Вибори та наука: фізіолог пояснив, як паніка впливає на голосування

Вибори та наука: фізіолог пояснив, як паніка впливає на голосування

Чи є наукове пояснення готовності деяких виборців завжди голосувати за владу? Чому паніка не найкращий стан для походу на виборчу дільницю і голосування? Що впливає на популярність критичного мислення в суспільстві? Розповідає професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені Богомольця Віктор Досенко

— Підтримка критичного мислення збігається із розвитком науки в тій чи іншій країні, а наука стає критично важливою для розвитку суспільства. Все, що ми зараз маємо, все наше виживання, кількість людей, звільнення від страшних захворювань — все це досягнення науки. Вчені, власне, точно мають критичне мислення. Вони не можуть дозволити собі некритичного мислення хоча б у своїй галузі. Вони це розвивають, цей патерн поведінки стає популярним у світі.

Ми займаємося з дітками, організували школу науки. Ми просто проводимо з ними заняття із критичного мислення на певних кейсах. Є така думка, є інша. Розберімося. Одні кажуть, що ГМО — зло, а інші, що це прекрасні продукти. До чого ви схиляєтеся? Цього навчаються на прикладах. Їм треба бачити успішних науковців, які зробили щось хороше у своєму житті, надрукувалися, відкрили щось. Тоді таких людей стає більше. Тільки з розвитком науки, популярності наукової діяльності я прогнозую поширення критичного мислення як такого.

Віктор Досенко Фото: Громадське радіо

— За останнім опитуванням «Детектор медіа», трошечки понад 10% опитаних готові слухати, дивитися програми, розповіді в медіа, пов’язані з тим, як критично мислити.

У вас є відчуття, що у нас дедалі більше накочується бажання вбивати ворога хоча б словом. Чому це виникає?

— Це дійсно наша зброя. Словом можна вбити, можна занурити в депресію, можна розчавити, можна перемогти ворога, не доторкаючись до нього. Тільки у нас є така мова, у шимпанзе є певний набір звуків, вони теж лаються, дражнять одне одного, вдаються до булінгу.

Поява соціальних мереж захистила людей від фізичної відповіді на вербальну агресію. Це теж варіант агресивної поведінки без ризику отримати по голові. Це шлях до домінування, нам цікаво займати більшу сходинку у певній ієрархії, піднятися десь і бути, наприклад, авторитетним блогером. Людям подобається, що претендент на лідерство має сміливість поводити себе агресивно.

— Перед ефіром ми встигли зачепити тему генетичної обумовленості того, що частина людей завжди готова голосувати за владу.

— Це добре вивчена і генетично детермінована ознака до вибору кандидатів чи вибору партії, за яку голосують. Ці дослідження проводилися в Америці достатньо давно. Було встановлено, що голосувати консервативно — це генетично визначені якості, щоб законсервувати ту ситуацію, яка є, нічого не змінювати. Є інший генотип — людей, які, як правило, голосують за зміни, якою б хорошою влада не була. Співвідношення цих людей у суспільстві впливає на те, чи рухається країна вперед, чи консервується на певних етапах розвитку. На певних етапах розвитку більш правильною була б консервація, а в іншій ситуації абсолютно неможливо гальмувати, треба швидше рухатися вперед. Ми не маємо даних про співвідношення генетичних варіантів у українців.

Зараз важливо голосувати без паніки. Безумовно, більшість людей голосує емоціями. Я не впевнений, що це погано. Жінки в плані емоційного інтелекту значно більш просунуті, ніж чоловіки, вони прекрасно аналізують емоційний стан. Це точніше. Зацікавлений самець може завчити будь-який текст. Чоловіки більше прислуховуються до слів, намагаються аналізувати саме змістовну частину.

— Але ж є жінки-емпірики.

— Є, це все співвідношення. У жінок частіше таке співвідношення, у чоловіків — таке. Значно складніше зімітувати емоцію. Зімітувати набір слів, когнітивної інформації — без питань.

— Чому без паніки?

— Паніка потрібна тільки для втечі. Отут панічний стан допомагає врятувати своє життя. Якщо ви збираєтеся тільки з крани — панікуйте. Якщо ви збираєтеся іти на вибори та обирати майбутнє цієї країни, то тут вам паніка ніяк не допоможе. Хай це буде острах, відчуття небезпеки, відповідальності. З такими емоціями треба обов’язково йти на вибори своєї країни, в якій ви збираєтеся жити, в якій ви плануєте, щоб жили ваші діти. За вашого іншого емоційного стану, краще не ходіть на вибори. Це точно буде неправильний вибір, вибір проти своєї країни, проти майбутнього.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Програма «МозОК» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).

Вибори та наука: фізіолог пояснив, як паніка впливає на голосування
0:00
/
0:00

Останнi новини