«Виборці Додона сприйнятливі до маніпуляцій»: чого чекати від другого туру президентських виборів у Молдові?

У минулу неділю в Молдові відбулися президентські вибори, на яких попри очікування першість отримала проєвропейська політикиня, голова партії «Дія та солідарність» (ПДС) Мая Санду. Та на цих результатах політична боротьба не завершилась – Санду згодом чекає другий тур, у якому вона протистоятиме проросійському політику, лідеру партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) Ігорю Додону.

Про шанси обидвох кандидатів та про вплив майбутніх результатів на відносини Молдови з сусідами Кароль Лучка розмовляє з молдовським політологом, дослідником Гіссенського університету імені Юстуса Лібіха Денісом Ченуша.

Як Мая Санду отримала 36%?

Кароль Лучка: На виборах у Молдові першу позицію отримала Мая Санду – 36%, другий Ігор Додон – 33%, популістський політик Рінато Усатий третій – 17%. Цифри ми знаємо, розкажіть будь ласка, чи ці результати були очікуваними і чи вони показують розчарування проросійським президентом, соціалістом Ігорем Додоном?

Деніс Ченуша: Результати виборів були сюрпризом для всіх, оскільки попередні опитування показували чітку перевагу Ігоря Додона. Одночасно було зрозуміло, що країну чекає другий тур. Тому сюрпризом стало те, що Мая Санду вийшла на першу позицію. За цей результат вона може бути вдячна молавській діаспорі: громадяни, які живуть за кордоном, в великої кількості проголосували на цих виборах, більшість саме за неї.

Кароль Лучка: Тож основна різниця у голосуванні діаспори, тоді як підтримка кандидатів у самій Молдові не настільки змінилася за останні роки?

Деніс Ченуша: Саме так. Кількість молдовських заробітчан сама по собі – велике питання, тому що немає чітких даних. Через це ми також не можемо знати, скільки голосів отримає той чи інший кандидат у другому турі. Єдине, що ми знаємо – на цих виборах молдовські мігранти зіграли велику роль, що також зазначив Ігор Додон в своїх виступах уже після виборів. Виборці за кордоном – це своєрідний паралельний резервуар голосів, політики не знають, як і в якій кількості вони проголосують.

Кароль Лучка: Якщо я не помиляюсь, кількість молдован, які проголосували за кордоном – це приблизно 10% від усіх голосів. Така кількість спроможна змінити результат виборів?

Деніс Ченуша: Мова йде про 150 тисяч виборців за кордоном, що в тричі більше, ніж прийшло на попередні президентські вибори у 2016 році. Кандидати знали, що діаспора проголосує. Попри пандемію ці люди прийшли на виборчі дільнці. При цьому перевагу вони віддали Маї Санду – це приблизно 70% голосів за кордоном.

Уподобання діаспори та пандемія

Кароль Лучка: Чим можна пояснити популярність Маї Санду серед діаспори? Ще ви згадали коронавірусну пандемію, як саме вона вплинула на результати?

Деніс Ченуша: У молодован за кордоном більш тісні зв’язки з партією Маї Санду, в основному через агітування в інтернеті. Санду охоче користувалася цим каналом зв’язку. При цьому вона вважається проєвропейською та прозахідною політикинею, тому вона на вершині популярності серед мігрантів. Звичайно зараз я говорю про людей, які живуть у Євросоюзі та США. Вони бачать в ній політикиню, яка може приблизити Молдову до ЄС. Поки не ясно, за кого проголосували молдовські заробітчани в Росії.

Пандемія більше вплинула на явку у самій Молдові. Чомусь молдовани за кордоном не злякалися користуватися громадським транспортом, деякі навіть їздили в інші країни, щоб потрапити на виборчі дільниці. Цього не відбулося у самій Молдові – загальна явка в цьому році нижча, ніж на попередніх виборах. Тоді було приблизно 60%, зараз 45%. Хоча це досить багато для маленької країни, яка переживає серйозну демографічну кризу.

Яким може бути другий тур?

Кароль Лучка: Повертаючись до самих результатів: ви сказали, що сюрпризом виявилось те, що Мая Санду вийшла на першу позицію. Чи попри це Ігор Додон залишається фаворитом другого туру?

Деніс Ченуша: Важко уже зараз оголошувати когось королем, тому що обидва кандидати мають приблизно рівні шанси. В основному це через плани діаспори, які неможливо передбачити. Наприклад, у другому турі ми могли би побачити не 150, а 200 тисяч голосів за кордоном. Також не відомо, кого підтримають ті, хто віддав перевагу іншим кандатам, таким як Ренато Усатий чи Віолета Іванов.

Кароль Лучка: Якщо це можливо спрогнозувати, за кого ви думаєте імовірно віддадуть свій голос ті, які в першому турі проголосовали за «третіх кандидатів»?

Деніс Ченуша: Якщо послухати сьогоднішні заяви Ігоря Додона, зрозумілим стає, що цей кандидат шукає підтримку виборців, сприйнятливих до маніпуляцій та пропаганди. Через це аргументи Додона мають більший шанс переконати прихильників Ренато Усатого, ніж заяви Маї Санду. Ренато Усатий – це дуже популістичний політик. Він розмовляє з виборцями радше думками та інтерпретаціями, а не за допомогою фактів. Так що зараз вирішальною буде риторика, яку використовують обидва кандидати. Якщо вона буде занадто складною, виборці Ренато Усатого просто не будуть слухати.

Кароль Лучка: Ви хочете сказати, що за Ренато Усатого у більшості голосують менш успішні соціальні групи, тоді коли за Маю Санду – багатші та більш освічені?

Деніс Ченуша: Можна так припускати, але справа не тільки в успішності тих чи інших виборців. Питання швидше у ставленні до політиків та політики. Ренато Усатий пропонує міцно спрощений підхід до цих питань, Мая Санду пропонує детальніші та складніші рішення. Поки що вона не оголосила про свою стратегію на другий тур, але зрозуміло, що вона має змінитись: вона просто не зможе виграти вибори тими аргументами, які вона використовувала до цих пір.

Корупція та «продаж незалежності»: як переконують виборців? 

Кароль Лучка: Перейдімо до теми корупції в публічному житті Молдови. Як і в Україні, це питання давно хвилює молдован та є однією з найважливіших тем у місцевій політиці. Наскільки корупція була важливим питанням у виборчій кампанії та чи вона такою залишиться аж до другого туру?

Деніс Ченуша: Ви маєте рацію, корупція була однією з найважливіших тем кампанії, та при цьому вона не торкнулася усіх кандидатів – основні звинувачення лунали в адрес Ігоря Додона. Для цього, власне, було багато приводів. Цьогоріч політика запідозріли в нелегальному фінансуванні від молдавських олігархів, раніше його також зв’язували з отриманням грошей від Росії. Тож якщо корупція далі буде темою кампанії, а безперечно вона нею буде, основні атаки будуть спрямовані проти Ігоря Додона. У цьому плані Мая Санду користується небувало позитивною репутацією, за яку багато молдовських політиків їй заздрить. Тому вона і буде нагадувати про корупцію, щоб завдати шкоду Ігорю Додонові.

Кароль Лучка: Ви хочете сказати, що проросійські політики не використовують тему корупції у виборах? Якщо це так, на яких темах вони зосереджуються, щоб переконати виборців?

Деніс Ченуша: Це так. У соціалістів просто немає доказів, щоб звинуватити Маю Санду в корупційних схемах. Тому вони атакують її, використувуючі напів правдиві твердження чи навіть відверту брехню. Наприклад, про її роль у прийнятті рішень попереднім урядом, коли «оптимізувалася» кількість шкіл в молдовських регіонах. Вчора Ігор Додон звинуватив Маю Санду у скороченні коштів, які виділяються молдовським школам і лікарням, намагався перекласти на неї відповідальність за наслідки пандемії.

Інше питання, яке Додон використовує – близькі стосунки Маї Санду з Європейським союзом. Він стверджує, наприклад, що Санду «випрошує» гроші у ЄС, що вона не проти зробити Молдову ще більш залежною від Європи, тоді коли країні нібито краще шукати інвесторів, які не будуть ставити під загрозу національний суверенітет. Ще є інша страшилка про те, що Мая Санду запровадить у Молдові жорсткий локдаун саме через те, що зараз так роблять у Європі. Додон закликає бізнес голосувати за нього, тому що він начебто не збирається робити нічого такого, навіть якщо ситуація значно погіршиться.

Кароль Лучка: Якщо я вас правильно зрозумів, Мая Санду звинувачує Ігоря Додона у корупції, зате соціалісти лякають виборців тим, що проєвропейські політики «продадуть незалежність» Молдови Заходові. Також виходить, що Додон намагається «здобути пункти» на невдоволенні молодован коронавірусними обмеженнями?

Деніс Ченуша: Так, саме так. У певному сенсі Додон навіть випереджує критику з боку прихильників Маї Санду щодо дій уряду соціалістів під час пандемії. Можна сказати, що через це він вимушений грати на симпатію людей, які скептично ставляться до коронакризи.Але його улюблена тема — це страх окремих прошарків молдовського населення, які бояться втрати незалежності. Додон полюбляє нагадувати громадянам, що у Маї Санду також є румунський паспорт, що вона сприятиме розвалу молдавської державності. Одночасно він намається скористатися неприязним ставленням Маї Санду до Росії. У минулому вона робила заяви з приводу негативного впливу Росії на Молдову та інші країни регіону.

Геополітичні настрої кандидатів

Кароль Лучка: На ваш погляд, чи Москва намагалася вплинути на ці вибори?Можливо були деякі заяви з боку російських політиків? Геополітичні орієнтири політиків були важливою темою на цих виборах?

Деніс Ченуша: Геополітика була присутня, але не була основною темою. Мая Санду намагалася переконати молдован, що через Ігоря Додона Молдова ізольована на міжнародній арені. Що, до речі, частково правда, оскільки за останні роки Молдова не провадила активного діалогу з Бухарестом та Києвом.

Водночас Додон продовжував діалог з ЄС. Той залишався в основному на «технічному» рівні, але попри це Молдова впровадила, наприклад, окремі частини угоди про асоціацію. Все одно Мая Санду намагається довести, що Додон – не підходить для співпраці з західними партнерами. Додон в свою чергу ухилявся від цієї теми перед першим туром, але зараз до неї повернувся та каже, що Санду буде послаблювати суверенітет Молдови. Він доводить, що під її керівництвом країну може поглинути Румунія. Також каже, що може відновитись збройний конфлікт у Придністров’ї.

Насправді партійні колеги Санду роблять дуже різкі заяви, наприклад з приводу голосування громадян, які живуть у сепаратистському регіоні. Ми знаємо, що вони брали участь на цих, а також на попередніх виборах у 2016 році. Їх організованим способом перевозили на виборчі дільниці на територіях, які підконтрольні Кишиневу. Серед лібералів багато хто вважає, що це суперечить приципу справедливих виборів.

А як з непідконтрольними територіями?

Кароль Лучка: У громадян Молдови, які живуть на непідконтрольних територіях, немає права голосу на президентських виборах?

Деніс Ченуша: Теоретично вони це право мають. Проблема однак у тому, що через заходи сепаратистів люди з Придністров’я ізольовані від політичного життя Молдови. Попри це багато з них інтегровані в соціальне та економічне життя країни. Багато хто працює та має родини на так званих «конституційних територіях» країни. Але у них немає політичного зв’язку з Молдовою. Перевезти велику кількість виборців з Придністров’я на дільниці – непросте завдання, тому виникає припущення, що є певні, скажімо так, матеріальні причини, заради яких ті люди приїжджають голосувати. Прихильники Додона привозять їх автобусами. Найімовірніше, що фінансують подорожі деяких людей, які приїжджають на приватних машинах.

Кароль Лучка: Ви кажете «найімовірніше», але чи є докази того, що прихильники Ігоря Додона насправді привозять людей на території, підконтрольні молдовському уряду, щоб вони там за ньогопроголосували?

Деніс Ченуша: Прямих доказів, що за цією схемою стоїть Додон, немає. Але у Додона дійсно є близькі зв’язки з адміністрацією в Тирасполі. Самопроголошена «ПМР» дозволяє своїм громадянам їхати голосувати на молдовських виборах, попри коронавірусну пандемію. Через це можна припускати, що ці схеми допомагають в основному саме Ігорю Додону.

Захід чи Росія?

Кароль Лучка: Ви сказали, що геополітика не була найважливішою темою на цих виборах та наголосили, що навіть під президентством Додона «технічна» співпраця з ЄС продовжувалась. Чи можливо, що геополітика стала менш важливою саме тому, що навіть проросійський президент продовжує співрпрацю з Заходом?

Деніс Ченуша: Геополітика все ж таки була важливою темою на цих виборах. Найкращий приклад – голосування діаспори. Від того, де мігранти перебували, залежало те, за кого вони голосували. Геополітику вони самі привели до виборчих урн, голосуючи, скажімо так, за західні цінності та західний стиль життя.

Мая Санду ототожнюється з цією групою людей і спрямовує свої слова на них. Але зараз дискусія не про вибір того чи іншого вектору. Мая Санду, так само як Ігор Додон, говорила про необхідність проводити мультивекторну закордонну політику. Вона не відмовляється від хороших відносин з Росією, Додон також не проти співпраці з ЄС.

Вони обидва хотіли би, щоб країна утримувала баланс між цими двома сторонами. Хоча звичайно Мая Санду бажає як найефективніше втілювати угоду про асоціацію, а Додон хоче збільшити роль Росії у цьому балансі. Тож обидва кандидати виступають за мультивекторність, але ми не маємо чіткого розуміння, як далеко вони би пішли у співпраці з Заходом – у випадку Маї Санду, чи Росією – у випадку Ігоря Додона.

Стосунки з Києвом

Кароль Лучка: Чи можна тоді сказати, що геополітичні орієнтації для молдовських політиків не є так важливими, якими вони є в Україні, а обидві сторони допускають орієнтир одночасно на Москву і на Брюссель? Як це впливає на відносини Кишинева з Києвом? Чим у цьому відрізняється Мая Санду та Ігор Додон?

Деніс Ченуша: Скоріше за все, жоден із кандидатів не вважає, що йому чи їй було б корисно грати на поляризацію суспільства. Геополітика — зазвичай тема, спроможна поділити людей, але у Молдові велика частина громадян доволі поміркована у своїх поглядах та не збирається вибирати між ЄС та Росією. Маї Санду та Ігорю Додону треба бути поміркованими у своїх заявах на теми зовнішньої політики, щоб бути прийнятими більшістю молдован. Вони розуміють, що суспільство розділене, але їм потрібна підтримка більшості громадян, тому вони знають, що їм не слід іти на занадто глибокий політичний конфлікт у цих темах.

Насправді Додон та Санду мало говорять про відносини з сусідніми країнами. Додон перший розпочав цю розмову, коли згадав тісні відносини своєї опонентки з Бухарестом. Тема співпраці з Києвом у Додона поки що відсутня. У Маї Санду вона з’явилася в контексті ізоляції від сусідів, до якої, за її словами, країну привів президент.

Я не впевнений, що Додон був зацікавлений в ізоляції від Румунії та України. Скоріш за все це Бухарест та Київ вирішили триматися на «безпечній відстані» від дуже токсичного образу Додона як політика, оскільки він часто відверто підтримував та виправдовував російську політику в регіоні.

Кароль Лучка: Чи могли би відносини України та Молдови вийти на вищий рівень при правлінні проєвропейських сил?

Деніс Ченуша: Під час свого президентства Додон не завжди вмів контролювати уряд. Насправді тільки протягом останнього року йому вдавалося визначати порядок дня, в тому числі у зовнішній політиці. За цей час, до речі, Україна та Молдова значно просунулися вперед, наприклад у сфері енергетики.

Були прийняті важливі рішення, які дійсно допомогли уникнути недостачі газу у Молдові. Тож на «технічному» рівні ця співпраця не зупиниться, але Офіс президента в Кишиневі у цих питаннях насправді не настільки важливий, як могло би здаватися. Молдова залишається парламентською республікою, тому багато питань вирішує уряд. Та президент здатний вплинути на ці процеси, тільки якщо він чи вона мають чітку більшість у парламенті. Тому майбутнє відносин Молдови з Україною та Румунією вирішується саме в парламенті. Додон володіє цією більшістю і брав участь у формуванні уряду, але в інших умовах він не міг би так міцно впливати на зовнішню політику.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS