Як і навіщо модернізують Придніпровську ТЕС

Чому є потреба в екологічній модернізації Придніпровської теплової електростанції? Що вже зробили, а які проблеми залишаються? Про це розповіли активісти ініціативної групи «Save Дніпро» Артем Романюков і Павло Ткаченко та керівниця департаменту з екологічної безпеки компанії ДТЕК Енерго Ірина Вербицька.

Чого вже досягли громадські активісти?

Артем Романюков розповідає, що нові фільтри ще не з’явилися, але вже є висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвільна документація. Саме в цих документах прописаний план екологічної модернізації. До кінця 2018 року має бути встановлений перший електрофільтр та створена відкрита система безперервного моніторингу навколишнього середовища.

Павло Ткаченко пояснив, чому активісти взялися саме за цей об’єкт: «Всі ми живемо в Дніпрі. Я живу в житловому масиві Перемога — 6, який поруч із Придніпровською ТЕС. Це чи не найбільший забрудник нашого міста та області. Мій будинок розташований у зоні ураження цими викидами. Щодня я виходжу і бачу, як викиди прямують у бік міста, часто в бік мого дому, де я гуляю з дітьми. Коли я бачу бурий потік викидів, відчувається запах та присмак».

Одна з учасниць ініціативи Ірина Черниш почала займатися цим питанням близько трьох років тому. Вона починала сама з допомогою чоловіка, розповідають активісти. Два роки вона ходила на офіційні прийоми, круглі столи, писала запити, а в серпні минулого року до ініціативи приєдналися інші учасники. Тоді відбулися перші громадські слухання з приводу переведення двох енергоблоків на газову марку вугілля.

Громадські слухання в теорії та на практиці

Артем Романюков зазначив, що на практиці громадські слухання зовсім не такі, якими мали би бути: «На практиці в БК Енергетик збирається персонал Придніпровської ТЕС і Дніпроенерго. Більша частина 300-місного залу — працівники ДТЕК. Усі з усім згодні. Ми почали реалізовувати своє право на власну думку на цих громадських слуханнях. Якраз набув чинності новий закон про оцінку впливу на довкілля, який надав більше повноважень громаді. Він фактично закріплював наші зауваження як обов’язкові для врахування».

«Коли отримуєш новий дозвіл, потрібно надіслати в орган місцевого самоврядування або в міністерство запит про те, чи не виявляла громадськість бажання обговорити новий дозвіл на викиди. Компанія подає в газету заяву, що вона планує обговорювати новий дозвіл на викиди. В яку газету? Неможливо виявити. Єдиний спосіб — щотижня писати в облдержадміністрацію запит про те, що якщо Придніпровська ТЕС захоче провести обговорення, то ми хочемо, щоб були громадські слухання», — додає Павло Ткаченко.

Коментар представниці ДТЕК Енерго

— Я приєднаюся до своїх опонентів, але й колег, які борються за екологію, тому що це моя місія в моїй компанії. Все, що вони сказали, є правдиво, але з точки зору громадськості. Мабуть, треба наголосити, що дозволи на викиди ми отримуємо не перший рік. Придніпровській ТЕС цього року виповниться 64 роки. Вона завжди отримувала ці дозволи згідно з законодавчими нормами, які працюють в Україні. В місті Придніпровську є одна газета, наскільки мені відомо. Вона виходить раз на тиждень. Приховати щось в одній газеті досить важко. Така ситуація в інших регіонах. Законодавство не вимагало іншого джерела інформування стосовно отримання дозволів.

З одного боку, розвиток громадянського суспільства — абсолютно нормальний процес, який трапляється в кожному цивілізованому суспільстві.

З іншого боку, є законодавча колізія, коли для підприємств, які розташовані в межах міста, та для підприємств, які розташовані поза межами населених пунктів, норми щодо викидів є однаковими.

Також ухвалили нове законодавство з оцінки впливу на довкілля. Раніше було законодавство щодо екологічної експертизи. В минулому році, в грудні, було прийнято новий закон на відповідність європейським нормам. Наскільки мені відомо, ця норма про забезпечення більшої участі і залученості громадськості до процесів прийняття рішення прописана ще в приєднанні до Енергетичного Співтовариства. Минулого року ухвалили закон про оцінку впливу на довкілля, який досить суттєво розширив повноваження громадськості і роль громадськості в ухваленні рішень, які стосуються планованої діяльності, яка має або може мати вплив на довкілля.

Збіглися ці три фактори, які призвели до того, що у нас було розроблено комплексну програму екологічної модернізації Придніпровської ТЕС. Ця програма — комплексний перелік заходів, їх 27. 21 з цих заходів передбачено до реалізації в поточному році. Сума інвестицій на ці заходи складає 323 мільйони гривень. Це гроші підприємства. З цих заходів 8 вже реалізовано.

На сьогоднішній день реалізовано проекти з переводу двох блоків з антрацитної марки вугілля на газову. Через чотири дні ми вводимо третій блок — дев’ятий. Він тепер працюватиме на новому типі вугілля. Десятий енергоблок буде переведено на нову марку вугілля до кінця цього року.

Яка ситуація з викидами зараз?

У січні Державна екологічна інспекція України опублікувала результати аналізів, які свідчать, що підприємство дійсно перевищує рівень деяких викидів.

«Перевищення були зафіксовані лише за СО (монооксид вуглецю — ред.). Це суто технологічний процес. Перевищення за такими шкідливими речовинами, як діоксид сірки, оксиди азоту немає. З огляду на переведення сьомого та восьмого блоків на газову марку вугілля, нам вдалося зменшити викиди сірки майже на тисячу міліграмів на метр кубічний», — прокоментувала Ірина Вербицька.

«Щодо зменшення вмісту сірки наявна певна маніпуляція, тому що загальний обсяг вироблення електроенергії був менший, загальна кількість годин, які працювали ці блоки, була значно меншою, ніж в 2016 році або в 2015 році. Це сталося через перебої з поставками вугілля. Через те зараз і переходять на газову марку вугілля. У зв’язку з цим пропорційно зменшилися викиди», — зазначив Артем Романюков.

На це Ірина зауважила, що мова йде про зниження концентрації сірки, а не загальної кількості викидів. Також вона повідомила, що з 20 жовтня буде працювати передача даних. Показники онлайн-моніторингу будуть оновлюватися кожні 20 хвилин.

Краудфандингова кампанія

Активісти вирішили розгортати громадську систему моніторингу повітря і запустили краудфандингову кампанію. На сайті ініціативи розміщена детальна інформація. Там же можна допомогти справі гривнею.