Українська художниця, модельєрка, шістдесятниця Любов Панченко працювала в радянські часи, але була абсолютною українкою.
«Вона була українкою у всьому: в роботах, думках, у мові. Ніколи не переходила на російську, за жодних умов», — так описує її Олена Лодзинська, директорка Музею шістдесятництва.
У стінах цього музею зібрана найповніша колекція творчих здобутків Любові Панченко. До того всі її роботи зберігалися у неї вдома, в Бучі. Під час повномасштабного вторгнення російської армії, мисткиня потрапила в окупацію. Пізніше вона померла в столичній лікарні від знесилення і голоду.
«Вона була наче живий скелет, коли після деокупації Київщини її вивезли з Бучі, і ми знайшли її в одній зі столичних лікарень. Ми дуже вірили, що витягнемо її. Уявіть, перші місяці вторгнення, гроші потрібні буквально на все. І тут ми оголошуємо збір на те, щоб врятувати українську художницю. У мене не замовкав телефон кілька діб. Люди слали і слали гроші», — розповідає Лодзинська про останні дні художниці.
Любов Панченко врятувати не вдалося. Вона померла 30 квітня у лікарні Києва у віці 84 років. Гроші, відправлені людьми, вклали в поховання, в пам’ятник з чорного і червоного граніту, який встановили на її могилі в Бучі, і на презентацію альбому з її роботами.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту