Вугільна галузь та «Нафтогаз» збиткові тільки через застарілі підходи в економіці, — експерт

В ефірі Громадського радіо екс-міністр економіки Володимир Лановий про виклики перед новим президентом, а також про те, як військові дії впливають на народне господарство. Експерт впевнений, що деякі галузі економіки могли б бути набагато прибутковішими, якщо б не застарілі радянські підходи в економіці.

«Вугільна галузь могла б працювати не збитково, як і «Нафтогаз України» – це точно. Збитки робляться, оскільки це не має ніяких наслідків для підприємств. А навпаки – держава бере ці збитки на себе, фінансує їх, потім списує, покриває, кредитує і так далі.

Я хочу сказати, що такий стан Донецької і Луганської областей, які отримують дотації з бюджету, це зумовлено застарілими підходами, застарілими методами функціонування, споживацьким характером таких підприємств, які могли б самі працювати, а не сидіти на шиї».Підтримуйте «Громадське радіо» на Спільнокошті.

Володимир Лановий: Зараз буде не до реформ. Добробут – це є мета економіки. І ми свій добробут маємо пожертвувати заради перемоги країни, суспільства, наших громад у конфліктах, протистоянні.

До речі, зовсім виглядає недоречним зараз обговорювати проблеми децентралізації влади, між іншим. Тому що люди мали б розуміти, що на них чекатимуть проблеми зовсім іншого плану.

В усякому разі, в останні дні ситуація перебуває у такому розжареному стані, що не до перемовин з тією стороною.

Але, звичайно, перемагає та країна, яка має кращу економіку. До речі, після 2-ої світової війни у Німеччині панували які настрої? Перейти до планової соціалістичної економіки, тому що німці вирішили, що завдяки плановій соціалістичній економіці Радянський Союз переміг у цій війні.

Давайте не будемо глибоко влазити, скільки людей працювали безкоштовно в ГУЛАГах, за рахунок чого було створено ресурси, скільки селян все віддали, залишившись без нічого. Перемога Радянського Союзу далася серйозною кров’ю.

Перемагає та країна, у якій сильна економіка. Але треба було економіку створювати до 2014 року.

Чого вимагає сучасний момент? Вимагає перемоги над сепаратистами, терористами, бандитами, розвідниками, різними спецгрупами, диверсантами російської армії. Потрібне сильне матеріальне забезпечення наших дій,   наших військ, наших спецзагонів, наших форпостів, наших прикордонників. Якщо у них немає їжі, немає взуття, немає санітарних умов, не тільки, звичайно, транспортних засобів і тому подібного, то не варто чекати, що ми будемо сильніші в таких протистояннях. Ми ж не будемо на кулачних боях змагатися! Хто сильніший економічно, і які стратегії хто використовує.

Той бюджет, який в грудні місяці був прийнятий і поправлений там скорочений дефіцит у зв’язку з тим, що допомога із-за кордону, стабільність гривні всі нам обіцяли, всі ці розмови в минулому. Ми зараз отримали такий затяжний військовий конфлікт, який потребує мобілізації всього суспільства, державних видатків і замовлень і військовим підприємствам, і технічним, і матеріального забезпечення і т.д., і т.д. всі зараз мають попрацювати. І бюджет, на жаль, треба використовувати на ці цілі.

Інші програми треба скорочувати, наприклад, на утримання апарату. А на утримання армії, військових частин, в тому числі – й міліції, прикордонників треба збільшувати. Це перше.

По-друге, треба нам, мабуть, на іноземні кредити купувати якісну нову техніку і нові види зброї. А не просто отримувати долари, а потім невідомо – в «Нафтогаз» їх віддали, 60 млрд. збираються допомогти «Нафтогазу»! Треба зупинити роботу цього підприємства, якщо вони приносить збитки країні! Й інших операторів вивести на торгівельні відносини. Я так радикально кажу. Але просто це неможливо в умовах війни, нестачі засобів, крові не вистачає для переливання і так далі, а ми так спокійно спостерігаємо, що хтось там нічого не робить і отримує величезні зарплати, приносячи величні збитки нашій економіці. Ті підходи, які були ще восени чи взимку, вже в минулому.

….

Ми вже втратили нафту і газ на шельфі Чорного моря в Криму, а це запас такого типу, який можна порівняти з усім газом, який зараз контрактно підписаний Путіним з Китаєм по 30-літніх поставках. Отакий обсяг газу ми втратили в Криму. Втрачаємо енергетичні запаси України, які знаходяться в Донбасі. Це вугілля, це сланцевий газ в Слов’янську, і ніші міста знаходяться над цими родовищами. Величезний потенціал. Говорити, що Донбас – це тільки дотація для України, то це економіка така Донбасу. От реформи, наприклад, тут. Треба перебудувати економіку вугільної галузі. Я дуже багато розкажу вам, які там недоречності ще з Радянського Союзу.

Те, що ця галузь могла б працювати не збитково, як і «Нафтогаз України» – це точно. Збитки робляться, оскільки це не має ніяких наслідків для підприємств. А навпаки – держава бере ці збитки на себе, фінансує їх, потім списує, покриває, кредитує і так далі. Так можна і далі нічого не робити, не реформувати вугільну галузь і так далі.

Тобто, я хочу сказати, що такий стан Донецької і Луганської областей, які отримують дотації з бюджету, це зумовлено застарілими підходами, застарілими методами функціонування, споживацьким характером таких підприємств, які могли б самі працювати, а не сидіти на шиї. От матеріальна втрата енергетичних джерел, серйозних промислових потужностей, серйозних надходжень валюти з втратою підприємств цього регіону – це суттєво. І можна втратити підприємство не обов’язково з втратою території. А декілька місяців такого розвалу,я к там, і можна втратити підприємство, його зв’язки, його контракти, його людей і т.д.

….

Я вам нагадаю, що Петро Олексійович йшов на вибори з обіцянкою – швидко вирішити конфлікт на Сході України. Він має це зробити. Він має залучити серйозні сили – інтелектуальні, юридичні, міжнародників, спеціалістів з військової справи, політиків, які мають певну рішучість у діях, а не чекати, коли «дадуть нам гроші чи не дадуть?», «погодиться Путін чи не погодиться?», «що буде в Криму – почекаємо». Таких політків він має відсунути, і прийняти рішення, і якомога швидше діяти. За декілька днів, може, пару тижнів треба очистити Донбас .

В нас ще є шанс, і в нього, як президента, ще є можливість відродити і Донбас, і внормувати всю ситуацію в Україні. Справа настільки складні і погана, вона ж супроводжується провалом економіки в цілому – у нас нічого не зростає, у нас все падає, скорочуються робочі місця, урізають заробітні плати в усіх секторах економіки, все падає. І плюс до цього ж – ще така ситуація на Сході України. Ми можемо отримати некеровану ситуацію в цілому.

Я кажу про незадоволення людей. Люди невдоволені тим, що дізналися після правління Януковича. Ми ж цього не могли уявити – такої нахабності! Люди збуджені, обурені, і якщо нічого не буде позитивного, у плані політичному, в інститутах держави, в боротьбі з корупцією, і в лані досягнення стабільності певної, і відродження економіки – народ може знову вийти на спротив.