Виявляється, в нас є стратегія деокупації Криму – Таміла Ташева

Кримські політв’язні – як держава підтримує тих, кого засудили на окупованому півострові, і як держава бачить деокупацію Криму?

В черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.

• Таміла Ташева — українська кримськотатарська правозахисниця, громадська діячка, волонтерка. Співзасновниця громадської організації «КримSOS». Віднедавна — заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Програму ведуть сестра Олега Сенцова Наталія Каплан та брат Євгена Панова Ігор Котелянець.

Ігор Котелянець: Раді вітати тебе в новому статусі – на посаді заступника Представника президента в Криму. З чого буде складатися цей твій новий профіль?

Таміла Ташева: Одне з питань, яким я буду опікуватися – це питання комунікації з людьми, які проживають на території Кримського півострову, які є жертвами політичного переслідування. Це питання комунікації і координації роботи з громадськими організаціями, що займаються питаннями Криму, і не тільки правозахисту, а й широкого кола питань, у тому числі культурних і освітніх. Це питання співпраці з Меджлісом кримськотатарського народу, і загалом питання, що стосуються кримських татар, тому що там є ряд проблем, які пов’язані з деокупацією півострова: це і питання кримської автономії, питання регулювання статусу кримських татар як корінного народу або загалом статусу корінних народів в Україні. Це освітні питання, зокрема координація роботи по прийому громадян, які проживають на окупованій території, але приїжджають за певними послугами на територію Херсонщини або загалом на материкову частину України.

Ігор Котелянець: Якщо говорити про політв’язнів, то раніше ми ходили по органах державної влади і просили призначити відповідальну людину, яка буде допомагати родинам політв’язнів, яка буде взагалі куратором теми політв’язнів – щодо їх підтримки та звільнення. Зараз якийсь просто рай в цьому плані: ми маємо Міністерство ветеранів і окупованих територій, яке займається питаннями політв’язнів, ми маємо нову твою посаду, яка передбачає, зокрема, підтримку політв’язнів з Криму, а 90% політв’язнів зараз – це кримчани.  Ми маємо призначення Елеонори Бекірової радником Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової, яка так само буде займатися цим. Хто головніший? Як ви будете ділити сфери своєї відповідальності і як буде будуватися ця взаємодія?

Таміла Ташева: У першу чергу, мені б хотілося сказати, що Постійне представництво президента в АРК як державний орган, який опікується питаннями деокупації Криму і загалом цією територією, відчуло деякі зміни. 18 жовтня президент підписав новий указ щодо розширення повноважень Представництва. Один з головних пунктів, як на мене, це зобов’язання Кабінету Міністрів забезпечити координацію роботи і залучення представництва до вироблення рішень, пов’язаних з питаннями Криму, залучення в розробку, якщо це стосується законодавчих актів  або підзаконних актів, або різних робочих груп, що утворюються, щодо окупованих територій.

Ігор Котелянець: Тобто раніше Представництво виконувало більше таку адміністративну функцію на території Херсонщини?

Таміла Ташева: Так, надавало аналітичну підтримку, зокрема, а зараз вже буде задавати порядок денний, і буде формувати стратегію деокупації, про яку ми дізналися не так давно, що, виявляється, вона була. І над нею навіть працювали державні органи. Ми були цим здивовані, адже знали, що такий документ дійсно розроблявся ще у 2015-му, але він був фактично похований в адміністрації президента, адже не був в підсумку презентований – ні підводної його частини, ні надводної. Ми всі ці п’ять років жили з усвідомленням, що такої стратегії немає, виявляється, вона була, і хтось вже працював над її втіленням.

• Ми всі ці п’ять років жили з усвідомленням, що такої стратегії немає, виявляється, вона була, і хтось вже працював над її втіленням

Але я вважаю, що має бути ревізія такого документу, і це одне з завдань Постійного представництва.

Окрім того, був збільшений штат працівників цього відомства, тому що двадцяти людей дійсно не вистачає на ефективну розробку і стратегії, і на прийом громадян, і на аналітичну роботу, і на міжнародну співпрацю. Також я вважаю, що розташування на території Херсонщини – це не дуже правильно, тому що питання, пов’язані з наслідками військової агресії, деокупації півострова не зосереджується на регіональному рівні. Звісно, що прийом громадян, певна аналітична робота має залишатися на території Херсонщини, як це і передбачено, але більша частина роботи по координації з державними органами влади, міжнародними і українськими організаціями все ж таки має  бути в Києві.

Наталя Каплан: Як ви бачите деокупацію Криму? І якщо це стратегія, чи буде вона якось презентована, чи буде вона закрита?

Таміла Ташева: Можуть бути певні питання закритими, які стосуються, в першу чергу, певного військового елементу в деокупаційних заходів. Все решта має бути презентоване і обговорене з суспільством.

Зараз я не скажу щодо конкретних кроків, тому що зараз ця стратегія має розроблятися при комісії  з питань правової реформи і підгрупи з реінтеграції цих територій. Очолює цю групу Антон Кориневич – постійний представник президента, туди входять ряд громадських організацій.

Окремі елементи можна назвати, зокрема, це і питання зв’язків з окупованими територіями і людьми, які там проживають. І тут можна думати про конкретні кроки: якщо нашим людям на окупованих територіях задурманюють голови через інструменти «юнармії», коли вони фактично мілітаризують дітей, відповідно, нам потрібно говорити про якісну освіту і залучення дітей з окупованих територій на навчання сюди — на материк. Це один з деокупаційних заходів.

Це питання інфраструктури, тому що коли люди перетинають адмінмежу з Кримом і материковою частиною України, і коли всі ці п’ять років люди перетинають межу в нелюдських умовах, не маючи змоги скористатися туалетними кімнатами, випити десь кави, залишити свою машину, якщо це потрібно, перепеленати дитину, це все не сприяє хорошому сприйняттю України як держави, яка піклується про людей, які живуть на окупованих територіях.

Це питання документів цивільного стану. Якщо ми хочемо говорити, що діти, які народжуються на тій території — наші громадяни, відповідно, ми маємо забезпечити найбільш швидкий спосіб отримання ними документів. Тому що Російська Федерація через п’ять рокі може сказати, що всі громадяни, які проживають в Криму, народжені в Росії, це вже наші громадяни, і якщо через кілька років буде спроба наших міжнародних партнерів говорити про якийсь референдум або якісь метод фіксування думки людей, то ми маємо чітко говорити: тут живуть наші громадяни, Російська Федерація незаконно переміщує сюди своїх російських громадян, але Україна як держава піклувалася про своїх людей і дала їм можливість отримання якісних послуг, зокрема, документів, які зазначають, що вони є нашими громадянами.

Ігор Котелянець: З того великого пулу питань чи можемо ми викристалізувати питання, пов’язані з підтримкою політв’язнів і родин саме з Криму? Я знаю, що в тебе відбуваються регулярні контакти з родинами, з адвокатами, чи є якісь конкретні запити до тебе, враховуючи твою нову посаду, і чи є вже якийсь план?

Таміла Ташева: Мені видається, що першим планом для нас всіх має бути прийняття закону про статус таких осіб, яким буде врегульований соціальний захист, як і цих осіб, і тих родин, які їх чекають. Це щорічна адресна допомога, поки людина знаходиться в місцях позбавлення волі, це одноразова допомога після звільнення, це надання тимчасового житла для осіб, які є з окупованих територій, це надання можливості юридичної підтримки і так далі. Це питання дуже важливо врегулювати, і поки ми його не врегулюємо на державному рівні, в нас вся підтримка буде несистемною.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.