харчуванні, так і для цілющих цілей. Ним лікують захворювання шкіри, шлункових хвороб. Крім того, мед важливий для омолодження людей. Його часто використовують для різних лікувальних масок.

Крім того, варто не забувати про інші цілющі властивості медодайного краю. Наприклад, прополіс, клей, який бджоли збирають з рослин, а також віск, маточкове молочко та інші продукти, якими багатий наш бджолиний реманент».

Ростислав Кравчук, заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів на Волині, вкотре наголошує, що, якщо і робити якесь осушення болота, то необхідно виготовити проєктно-кошторисну документацію. А на каналах передбачити водорегулювальні споруди, якими можна було б акумулювати воду у маловодні періоди:

«Коли у нас дуже високі температури і мало опадів, потрібно це болото підтримувати у зволоженому стані. Тому що рівні ґрунтових вод зараз падають. Зміни клімату привели до того, що значна частина боліт пересушені.

А коли ще прокопають канал, то вони ще більше осушаться. І, звичайно, це все дуже негативно впливає на навколишнє природне середовище. Хоча, там канальчик — невеликий, не значну площу осушує. І такого значного негативного впливу він не може мати».

На Волині було 845 тисяч гектарів боліт до їх осушення. Станом на сьогодні 417 тисяч гектарів осушили, а 428 тисяч гектарів вважаються перезволоженими й заболоченими землями.

Петро Юровчик, Луцьк, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини