facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Всупереч усьому»: як минув 2023 рік для медіа Дніпра та області

Здається, якісна журналістика у Дніпрі — це, переважно, всупереч. 2023 рік не став виключенням. Всупереч війні, всупереч анонімним телеграм-каналам, які забирають рекламодавців та заохочують аудиторію емоційними новинами, всупереч джинсі, яку продовжують публікувати досить рейтингові ресурси, всупереч економічним проблемам, коли редакції вчаться шукати нові способи фінансування

1x
Прослухати
--:--
--:--

Ми поговорили з представниками та представницями редакцій, які продовжили працювати всупереч обставинам і заради аудиторії, та зібрали найважливіші медіановини регіону за 2023 рік.

Редакції, яким вдалося

Суспільне Дніпро

У 2023 році на Суспільне Дніпро змінився головний редактор. На місце Анастасії Плющової прийшов Євген Педашенко. Посаду головреда Євген посів у серпні. У коментарі представниці ІМІ в Дніпрі та області він розповів про те, що встиг зробити.

«Головним викликом для мене стала неукомплектованість команди та структура роботи. Посадові обов’язки були розподілені дуже хаотично. Нам вдалося знайти нових вмотивованих журналістів, монтажерів, фахівців діджитал-напрямку та інших спеціалістів, розробити чіткий механізм роботи та комунікації між різними відділами і сфокусувати наші зусилля на результат», — розповідає Євген.

Також вдалося реалізувати важливі для регіону проєкти. Зокрема, Суспільне Дніпро почало розбудовувати гіперлокальну мережу журналістів і тепер редакція поповнилась кореспондентами у віддалених громадах. Також Суспільне Дніпро має корпункт в Кривому Розі.

Перший Криворізький

Перший Криворізький — це медіа з Кривого Рогу. Головна редакторка Софія Скиба розповідає, що попри успіхи, рік для редакції виявився досить складним.

«Другий рік повномасштабного вторгнення став більш стресовим для нашої команди, оскільки немає інституційної підтримки і ми працюємо від проєкту до проєкту. У нашому регіоні збільшилась кількість несупердоброчесних напівполітичних, напівмедійних проєктів, а це б’є по суспільству. Нам, класичному медіа, стає складніше боротись із неетичностями, боротися за читачів і читачок, дотримуючись стандартів журналістики та етики», — говорить Софія.


Читайте також: Кожна четверта місцева новина — про кримінал та ДТП: про що писали ЗМІ Дніпра у листопаді


Разом з тим, редакція вийшла в офлайн і започаткувала систему донатів. Також редакція налагоджує комунікацію із студенством, аби співпрацювати з молоддю. Вдалося утримати аудиторію та команду.

«Мені видається, що тут надзвичайно важливу роль грає підтримка авдиторії – і ментальна, і фінансова, хоча вона невелика. Важливо, що ми маємо кілька співпраць із медіаорганізаціями. Класно також мати можливість преміювати когось із команди ретритом. Це дозволяє підтримати працівників і працівниць. Ми потребуємо сталої підтримки, яка б дозволила більш адекватно справлятись із психологічними викликами. А з банального – спільні обіди, ігри, кіно», — говорить Софія Скиба.

Газета «Степова зоря» та сайт Petropavlivka.city

Petropavlivka.city і газета «Степова зоря» — це гіперлокальні медіа Синельниківського району. Головна редакторка Ірина Ситнік відзначає брак спеціалістів. Зараз в редакції дві людини, які працюють над матеріалами і соцмережами. Такий графік не дає можливості взяти відпустку.

«Бачимо, що наша робота актуальна, люди звертаються за допомогою, як до останньої інстанції, яка може вирішити ту чи іншу проблему. Чудово, коли нам вдається щось вирішити та допомогти людині – це надихає. Важко психологічно, коли ти намагаєшся щось зрушити з місця, активізувати людей, звернути увагу на питання, а участі людей мало. Проте, ми продовжуємо робити свою справу, бо знаємо, що результати задуманого нас порадують. Відволікаємося від буденного на тренінгах і завдяки нашим ініціативам», — каже Ірина.


Читайте також: Як дніпровські ресурси працюють із соцмережами і чи працюють насправді: огляд ІМІ


Цьогоріч Ірина отримала акредитацію ЗСУ та почала їздити на фронт. Вона створила серію матеріалів про життя військових, медиків, життя після окупації. Це і було основним контентом для ресурсів. Ірина розповідає і про втрату колеги. На війні, у Донецькій області, загинув фотограф, її колега Володимир Миронюк. Про загибель Володимира стало відомо у вересні.

У 2024 році говорить Ірина, важливо продовжити друкувати газету. А також вже почали участь у новому проєкті.

«Газета потрібна людям. Також рік ми розпочнемо з оновленою командою, бо вже беремо участь у новому проєкті. Плануємо більше журналістських розслідувань та журналістики рішень. Продовжувати розповідати про війну та військових, життя у рідному краї», — говорить Ірина.

Про що писали у 2023 році

Цьогорічні моніторинги найвідвідуваніших новинних ресурсів Дніпра свідчать про те, що найчастіше медіа пишуть про кримінал, ДТП та надзвичайні події. Так, у листопаді моніторинг показав, що 27% новин саме на цю тему. Про подібні новини йдеться в огляді за червень та липень, де розбирали контент телеграм-каналів. Про російсько-українську війну та її наслідки медіа пишуть менше, проте це залежить також від того наскільки багато про це розповідають офіційні джерела: голова чи представники обласної військової адміністрації, наприклад. Понад 7% місцевих новин — це новини про війну та бойові дії, понад 10% — про соціальні наслідки війни. І не можна не згадати про джинсу, замовники якої — місцеві політики та посадовці. Такі дані вересневого моніторингу, 3,6 % новин — мають ознаки джинси.

Війна та медіа

Війна безпосередньо та опосередковано впливає на медіаландшафт області. Через майже щоденні обстріли Нікополя, там вже кілька місяців відсутнє ефірне телебачення. Тобто новини можна дізнатися, тільки якщо є інтернет. Росіяни обстрілюють необхідну інфраструктуру, а коли її беруться лагодити, то можуть стріляти по ремонтних бригадах. У силу економічних причин деякі канали здають реєстрації на мовлення та або припиняють свою діяльність взагалі, або ж залишаються працювати тільки в соцмережах. Так, у жовтні стало відомо, що з початку великої війни 5 телеканалів припинили мовлення в телеефірі. А в грудні генеральний директор 9 каналу повідомив, що в редакції скорочують частину штату, зокрема журналістів та припиняють виходити в телеефір. Це один із найстаріших каналів регіону, який мовив з 1995 року.

ІМІ в регіоні

Інститут масової інформації продовжує працювати в області допомагає та підтримує медіаспільноту. Так, протягом року в рамках проєкту мережі хабів Інституту масової інформації «Медібаза.Дніпро» проводили тренінги для журналістів та журналісток з фактчекінгу, художнього репортажу, домедичної допомоги та психологічної самопідтримки. Тренінги онлайн та офлайн відвідало щонайменше 70 фахівців та фахівчинь. Також ІМІ продовжує надавати обладнання для медійників, а саме бронежилети, каски, аптечки.

Ольга Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

У Херсоні від повторного ворожого обстрілу постраждав рятувальник

У Херсоні від повторного ворожого обстрілу постраждав рятувальник

4 хв тому
Електроенергія – це питання виживання для багатьох людей наразі — Володимир Омельченко

Електроенергія – це питання виживання для багатьох людей наразі — Володимир Омельченко

14 хв тому
Найгарячішою ситуація залишається на Покровському напрямку —  Генштаб ЗСУ

Найгарячішою ситуація залишається на Покровському напрямку —  Генштаб ЗСУ

1 год тому
Трамп анонсував новий виступ після пережитого замаху

Трамп анонсував новий виступ після пережитого замаху

1 год тому