Адвокат одного з українських моряків Дениса Гриценка Микола Полозов розповів, чому йому не вдалося потрапити до свого підзахисного та як, на його думку, події розвиватимуться надалі.
— Міністр закордонних справ України Павло Клімкін стверджує, що українські консули почали відвідування українських військовополонених моряків, яких Росія утримує в Москві.
— Я контактую з Генеральним консулом України в Москві. Він підтвердив, що вчора консули змогли відвідати поранених моряків, які перебувають в лазареті СІЗО «Матросская тишина». Це Андрій Артеменко, Андрій Ейдер та Василь Сорока. Протягом майже кожного дня з того моменту, коли стало відомо, що моряків перевезли у Москву, консули зверталися з відповідними заявами до Міністерства закордонних справ РФ. Завдяки дипломатичному та політичному тиску їм вдалося побачити військовополонених моряків. Пріоритет був в тому, щоб побачити поранених. Я думаю, що найближчим часом консули будуть допущені і до інших військовополонених моряків.
На відміну від адвокатів та родичів, консулам не потрібний дозвіл слідчого на відвідування. Це узгодження відбувається по лінії Міністерства закордонних справ. Це відбулося швидше, ніж адвокати отримали можливість побачитися з їхніми підзахисними.
— Павло Клімкін повідомив, що домовленість про відвідування нашими консулами українських військовополонених стала результатом тиску на РФ в межах ОБСЄ. Чи справді міжнародні організації мають таку силу, щоб змушувати російську владу щось робити чи до чогось допускати?
— Дійсно, тільки спільними зусиллями можна досягати якогось результату, тому що очевидно: якби українські дипломати не докладали таких зусиль, ймовірно, російська влада не стала давати консулам дозвіл на відвідування військовополонених моряків. Росія зацікавлена у співробітництві з ОБСЄ. Дійсно, ця організація має серйозну вагу, зокрема і в прийнятті Кремлем подібних рішень.
— Усім 24 українським морякам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто в СІЗО, до 25 січня. Ви є одним із захисників українських військовополонених. Яким буде подальший розвиток подій?
— Президент РФ Володимир Путін фактично озвучив політичну волю у цій справі. Після завершення саміту G20 на підсумковій прес-конференції він заявив, що слідство буде встановлювати факт провокації з боку українських моряків. Всі подальші дії російських силовиків будуть зводитися до того, щоб оформити озвучену політичну волю в певну процесуальну форму. Вже заданий напрямок, в цьому напрямку вони працюватимуть. На поточний момент російська влада не визнає українських моряків військовополоненими, вони вважають, що це звичайні злочинці, які порушили кордон РФ. Саме в цій парадигмі буде відбуватися подальше розслідування.
Вже 27 листопада, протягом двох днів після фактичного взяття в полон моряків їм було пред’явлене обвинувачення за частиною 2 статті 322 Кримінального кодексу РФ (незаконний перетин державного кордону РФ, організований групою осіб або групою осіб за попередньою змовою із застосуванням насилля чи без). Максимальна санкція за цією статтею складає 6 років. Всім пред’явлене однакове обвинувачення. Я думаю, що зараз відбувається процес передачі кримінальної справи з Криму до Москви. Не думаю, що будуть якісь активні процесуальні слідчі дії до Нового року. Режим ізоляції, коли не пускають адвокатів, до останнього моменту не пускали консулів, є своєрідним психологічним тиском в надії, що хтось з них дасть покази, у яких є зізнання або інформація проти інших моряків. Я думаю, що основні слідчі дії розпочнуться вже наступного року.
— На що буде спиратися Москва, щоб довести звинувачення?
— ФСБ вже оприлюднила свою версію, показало координати, встановило, що нібито було перетинання кордону з боку українських моряків. Стратегічна мета цієї кримінальної справи зрозуміла. Враховуючи, що всі події проходили поблизу окупованого Росією Криму, російський кордон там міжнародна спільнота не визнає, оскільки вважає, що це тимчасово окупована частина України, для російської влади ця кримінальна справапотрібна, щоб, передусім для себе, зафіксувати те, що там є російський кордон, що українські військові, українська влада агресивні та небезпечні, вони можуть нападати на російських військових, прикордонників.
— Наскільки легко російська влада буде обмінювати чи віддавати моряків?
— Очевидно, що і військовополонені, і українські політв’язні мають певну ресурсну цінність для Кремля, зокрема для досягнення якихось зовнішньополітичних результатів передусім у спілкуванні із Заходом, тому що з Україною як такою Кремль ніяких торгів не веде, президент Путін відмовляється спілкуватися з президентом Порошенком. Якщо ми говоримо про процеси обміну, то для досягнення результату у зовнішньополітичних угодах такий обмін може бути, але їхній статус відрізняється від статусу політв’язнів. Військовополонений — це міжнародний статус. Незалежно від того, чи хоче Росія вважати військовополоненими, вони такими є. Якщо Захід у випадку з політв’язнями має певний люфт (терорист певний ув’язнений чи ні?), то у випадку з військовополоненими такого значно менше.
— Як почуваються українські військовополонені?
— Відомості про їхній стан ми маємо тільки із заяв офіційних російських посадових осіб, зокрема омбудсмена Тетяни Москалькової. До останнього моменту до них не допускали незалежних осіб, які не мають стосунку до російської влади. Оскільки довіра до заяв офіційних російських посадових осіб низька, підтвердити стан здоров’я не вдавалося. Зараз консулам вдалося провідати поранених моряків. Я думаю, що найближчим часом їх допустять до інших, це буде означати, що ми зможемо мати альтернативну інформацію, більш правдиву, про стан їхнього здоров’я.
— Ви особисто ще не бачили свого підзахисного. Намагалися потрапити до нього?
— Звісно. Коли стало відомо, що військовополонених привезли до Москви, ця інформація підтвердилася, це був вечір п’ятниці минулого тижня. Режим роботи слідчого ізолятора такий, що ні в нічний час, ні у вихідні дні потрапити туди неможливо, тому в перший робочий день, в понеділок, вранці я поїхав туди, подав відповідні заяви. Зворотного зв’язку я не отримав, хоча залишав координати. Це свідчить про те, що зараз російська влада, органи ФСБ не збираються допускати туди адвокатів. В понеділок я знову піду в слідчий ізолятор. Уже було звернення до Тетяни Москалькової. Щоб пройти, потрібний дозвіл слідчого, поки незрозуміло, хто слідчий, де перебувають матеріали справи.
— Чому справу з Криму передали до Москви?
— Передусім сама російська влада не дуже впевнена у своїх співробітниках в Криму, не впевнена в легітимності тих судових органів, які є в Криму. Але головна причина — громадянська активність людей в Криму. Коли вони дізналися, що українські моряки перебувають в СІЗО в Сімферополі, почали збирати кошти, речі. Ув’язнені в тюрмі, коли стало відомо, що моряків привезли туди, зібрали чай, каву, сигарети, цукор і передали це морякам. Все це не могло не насторожити російську владу.
Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.