Наталія Роп/Громадське радіо
Як підготуватись до виборів? Де шукати інформацію? Які партії є не зовсім послідовними в своїх позиціях? Чому важливо читати програми?
Про це та багато іншого розповів Ігор Мошенець, аналітик Громадської організації Центр UA.
На початку липня ГО Центр UA презентувала платформу «Вибори 2019: за кого голосувати?». За допомогою ресурсу можна ознайомитися з ключовими аспектами програм політичних партій, порівняти пропозиції кандидатів і пройти тест, щоб краще розуміти, за кого голосувати.
«Інструмент надає користувачам три базові опції.
Аналіз відповідно до поглядів окремої партії: можна вибрати партію, яка вас цікавить, і ознайомитися з позиціями цієї партії щодо всіх політичних питань. Одразу можна подивитися щодо яких ключових тем партія не висловлює позицію в передвиборчій програмі.
Аналіз відповідно до питань політики. Можна обрати пріоритетне для вас питання та побачити, що в тій чи іншій партії про це говорять. Ця опція дає подивитися, чим відрізняються погляди політичних партій щодо певних питань, а також порівняти позиції.
Пройти тест. Користувач може проставити преференції щодо різних питань, тест показує три основні політичні партії, програми яких можуть найбільше відповідати преференціям виборця».
«Безумовно основні речі в програмах політичних партій залишаються. Це можна пояснити тим, що основні економічні та соціальні проблеми в Україні залишаються великою мірою невирішеними, але й трапляються й певні видозміни. Якщо аналізувати «Батьківщину» (хоча це більше актуально не так для «Батьківщини», як для Юлії Тимошенко в президентській кампанії), то в 2010 році була обіцянка зрівняння в правах світських і релігійних навчальних закладів. Така обіцянка була, але пізніше вона зникла з програми. Ми бачимо, що партії на певному етапі експериментують із певним ідеями.
У нас невеликий проміжок між президентськими й парламентськими виборами, але програми деяких партій певною мірою відрізняються від програм тих осіб, які є їхніми представниками й кандидували на посаду президента України. Наприклад, «Європейська солідарність» підтримує ідею позбавлення СБУ повноважень розслідування економічних злочинів. Партія вважає, що потрібно створити окрему службу з фінансових розслідувань. Але коли президент Петро Порошенко балотувався на виборах 2019 року, не підтримував цю ідею. А тепер партія почала підтримувати цю ідею і побачила проблему, яку ще декілька місяців тому не піднімала в своїх програмах.
Президент Володимир Зеленський вже встиг подати до ВР достатньо багато законопроектів, щоправда вони поки не розглядалися в сесійній залі. Партія «Слуга народу» йде в парламент саме під гаслами підтримки політики президента. Але не всі ті ідеї, які відображені в законах президента Зеленського, присутні в програмі «Слуги народу». Президент Зеленський подав законопроект щодо відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, але цього пункту в програмі партії так і немає.
Коли аналізуєш тексти політичних програм, іноді складається враження, що партії не приділяють достатньо уваги формулюванню тексту, більше акцентують увагу на якусь рекламну агітацію чи безпосередню комунікацію».
«Є достатньо розумні тексти, багато обґрунтованих пропозицій. Але для більшості текстів політичних партій характерні загальні недоліки. Достатньо часто формулювання обіцянок є розмитим, є багато фінансово сміливих обіцянок. Виділити ідеал серед політичних партій достатньо проблематично.
Передвиборчі програми є дуже важливими. Виборці, обираючи кандидата чи партію, дуже часто орієнтуються або на його так звану чесність, або на його професійні навички. Програма часто вважається нікому непотрібним бюрократичним папірцем. Насправді, програма є узагальненням і чесних намірів кандидата, і професійності. Якщо людина чесно хоче щось змінити, вона має знати, що вона хоче робити. Якщо вона є професіоналом, то може в стислій формі висловити все необхідне. Саме тому ми повинні читати програми політичних партій.
Які загрози несе неувага до програм політичних партій? Можу виділити три основні. Перша: політика перетворюється не на зміст, а на форму. Коли ми більше обговорюємо особистості кандидатів та їхні персональні вади, політика перетворюється на шоу і її змістовий рівень падає. Друга: коли програми політичних партій ніхто не читає, вони фактично не представляють інтереси жодного соціального прошарку, бо за ними не стоїть співпраця з громадськими групами. Третя: відсутність принципової позиції партії щодо певних питань потім у сесійній залі дозволяє коригувати цю позицію за гроші без втрати підтримки виборця».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.