Фото: Громадське радіо
Про все це поговорили із колишнім міністром розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства в уряді Олексія Гончарука, почесним президентом Київської школи економіки Тимофієм Миловановим. Свого часу пан Тимофій також був членом Ради Національного банку та обіймав посаду заступника голови цієї Ради.
Анастасія Багаліка: Пане Тимофію, ви працювали з Нацбанком, коли його очолювала Валерія Гонтарева, і бачили ті процеси, які продовжив пан Смолій. Саме для вас новина про його відставку була очікуваною?
Тимофій Милованов: Неочікуваною, особливо у тій формі, у якій вона була зроблена. Заява про політичний тиск – це дуже нетипова ситуація серед центральних банкірів. Це сигнал про проблеми. Зазвичай, центральні банкіри дуже консервативні. Якщо ви згадаєте, то правління НБУ не ходить на ефіри, за рідкісним виключенням. Смолій не ходив, і Гонтарева, і Кубів теж не ходили. Вони роблять свої заяви на своїх пресконференціях, і мова цих пресконференцій нудна і технічна. Вони ніколи не звинувачують нікого, вони не переходять на персоналії. Тому це безпрецедентна заява, якщо розуміти мову центральних банкірів. Він по суті кричить і каже, що на нього тиснуть.
Анастасія Багаліка: Він говорить, що є певні проблеми, а значить, під ударом буде і валюта, і економіка?
Тимофій Милованов: Він провокує дискусію про можливу кризу, насамперед, серед інвесторів. Адже, якщо інвестори почнуть панікувати, вони почнуть виводити гроші з України. І це не обов’язково зовнішні інвестори, ми з вами можемо побігти в банк і почати купувати долари. А якщо паніка починається і її вчасно не зупинити, вона і може стати причиною справжньої кризи. Якщо всі побіжать купувати долари, курс злетить. І, до речі, валютні резерви ми накопичуємо в країні саме для того, щоб у випадках паніки в нас було достатньо валюти, щоб її зупинити. І цього разу, на відміну від 2014 року, Нацбанк має достатньо резервів для того, щоб збити паніку. Ви навіть сьогодні побачили в обмінниках, що курс зріс, але не критично.
Тому, з одного боку, це провокація на дискурс про кризу, а з іншого боку, в НБУ зараз достатньо ресурсів, щоб паніки не було. Також достатньо хороша ситуація в макроекономічній царині, банківська система в нормі. Тобто я не очікую, що відбудеться банкопад, я не очікую, що буде високий курс гривні і я не очікую інфляції.
А в майбутньому може статися криза. Але це залежить від того, чи наступний очільник НБУ буде етичним і фаховим, чи процес вибору цієї людини буде прозорим і зрозумілим для суспільства, інвесторів та бізнесу. Адже, якщо цей процес буде «мутним» і будуть якісь групи впливу, то це буде справжній сигнал, що політика Національного банку розвертається не в ту сторону. Тому дуже багато залежить від того, кого зараз призначать.
Анастасія Багаліка: 2 липня видання «Економічна правда» з посиланням на джерело у Верховній Раді повідомило, що наразі розглядаються три можливі кандидатури на посаду голови НБУ. Ідеться про Володимира Лавренчука, колишнього голову правління «Райффайзен Банку Аваль», Кирила Шевченка, чинного керівника державного Укргазбанку та вас, Тимофія Милованова. До вас приходили?
Тимофій Милованов: Ні, для мене це був сюрприз, я прочитав з новин. Маю спростувати. Згідно із законом про Кабінет міністрів, а я був міністром нещодавно, я не маю права займати такі посади впродовж одного року після завершення моєї каденції. Якби навіть така розмова і була б, це все одно неможливо законодавчо.
Анастасія Багаліка: Володимир Лавренчук теж спростував.
Тимофій Милованов: Так. Я думаю, реальна кандидатура є, і це Кирило Шевченко. Але в нас можливо все, і за півдня ситуація може змінитися.
Анастасія Багаліка: Проте це хороша кандидатура?
Тимофій Милованов: Він з банку і до нього є довіра. Я його особисто не знаю, його резюме не вивчав, тому я тут не маю права коментувати.
Анастасія Багаліка: Наскільки зміни в НБУ можуть бути небезпечними для банківської системи?
Тимофій Милованов: Ми перебуваємо всередині економічної кризи. Це перший раз за всю історію економічних криз, коли в нас немає падіння курсу, немає шаленої інфляції, зростання цін і банкопаду. Якщо ми пригадаємо 2014-15 роки, то банки падали, а курс злітав. Те саме було й у 2008, і у 1998 році. У нас завжди були фінансові кризи поруч з економічними: люди втрачали роботи, приходили в магазин, а там ціни у два рази вищі. Зараз такого немає, тобто НБУ відпрацював правильно в умовах всіх викликів.
Анастасія Багаліка: Україна скасувала угоду з випуску нових 12-річних єврооблігацій на $1,75 млрд із можливістю викупу на $750 млн єврооблігацій із погашенням у 2021-2022 роках.
Тимофій Милованов: Насправді, час для цього випуску був дуже поганий. Про це говорить також міністр фінансів. Що означає цей випуск? Ми перепозичаємо гроші. Тобто ти позичаєш в одного, щоб віддати борги іншому. Адже наша країна живе в умовах хронічного бюджетного дефіциту. Під час економічної кризи нам потрібно більше позичати, щоб забезпечити виплати.
Ми беремо ці позики всередині України від українських інвесторів, а також на міжнародних ринках. Запозичення у валюті на міжнародних ринках відбувається впродовж одного дня, наприкінці дня закривається «книжка пропозицій про запозичення». Після цього є певний період, коли чекають на розрахунки. Так от, одразу після закриття цієї «книжки» виходить заява про звільнення і політичний тиск.
Для інвесторів це важливо, адже, якщо є політичний тиск, то можуть бути проблеми у майбутньому, і перш за все, із друкуванням грошей. Якщо новий очільник НБУ буде залежним від політиків, то ми можемо стати свідками, як перед виборами чи під час кризи політики шукатимуть просте рішення – або надрукувати гроші й всім роздати, або просто вкрасти. А з центрального банку дуже легко вкрасти гроші, якщо він залежний, бо він друкує гроші, віддає їх тим, кому потрібно.
Інвестори починають думати. Вони кажуть, що якби знали про такий ризик, не погодилися б на ті умови, які тільки-но підписали. Для них це виглядає, як «кидок».
Анастасія Багаліка: Також це свідчить про те, що Міністерство фінансів не знало про наміри Смолія?
Тимофій Милованов: Я впевнений, що не знало.
Анастасія Багаліка: Але раніше Мінфін і НБУ працювали у зв’язці.
Тимофій Милованов: Сторонній глядач з цього робить висновок, що ситуація непередбачувана: сам міністр фінансів не знав, що таке буде. Це вже вдруге лякає інвесторів. Вони кажуть: дивно, що міністр фінансів не знав, або знав і хотів нас обманути. Тому міністр фінансів робить правильно: він каже, що не знав і відкликає цей випуск, пропонує робити все з нуля. Тобто міністр поступає порядно щодо інвесторів.
Анастасія Багаліка: Якщо відтермінували, то, можливо, навіть і скасують випуск євробондів?
Тимофій Милованов: Гроші нам потрібні. Або ми будемо їх друкувати. У нас є досвід друкування. Насправді, не можна казати, що друк грошей – це зло. Подивіться на США, вони роблять емісію. Але проблема полягає у тому, що коли Національний банк стає залежним, ця емісія не зупиняється. Проблема у 1990-х була не у тому, що була емісія, а у тому, що її було забагато.
Приходить кожен афільований до владних структур і бере в НБУ кредити, з 2008 року неповернутих дуже багато. Тобто наша проблема не у тому, що не можна друкувати. Просто коли ми починаємо друкувати, ми, як алкоголіки, не знаємо, коли зупинитися. Трошки випити вина можна, але якщо людина не може зупинитися, тоді не варто і починати.
Анастасія Багаліка: Якщо все ж таки буде непрозорий вибір голови НБУ і почнуться незрозумілі кроки у стратегії НБУ щодо справи ПриватБанку, як ми це побачимо?
Тимофій Милованов: Ми це побачимо по справах поза Україною – у США та Європі. Ми побачимо, що українська сторона почне надавати матеріали низької якості або не надавати їх зовсім, тобто саботувати процес.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS