Вперше списки на вибори на з’їздах не погоджували, а оголосили. Це недемократично – Діденко

10 червня закінчилась серія партійних з’їздів. Партії визначились зі списками на вибори. І якщо з ідеологією партій розібратись іноді складно, то з першими десятками кандидатів на вибори здається трохи простіше. Адже більшість з них має бекграунд. Спробуємо проаналізувати ці списки на наявність нових облич і повернення давно вже знайомих. І відповімо на запитання — це намагання повернути реваншистів або це свіжа кров української політики.

Говоримо про це з політологом, керівником Центру правового аналізу та політики ризиків Михайлом Діденком.

 Михайло Діденко: Перед тим, як перейти до обговорення списків, я б хотів би звернути увагу на два моменти. Перший: давно я не пам’ятаю в українській політиці, щоб списки, які затверджуються з’їздом, були невідомі широкій публіці. Я підозрюю, що ці списки навіть не бачили самі учасники з’їзду, що є нонсенсом, адже згідно закону, саме з’їзд як вищий орган партії має затверджувати списки. Ми бачили, що називалися перші десятки, перші п’ятірки, хоча на з’їздах, які були раніше, списки оголошувалися на з’їзді та там голосувалися.

Це дуже неприємна річ, яка мене здивувала, це говорить про кулуарність української політики, що вона повертається, і говорити про демократію в нас ще зарано.

Друга особливість у тому, що партії говорили, що буде відкритий відбір, проведений праймеріз, але цього не відбулося. Більше того, взагалі незрозуміло, за якими критеріями вибиралися ці люди до списків. Нас як виборців пошили в дурні, тому що не відбулося обіцяного.

• Нас як виборців пошили в дурні

 Слуга народу

 Михайло Діденко: Взагалі партія «Слуга народу» — це певний фантом, як такої партії не існує, там немає осередків. Тобто це, умовно кажучи, юридична особа, яка має бренд і цей бренд йде на вибори. Говорити про якусь партійну структуру на сьогодні неможливо.

Перша десятка списку очікувана, це антикорупційні активісти, як, наприклад, Галина Янченко, це волонтери, як Архамія, Михайло Федорів очолював digstal напрямок. Тобто якихось цікавих особистостей, які б здивували, я не побачив в першій десятці.

Олена Терещенко: Але це нові обличчя?

Михайло Діденко:  Там, окрім Галини Янченко, котра вже давно займається політикою.

Опозиційна платформа «За життя»

Михайло Діденко:  Список передбачуваний: це депутати, це політики, які вже мають значний досвід, та вони й не позиціонують себе як партія нових облич, вони позиціонують себе як партія, яка має досвід, і яка зможе вирішити проблеми, до яких, начебто, призвела попередня влада. Можна сказати, що це партія реваншу.

Якщо взяти Віктора Медведчука, то він вже давно хоче повернутися в українську політику. Ми пам’ятаємо його «Українську платформу», яка не знайшла підтримки. Я думаю, якби Медведчук йшов окремо, він би не пройшов. Включення Медведчука в списки – це операція російських спецслужб, на мою думку.

• Включення Медведчука в списки – це операція російських спецслужб

«Батьківщина»

Дуже дивний список у «Батьківщини». Юлія Володимирівна на фоні падіння рейтингу своєї політичної сили намагається розширити базу, і тому в цьому списку з’явилися умовні «нові обличчя». Наприклад, пан Тарута, який підтримав її у президентській виборчій кампанії. Це досить дивна логіка об’єднання, адже ці люди не дадуть їй жодних додаткових балів. Тарута міг йти по мажоритарці і мав би гарні шанси виграти. Також зиску не буде від пана Наливайченка, рейтинг якого дуже низький. Решта – перевірені старі кадри.

«Європейська солідарність»

Традиційна десятка – волонтери, військовий, єдине, що немає антикорупціонерів. Наприклад, Софія Федина – це свого роду подяка Львову, спроба залучити голоси Львову, а ми пам’ятаємо, що її називають голосом львівського Майдану.  Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз – це політика Петра Олексійовича, що ми підтримуємо кримських татар. Але складно сказати, чому в першій десятці Іванна Климпуш-Цинсадзе. Якихось заслуг на посаді віце-прем’єра з питань європейської інтеграції я не бачу, робота, насправді, провалена по виконанню Угоди про Асоціацію. Можливо, це щоб підкреслити, що ми рухаємося в напрямку європейської інтеграції.

«Голос»

В першій десятці два антикорупціонери – Ярослав Юрчишин та Олександра Устинова. Це класичні антикорупціонери, які борються з корупцією за гроші, і чим більше вони борються, тим більш заможнішими стають, а корупція чомусь нікуди не зникає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.