«Я помітив, що чистота тримається»: як працює ініціатива «Києве, мий» та чи долучаються до неї кияни

У пісні Ігоря Шамо на слова поета Дмитра Гнатюка є слова «Як тебе не любити, Києве мій». Декілька ініціативних киян змінили слова і створили ініціативу «Києве, мий». Активісти відчищають від бруду і графіті площі, переходи, пам’ятники та стіни будинків.

У травні цього року кияни Єлісей Ходоловський та Віталій Онопрієнко організували проєкт «Києве, мий». Назву Віталій вигадав раніше, з рік тому. Згодом до них приєдналися Єгор та Соломія.

Історія ініціативи почалось із того, що навесні, у час активної фази карантину, Віталій гуляв площею Льва Толстого і зауважив наскільки брудним є підземний перехід до метрополітену. Метро тоді не працювало, не було торговців, тому можна було у повному, так би мовити, обсязі, побачити як брудно.

«Я йому запропонував підмити, взяти деяку техніку, прибрати і буде там чисто. Нам ця ідея сподобалась. Кілька друзів відгукнулись у коментарях у фейсбуці і ми почали прибирати», — розповідає Єлісей.

За кілька днів Віталій власним коштом придбав мийку та мийні засоби. Разом із друзями вже купили спецодяг, рукавички. До ініціативи почали долучатись охочі допомогти, хлопці ділилися своїми результатами у соцмережах і так у них утворилась своя спільнота.

Загалом волонтери «Києве, мий» відмили уже більш ніж 20 столичних локацій: підземний перехід на площі Льва Толстого, арка на цій же площі, арка на Прорізній, школа на Прорізній, підземний перехід на Майдані Незалежності, фасад універмагу на Теремках, лікарня на Великій Васильківській, пам’ятник княгині Ользі, локація на Подолі. Саме там, біля виходу з метро Контрактова площа, працювали найдовше — 11 годин:

«По-перше, відмивали бруд. По-друге, змивали графіті, по-третє, прибирали сміття, сортували. Скло здали на перероблення. Посадили на клумбах квіти, зробили поливи. Облаштували лунки, щоб земля не осипалась, і підсипали в них гальки, щоб вода не випаровувалась. Тобто, зробили комплексне прибирання і благоустрій».

Щодо реакції влади, то на своїх сторінках у соцмережах міський голова Києва Віталій Кличко розповідав, що слідкує за роботою «Києве, мий», обіцяв допомогти з обладнанням. Згодом передав активістам більш потужну мийку та деякі засоби для прибирання, але не коштом бюджету міста, а власним.

Єлисей розповідає, що воду для прибирань вони беруть з різних джерел: коли з муніципального водогону, коли домовляються із місцевими кафе, іноді допомагає міська влада:

«Коли ми першим раз прибирали, думали, де візьмемо воду. До того доходило, що думали купити за свої гроші цистерну води. Але все виявилося простіше: я домовився із Макдональдсом., вони погодились. Їм було теж приємно, ми їм помили фасад».

Кількість учасників прибирання залежить від обсягу робіт. Малі об’єкти роблять самі втрьох-вчотирьох, коли акція велика, то оголошують заздалегідь. Усе залежить від об’єкта: чим більш він впізнаваний, відомий, тим більше людей зголошуються.

«Коли це велика акція, як от на Подолі чи на Майдані, то ми заздалегідь оголошували, що це велика акція, щоби приходили усі, хто бажає. Брали з собою гумові чоботи, одяг, який не шкода забруднити, віники, ганчірки. На останньому прибиранні на Подолі це стало для мене приємним сюрпризом, десь людей 20 було», — каже активіст.

За словами Єлісея, коли працюють, то більшість людей просто йде повз, нічого не говорять. Дехто впізнає та дякує, незадоволені траплялися лише кілька разів. Каже, що у місцях центральних, де люди відпочивають і не працюють, не буває негативних коментарів. І зауважує, що на прибраних локаціях чистота тримається:

«Я помітив, що чистота тримається. Багато разі проходив підземним переходом на Льва Толстого, вже пройшло три місяці, а там досить чисто: стіни чисті, асфальт чистий. Це можна вважати, що перемога. Якщо чистота вже тримається два-три місяці, то ефект досягнутий».

Щодо планів на майбутнє, то кияни планують домити Майдан.

«По-перше, нам треба домити підземний перехід на Майдані Незалежності, бо ми там не закінчили. По-друге, 20 вересня облаштовувати ставок у ботанічному саду ім. Фоміна біля університету. Його занесло брудом, мулом. Треба його спустити, лопатами викинути бруд, відмити сам ставок. Потрібно також зробити благоустрій навколо ставка, бо під час зливи туди тече земля і бруд із усього ботсаду. Треба прочистити дренажні решітки, повідкидати землю, підвищити бордюр, накидати гравій».

Графіті, на думку активіста, є серйознішою проблемою, ніж здається людям.

«Графіті погіршують атмосферу навколо. Якщо чисто, то гарно. Графіті вносять хаос у настрій, в атмосферу. Якщо графіті на видному місці, то з ними треба боротися. Перше, що робимо, дивимось на якій поверхні намальовані. Якщо це, наприклад, пофарбований метал, то її — так, можна зафарбувати, але зафарбувати треба всю поверхню. Якщо це штукатурка, то також, звісно, треба або штукатурити, або зафарбовувати. Якщо це граніт, або бетон, або асфальт, то графіті треба лише змивати. Найбільш обмальований Поділ та райони біля Софії Київської: вулиці Стрілецька, Рейтерська і так далі», — підсумовує Єлісей Ходоловський.

Шукайте сторінки проєкту «Києве, мий» у соцмережах, долучайтесь до прибирань або допомагайте донатом. Чисто там, де живуть свідомі громадяни та громадянки.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS