«Я дивилася онлайн-трансляції і просто ридала перед екраном» — шоста річниця розстрілів на Майдані

«Я дивилася онлайн-трансляції і просто ридала перед екраном» — шоста річниця розстрілів на Майдані

До Дня Героїв Небесної сотні у столиці відбулися пам’ятні заходи. Зранку небайдужі пройшли «Маршем Гідності». Згодом відбулися поминальна панахида й акція протесту рідних загиблих та травмованих майданівців біля Офісу президента. Вони вимагали відповіді на питання: «Хто вбив їхніх рідних?» 

«Кажуть час лікує, але це не так. От у цьому випадку ні. І далі серце рветься», — каже пенсіонерка Галина Конінцева.

У 2014-тому вона, як і тисячі інших українців, прийшла на Майдан. Каже, що не могла змиритися із побиттям студентів. Сьогодні вона знову на Майдані. Разом із трьома сотнями однодумців пройшла «Ходою пам’яті» й помолилася за загиблих активістів. Більшість з них вона знала особисто. 

Фото: Громадське радіо

«Ми тут були: і на Інститутській, і тоді як Сергія вбили, і як Мішу вбили. І на похоронах в Міші були. Прощалися, проводжали», — говорить Галина.

Кулі проти дерев’яних щитів та шоломів. 20 лютого — шості роковини найтрагічніших подій Революції гідності. Цього дня 2014 року силовики відкрили вогонь по протестувальниках. З-під куль поранених намагалися діставати інші мітингарі, однак снайпери цілили і у них. Серед тих, хто першим кинувся рятувати травмованих був вчитель з Хмельниччини Сергій Бондарчук. Його дружина пригадує, що допомагати пораненим Сергій пішов добровільно. Тетяна ж у цей час була на роботі. 

«Я ніколи з собою не беру мобільний телефон на уроки. Він залишався в сумці і коли я прийшла, колеги говорили, що дзвінки на мобільний весь час були. Виявилося, що в цей час поки я проводила уроки, чоловік вже отримав смертельне поранення, майже годину стікав кров’ю. Пошкоджені були всі внутрішні органи і він стікав кров’ю. Чужий голос у слухавці сказав: «Я майор міліції, вашого чоловіка привезли вбитого на Майдані. Смерть від вогнепального поранення», — пригадує Тетяна.

Фото: Тетяна Бондарчук/Громадське радіо

Чи не найбільше поранених з-під обстрілів дістав Іван Пантєлєєв. Його сестра Світлана Руденко каже, що в період Майдану зазвичай спілкувалися з братом у соцмережах, але зранку 20 лютого він перестав відповідати на повідомлення.

«Я дивилася онлайн-трансляції і просто ридала перед екраном, бо я бачила як біля Жовтневого люди в чорному з жовтими пов’язками бігали зі зброєю, я бачила, як люди просто падали, як в них стріляли на Інститутській. О 10:00 у мене в голові пролетіла така пісня, такий біль крізь все тіло і може в мене така думка була, що його вже немає в живих», — каже сестра героя Небесної сотні.

Того ж вечора чоловікові Світлани зателефонували й запитали чи знає він Івана «Кремана» — це позивний майданівця. 

«Дивимося вже просто вивішують списки людей, ну це просто був жах, а там в списках буквально в першій десятці я побачила Іван «Креман», Полтава. Я вжахнулася, бо там вік був написаний приблизно 50 років. Тобто людині було 32, а він під час цього протистояння він був чорний весь, в крові, в бруді і коли його привезли в морг, то він виглядав на 50 років, як мінімум. Потім вже по кадрах слідчий мамі сказав: «Ваш Ваня витягнув і мертвих, і живих», — пригадує жінка.

Фото: Громадське радіо

І Світлана, і Тетяна й інші родичі Героїв Небесної сотні, а також учасники Революції гідності прийшли сьогодні до Офісу президента на акцію протесту.

Ще понад 20 представників родин героїв та постраждалих на Майдані запросили на особисту зустріч із Володимиром Зеленським.

«Після того, як ми оголосили проведення акції «Запитай у Зеленського», вчора о 22:00 Офіс президента почав обдзвонювати родини, щоб не допустити проведення цієї акції», — каже Павло Сидоренко, координатор ініціативної групи поранених на Майдані.

Фото: Громадське радіо

Сидоренко говорить, що на зустріч запросили не всі родини, а лише деякі і спершу не запросили поранених майданівців, однак згодом виправились. Під час  розмови із президентом, активісти передали йому звернення від рідних героїв та постраждалих учасників протестів.  

«Вимога перша — ми очікуємо на звільнення адвоката Януковича Бабікова із ДБР у найближчі дні. Ми очікуємо оголошення в міжнародний розшук «беркутівців», яких було видано Росії, ми очікуємо на якнайшвидше законодавче закріплення процедури заочного засудження, бо ми всі знаємо, що після того, як віддали «беркутів», зникли обвинувачені і їх можна засудити і визнати винними лише в порядку заочного засудження, яке на сьогодні в Україні повністю відсутнє і не працює», — озвучує основіні вимоги Сидоренко.

Законодавчих змін вимагають і адвокати родин Небесної сотні. Захисник Віталій Титич каже, що через обмін колишніх бійців підрозділу «Беркут» судові слухання вбивств на Майдані по суті зупинилися. Але виправити ситуацію ще можливо. 

«Зараз єдине ключове наше завдання по всіх епізодах — це змусити владу прийняти зміни до законодавства, щоб забезпечити процедуру заочного розслідування, щоб ми могли ці докази дослідити в судових дебатах», — говорить Титич.

Можливі законодавчі зміни проанонсувала сьогодні виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова. Однак, про які саме зміни йдеться, не уточнила. 

«Державне бюро розслідувань ініціювало законодавчі зміни, які якраз і дозволять притягнути всіх винних осіб до відповідальності. В тому числі тих, хто зараз переховується за кордоном», — сказала вона у своєму зверненні.

У вівторок рідні Героїв Небесної сотні і травмовані майданівці мають зустрітися із Венедіктовою і обговорити свої вимоги. 

Зазначимо, станом на зараз, за словами адвоката Титича, понад трьомстам особам оголошено підозри у справах Майдану. Однак, за шість років жоден судовий процес не було завершено.

Окрім того, досі невідомо хто вбив Сеника, Нігояна і Жизневського та ще 20 чоловіків і одну жінку. 

Ірина Саєвич 

 

Останнi новини