«Я уже смерти жду»: що люди думають про вибори у Кремінній на Луганщині

На виборах мера у Кремінній переміг Володимир Струк — колишній селищний голова нині окупованого Ювілейного, бізнесмен, якому, зокрема, закидають посягання на територіальну цілісність та недоторканість України. Струк балотувався від партії «Опозиційна платформа — За життя». За нього проголосували 51,68% виборців (3 466 голосів). На другому місці — самовисуванець, і вже колишній мер Юрій Прокопенко. Він набрав 29,97% голосів.

У Кремінній було чимало порушень законодавства. Зокрема, у сфері агітації — її проводили і у день виборів, розповідає представник громадянської мережі ОПОРА у Луганській області Олексій Кормілецький: «Було кілька проваджень з цього приводу. До того ж, саме у цьому місті були зафіксовані випадки підвозу людей для зміни місця голосування. Ще у вересні мешканці Лисичанська та Сєвєродонецька їздили до Кремінної та змінювали виборчі адреси. Тоді ж з цього приводу поліція розпочала кримінальне провадження і в результаті не така велика кількість людей змінила свою виборчу адресу».

За словами Олексія Кормілецького, ці порушення не вплинули на виборчий процес. Підвозу виборців у день голосування ОПОРА не зафіксувала. Натомість, на виборчих дільницях були сторонні особи.

«На деяких виборчих дільницях взагалі не дотримувалися протиепідемічних заходів, рекомендованих Кабміном. Зокрема, це масковий режим, спеціальна кабінка і на одній виборчій дільниці на кількох бюлетенях забули відрізати контрольний талон. Всі ці факти задокументовані», — каже спостерігач ОПОРИ.

За словами Олексія Кормілецького на цій ТВК  довго рахували голоси: «Вона відзначала багато помилок і відправляла на уточнення протоколів дільничних виборчих комісій, тому процес підрахунку голосів тривав досить повільно. У більшості випадків це було виправдано, тому що дійсно підготовка членів дільничних комісій була на низькому рівні, вони дійсно робими ці померки. У той же час, можливо, ще якісь політичні мотиви теж мали місце. Однак порушень, які б суттєво вплинули на результати виборів, не було».

Громадське радіо запитало у містян, чи задоволені вони результатами виборів, а також чого очікують від нової влади:

Думаю, что-то поменяется. Парки пообещали построить

Не задоволений результатами виборів. Не подобається, як ми живемо. Мало уваги на соцзахист, пенсіонерів

Нічого не очікую. Як було, так і буде. І буде гірше. Я на вибори ходив, але сенсу в них не бачу. У кого гроші, той і обирає

Я не сильно задоволена. Від нової влади хотілося б позитиву, аби в місті порядок наводили.

Я взагалі нічого не чекаю. Я вже смерті чекаю. Вибачте, я нікому не вірю

 

Зазначимо, щодо Володимира Струка відкрито два кримінальних провадження: одне за статтею «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», друге — «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України)».

За висновками експертизи промов Володимира Струка навесні 2014 року з урахуванням суспільно-політичної обстановки в Україні того часу, могли сприйматись присутніми під час його виступів, як заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.

Ось уривок одного з найпопулярніших виступів Володимир Струка у травні 2014-ого на мітингу до Дня Перемоги у селищі Ювілейному: «Если это будет необходимо, мы защитим свой город, свою Луганщину. Не дай Господь, только нога ступит на землю нашего Донбасса, они немедленно будут уничтожены».

Зауважимо, на той час містом вже ходили озброєні бойовики. Тож, про знищення кого говорив Струк — не зрозуміло.

«Це може свідчити про скоєння ним злочину, передбаченого ст. 109 та 110 Кримінального кодексу України, але у сукупності з іншими доказами може беззаперечно вказувати на його винуватість», — зазначає джерело Громадського радіо.

На теперішній час немає інформації про співробітництво Струка з представниками бойовиків «ЛНР». Так само немає інформації про візити Володимира Струка на окуповану територію Луганської області або ж бізнес на тій території.

 

Валентина Троян, Кремінна, Громадське радіо