Вихоплювали документи дітей, рвали їх — лікарка про примусову евакуацію Луганського дитячого будинку до РФ

Вихоплювали документи дітей, рвали їх — лікарка про примусову евакуацію Луганського дитячого будинку до РФ

Дитячий будинок з особливою історією. Влітку 2014 року бойовики захопили Луганськ. Увірвавшись до обласного дитячого будинку, вони наказали евакуюватися усім присутнім. Головна лікарка закладу Катерина Донцова взяла усе у свої руки. Коли дітей та персонал намагалися вивезти до Росії, вона підняла на ноги українських чиновників. 

«Нам дали годину на те, щоб зібратися. Причому, коли я сказала, що мені потрібно в іншій частині міста взяти документи на дітей, мені почали кричати: «Які документи, тут будуть завтра стріляти: береш дітей і їдеш!», — згадує головна лікарка Луганського обласного будинку дитини Катерина Донцова.

Подія, яку описує головна лікарка Катерина Донцова, трапилася 26 липня 2014 року. Тоді із закладу примусово вивезли понад 60 дітей віком від нуля до п’яти років.

«Ми зупинилися на російському кордоні, Україна вже не контролювала. Тоді ми навіть не зрозуміли, що переїхали. Ми зупинилися на російському кордоні, у нас на руках в крадених автобусах була 61 дитина і 30 з них — діти до півтора року, яких треба було годувати молочною сумішшю кожні чотири години», — додає Катерина Донцова.

Дев’ять годин у сорокаградусну спеку два автобуси з дітьми провели на російському кордоні. Катерина Донцова телефонувала усім знайомим та додзвонилася до Уповноваженої з прав людини. Увесь час, поки тривали перемовини українських політиків з російськими, вона намагалася заспокоїти малюків, підбадьорити своїх працівників та не дозволити вивезти їх до країни-агресора.

Дитячий будинок, створений у Сєвєродонецьку/Фото: Анастасія Волкова

«Дев’ять годин ми простояли на кордоні, а потім вже усі втрутилися. Починаючи від прокуратури Ростовської області, уповноважені з прав людини російські, українські, йшли переговори, йшли дзвінки. Це було все в ефірі, було все за нашою спиною, а у нас на руках було 60 дітей, які в цю спеку не уявляли, як можна заснути в сидячих автобусах. Ми не знали, як можна було нагодувати дітей. Я знала, що відповідаю за життя цих дітей, що в руках у мене їхні документи. Коли була бійка, у мене вихоплювали ці документи, рвали їх. Але це все вже позаду», — зазначає Донцова.

О третій годині ночі дітей все ж таки вивезли до Харкова, а вже восени Катерині Михайлівні сказали обрати будівлю та зробити там новий будинок дитини. Зі своїми працівниками занедбаний дитячий садок за декілька місяців жінка перетворила на новий дім, де розпочала все спочатку. Сергій Хаустов в її команді — єдиний медичний брат, який виїхав з Луганська. Шостий рік поспіль Сергій разом з обласним будинком дитини живе у Сєвєродонецьку. За цей час у медпрацівника завдяки роботі з’явилася власна сім’я та дитина.

Сергій Хаустов/Фото: Анастасія Волкова

«У мене дружина тут працює, але вона в декретній відпустці. І дитина у мене вже народилася. Це мені робота дала. Дружина також луганчанка, ми познайомилися там, а тут вже створили сім’ю», — говорить Сергій Хаустов.

Після ремонту у дитячому будинку мріють про розширення площі, каже головна лікарка Катерина Донцова.

«Ми як увійшли на шістсот квадратних метрів орендованої площі, на них і залишаємося. Якщо ми будемо переходити й розгортатися як центр реабілітації, нам буде ніде ставити норвезьке і німецьке обладнання. Ми б, звичайно, хотіли, щоб у нас трошки додалося площі», — розповідає Катерина Донцова.

За п’ять років жодну дитину не перевели до інтернату по досягненні нею шестирічного віку: усіх усиновили або взяли під опіку. Катерина Донцова каже: тут малечу намагаються забезпечити вітаміном «М» — «мама».

Анастасія Волкова, Громадське радіо, Луганщина

Вихоплювали документи дітей, рвали їх — лікарка про примусову евакуацію Луганського дитячого будинку до РФ
0:00
/
0:00

Останнi новини