Вимушена діджиталізація: як працюють депутати під час карантину

В умовах карантину українським парламентарям доводиться звикати до нового формату роботи — віртуального. Депутати, які зазвичай збираються на пленарні засідання, їздять по регіонах і щедро ходять на телеефіри, намагаються дотримуватися норм протидії коронавірусу, а отже залишатися вдома. 

Та під час одного з найбільших світових викликів за кілька останніх декад саме на народних депутатах лежить значна частина відповідальності за те, як Україна переживе пандемію. Тому свою роботу парламентарі не полишають.

Громадське радіо розповідає, як і над чим нардепи працюють в умовах самоізоляції.

Віртуальна Рада

Одна з основних порад Всесвітньої організації охорони здоров’я для запобігання пандемії коронавірусу — мінімізація соціальних контактів. Попереднього вівторка народні депутати проголосували за невідкладні закони в умовах карантину і розійшлися, хоча б мали цілий тиждень розглядати поправки до закону про землю. Натомість вирішили працювати в комітетах та дистанційно над законопроєктами.

Як виявилося на тижні, розпустили Раду недаремно. Тести підтвердили, що депутат групи «Довіра» Сергій Шахов хворий на коронавірус, а отже він міг би поширювати хворобу серед своїх колег по парламенту. А це потенційно могло б паралізувати роботу Ради в той момент, коли може виникнути критична необхідність ухвалювати закони.

Частина депутатів, які контактували з Шаховим, добровільно самоізолювалася, щоб у випадку захворювання не розносити хворобу, перебіг якої є непередбачуваним.

«Я не виїжджаю взагалі, бо я один з тих нещасливих людей, яким через безвідповідальність депутата Шахова, довелося з ним бути в контакті. Я виїжджав один раз, не користуючись громадським транспортом і дотримуючись механізмів запобігання контактів з будь-ким. Їздив тестуватися в амбулаторію Верховної Ради. Моя самоізоляція буде тривати ще 4-5 днів, щоб мій тест дав точні дані», — розповідає Ярослав Юрчишин, депутат фракції «Голос».

Решта колег Юрчишина по парламенту теж мінімізували зустрічі, але коли критично необхідно, дотримуючись рекомендацій ВООЗ і Міністерства охорони здоров’я, зустрічаються невеликими групами. Коли ситуація дозволяє, не зустрічаються. 

«Вся робота переважно відбувається онлайн. Реєструємо законопроєкти за допомогою віртуального кабінету народного депутата. Не скажу, що ефективність не змінилася, але серйозних втрат у нашу добу комп’ютеризації й доступу до інтернету особливо немає. Всі, кому не критично бути в офісах, користуються віртуальними програмами», — каже Юрчишин.

До аналогічних дій вдаються і депутати «монобільшості».

«Ми працюємо віддалено, хто може, самоізолювався. Хто контактував з Шаховим, ті самоізолювалися. Хто де може, той виконує свої обов’язки в комітетах. Наш комітет з нацбезпеки засідає, бо розглядаємо державне оборонне замовлення», — розповідає депутатка «Слуги народу» Ірина Верещук.

Секретаріат і апарат партії також розпустили по домівках. Депутатка каже, що обмежує себе у відвідинах засідань Кабінету міністрів, адже розуміє, що не буде там найактивнішою учасницею, відтак утримується від зайвих контактів. Втім, трапляються випадки, коли все ж доводиться виходити. Тоді в пригоді стають рукавички й маска.

«У мене сьогодні помічниця вийшла, бо треба був електронний підпис. Зараз всі свої звернення, петиції й заяви депутати мають робити до апарату через електронний підпис. Мені теж довелося виїхати особисто за цим підписом», — розказала Верещук.

Більшість парламенту перейшла в режим онлайну і працює за допомогою чатів.

«У нас було засідання фракції, де ми розв’язували питання того, як ми будемо далі контактувати між собою, щоб не наражатися на ризики. У нас є чати, ми не втрачаємо зв’язок і готові до важливих рішень», — говорить депутат «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович.

Так само і в інших фракціях.

«Мій офіс працює у домашньому режимі ще з минулого тижня», — стверджує депутатка «Батьківщини» Альона Шкрум.

Робота аж кипить

Хоч і переважно у дистанційному режимі, депутати все ж продовжують роботу. Хтось сфокусувався на законопроєктній роботі, хтось на координаційній, а дехто допомагає волонтерським проєктам.

«У нас включилися зараз дуже активно депутати-мажоритарники. Вони підтримують волонтерську роботу і зв’язок з лікарнями. Депутати збирають і подають до оперативного штабу інформацію щодо масок, чого не вистачає, яка кількість хворих. Хтось допомагає поверненню українців з-за кордону, дехто шукає апарати штучної вентиляції легенів, хтось шукає фабрики, які переорієнтувалися і роблять маски», — розповідає Ірина Верещук.

У «Голосі» більше напрацьовують законопроєкти щодо протидії епідемії та розробляють плани порятунку економіки. У партії створили свій антикризовий штаб.

«Два основні завдання, якими ми займаємося, — це допомогти уряду знайти ефективні механізми протидії поширенню епідемії, а друге — це запропонувати механізми мінімізації економічних наслідків. Наслідок для економіки буде негативний, але є різниця чи він буде смертельно негативний, чи ми відбудемося меншим чи більшим переляком», — розповів Ярослав Юрчишин.

«Батьківщина» збирає кадровий резерв юристів на випадок, якщо їх бракуватиме Верховній Раді через епідемію.

«Зараз у Верховній Раді та окремих комітетах може бути недостатня кількість членів юридичного управління та юристів, які могли б вчасно обробляти та формулювати законодавчі проєкти. Тому ми сьогодні формуємо невеликий, але потужний резерв з фахових юристів, які готові допомагати із законопроєктами та з проблемами юридичного характеру, що виникають під час карантину та, можливо, надзвичайного стану», — розповідає депутатка Альона Шкрум.

В «Європейській солідарності» запустили проєкт, який покликаний допомагати літнім людям в період карантину.

«Суть проста: під час карантину літнім людям важливо не виходити з дому, адже вони більше за інших схильні до ризику захворіти. Тому ми зробили платформу взаємодопомоги, де такі люди або їхні родичі можуть залишити заявку про потреби, а ті, хто може купити й принести їм продукти чи ліки, відгукуються і допомагають», — розповідає депутат Олексій Гончаренко.

Волонтери залишають необхідні речі під дверима літніх людей, щоб не наражати їх і себе на небезпеку інфікування.

Повернутися під купол готові 

У разі потреби фракції готові зібрати своїх депутатів на позачергове засідання у разі, якщо знадобиться ухвалювати невідкладні рішення. В опозиції такими вважають заходи спрямовані на протидію епідемії, але аж ніяк не політичні питання як то ринок землі чи новий трудовий кодекс. 

«Щодо позачергових сесій, то вони мають бути спрямовані на боротьбу з пандемією і я дуже сподіваюся, що не буде бажання влади, користуючись ситуацією, протискати якісь політичні рішення. Зараз в нас на наступний тиждень запланований комітет і він продовжить свою роботу», — каже Володимир В’ятрович. 

У «Слузі народу» депутати готові зібратися протягом доби.

«Ми повідомлені й свідомі того, що протягом доби ми всі мали би повернутися до Києва. Тому ніхто за кордон чи кудись далеко не їде на випадок, якщо буде рішення про внесення до парламенту питання щодо надзвичайного стану. Якщо РНБО звернеться до президента, а президент — до парламенту, то ми маємо бути на місцях. У нас немає у фракції повідомлень про коронавірус, тому я думаю, що якщо буде така потреба, то ми протягом доби зберемося», — розповідає Ірина Венедіктова.

Запровадження надзвичайного стану — саме та ідея, над якою розмірковують в Офісі президента на випадок погіршення ситуації. Це перше заради чого депутатів можуть скликати позачергово. Щоправда, в опозиційних фракціях з обережністю підходять до ідеї запровадження надзвичайного стану.

«Надзвичайний стан може використовуватися лише за умови, якщо ми знаємо стратегію запобігання хвороби й уряд її виконує. Якщо зараз ми не маємо достатньої кількості тестованих, перекладати відповідальність на громадян, обмежуючи права і свободи, не гарантувавши безпеку — недоцільно», — говорить Ярослав Юрчишин.

В «Голосі» вважають, що аби не наражати на небезпеку депутатів і працівників апарату Верховної Ради, перед позачерговим засіданням необхідно дистанційно пропрацювати питання порядку денного. Якщо ні в кого не буде дискусій щодо запропонованих заходів, тоді вже збиратися. Але тоді все одно виникне проблема, що в сесійному залі разом з технічним персоналом і депутатами буде понад 400 людей. А можливості голосувати дистанційно в парламентарів немає, хоча кілька днів тому прем’єр Денис Шмигаль пропонував розробити таку процедуру.

«Ідея така була не лише від Шмигаля, я це чула і від голови нашої фракції Давида Арахамії й від Офісу президента. Але на сьогодні я не розумію, як це зробити. Потрібно вносити зміни до регламенту, бо немає такої норми як дистанційне голосування. Коли ми працювали над регламентом, ми пропонували на випадок форс-мажору таке правило. Але в закон його не внесли, тому нам треба буде прийти до Верховної Ради в разі чого. Інший спосіб буде незаконним», — каже Ірина Верещук.

Система дистанційного голосування потенційно може створювати простір для маніпуляцій, вважають в «Голосі».

«Конституція і законодавство таких можливостей не дає. Можливо, це і на добре. Уявіть, чого б за можливості дистанційного голосування наголосувала б Верховна Рада Януковича. Це дуже легкий для маніпуляцій механізм і його запроваджувати варто було б дуже розумно. Тут би міг допомогти механізм блокчейну — зберігання унікальних протоколів. Але в Україні такої можливості немає, та й у світі вона лишень тестується», — говорить Ярослав Юрчишин. 

Тож в разі, якщо позачергове засідання таки знадобиться, щонайменше 226 депутатам доведеться перервати заходи самоізоляції й прийти до Верховної Ради.