Що сталося?
17 вересня 1939 року, 80 років тому, радянські війська вторглись у Польщу. Ще 1 вересня на державу напали нацисти. Гітлерівський план “Вайс” і радянський “визвольний похід” відбулись за тиждень після підписання пакту Молотова-Ріббентропа. У таємному протоколі дві тоталітарні держави розділили Центральну та Східну Європу.
Порушені обіцянки, занепокоєння і захист братніх народів…
→ На початок війни землі Західної України входили до складу Польщі. Москва використала карту “захисту братніх білорусів та українців” від “неочікуваностей”, які могли статись після падіння Другої Речі Посполитої. Деякі місцеві жителі спочатку вітали радянські війська через репресії польського уряду проти українців у міжвоєнний період.
→ Франція та Британія обережно коментували вторгнення СРСР у Польщу. У західних столицях все ще розраховували на можливий союз з Москвою проти Гітлера. До того ж, Лондон не хотів припиняти торгівлю з Радянським Союзом.
Коли польські дипломати нагадали про військовий альянс, який вони разом утворили 25 серпня того ж року, британська сторона відповіла, що у секретній частині цих домовленостей вказувалось, що агресивна “європейська держава” – це Німеччина. Про СРСР згадок не було. На початку жовтня Черчилль скаже, що “вихід на нові кордони був необхідністю Росії, щоб убезпечити себе від нацистів”.
→ Для захоплення польських земель СРСР виділив більш ніж 600 тисяч військових, майже 5 000 танків і 3300 літаків. Польська армія була на той момент у два рази меншою, дезорієнтованою і розбитою Вермахтом. На 17 вересня Західна Польща повністю контролювалась німцями, які вже кілька днів штурмували Львів, а Варшава була оточена з усіх боків. Втрати Червоної армії оцінюють від 800 до 3000 вбитими
→ Хоч у більшості міст радянські посли і погоджувались, що польські офіцери після капітуляції не стануть полоненими, більшість захопили і розстріляли наступного року. За два дні після початку наступу наказом НКВС створили Управління у справах військовополонених й інтернованих й організували 8 таборів для утримання польських військовополонених. Серед утримуваних був і, наприклад, майбутній перший посткомуністичний президент Войцех Ярузельський.
У березні 1940-го Берія доповість Політбюро, що “всі вони є заклятими ворогами радянської влади, сповненими ненависті до радянського ладу… Справи військовополонених, що перебувають у таборах — 14 700 осіб колишніх польських офіцерів….. а також справи арештованих із західних областей України й Білорусі в кількості 11 000 осіб розглянути в особливому порядку, із застосуванням до них вищої міри покарання — розстрілу”.
→ Своїм нападом СРСР порушив підписаний з Варшавою договір про ненапад 1932 року. Згідно з домовленостями він мав би діяти до 31 грудня 1945 року. Держави визнавали кордони, суверенітет і територіальну цілісність один одного. Поляки вважали угоди великою дипломатичною перемогою.
Щоденно розповідаємо про початок Другої світової ось тут.