Як криза випробовує на міцність реформу децентралізації на Харківщині?

Як криза випробовує на міцність реформу децентралізації на Харківщині?

У спецпроєкті Громадського радіо і Харківської облради про хід децентралізації «Де це?» поговорили про перебіг реформи децентралізації в умовах пандемії коронавірусу.

Гість студії – перший віцпрезидент і виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, про перебіг реформи децентралізації на Харківщині за коронавірусу Микола Тітов.

Микола Тітов

Нещодавно відбулася онлайн-конференція за участі Міністерства розвитку громад і територій та парламентського комітету з питань державної влади та місцевого самоврядування, де обговорили формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня. На ній Микола Тітов представляв Харківщину. З ним ми поговорили про те, чи не призупинить перебіг реформи децентралізації ситуація, яка склалася навколо поширення коронавірусу.

Андрій Куликов: Субрегіональний рівень – це райони. Багато баталій було навколо того, скільки районів має бути в Україні та Харківській області, зокрема. Якого компромісу чи консенсусу було досягнуто?

Микола Тітов: Для мене, як для науковця-практика і депутата трьох скликань важливо не тільки кількість районів, а критерії, які будуть покладені в основу формування цих районів. Від того, чи ми зможемо збалансувати ці критерії, і буде залежати, кіькість цих районів – чи буде їх п’ять, чи сім.

Я прихильник того, що наша Харківська область, як і Львівська, може запропонувати модель устрою, не менше, ніж з семи районів. Чому так? На жаль, наша область, хоч і має достатню велику кількість населення – понад 2,7 мільйони, але в нас є ряд місцевостей, де щільність населення не дуже висока – десь 23-24 особи на один квадратний кілометр. А для того, щоб набрати 150 тисяч людей в один район – так, як вимагають європейські стандарти, то треба зібрати по шість-сім районів. Ви уявляєте, яка це площа? По 6-7 тисяч квадратних кілометрів. А як керувати цією територією? А як люди будуть отримувати послуги? Тому для мене критерій 150 тисяч – важливий, але ці нормативи носять рекомендаційний характер, і ми маємо зважувати на наші територіальні особливості, для того, щоб створити збалансовані регіони.

Дійсно, ті райони, які на сьогодні існують, в подальшому не можуть існувати. Наприклад, в нас у 15 районах плануються утворення ОТГ в межах цілого району: один район – одна громада. І вже немає місця районній раді і районній адміністрації, бо всі повноваження і важелі керування належать ОТГ.

Андрій Куликов: Наскільки коронавірус, карантин, криза підтвердили, а, можливо, поставили під сумнів життєспроможність об’єднаних територіальних громад  і взагалі нашої системи адмінтерустрою?

 Микола Тітов: Життя продовжується, незалежно від того, чи є коронавірус на вулицях. Є система влади, є система місцевого самоврядування, і кожен повинен виконувати свою роботу. І саме ОТГ на своєму рівні теж забезпечують певні послуги.

Наразі на перший план виходять медичні послуги. Слава Богу, що відомі особистості не встигли до кінця розвалити систему медицини, в нас ще є всі шанси зберегти здоров’я людей, які живуть на нашій землі.

Андрій Куликов: Але є маса інших питань, як, наприклад, забезпечення достатньою кількістю харчів, питною водою, підтримання ладу і правопорядку.

Микола Тітов: Я впевнений, що той механізм, який існує у державі, буде достатнім для того, щоб зберегти спокій і лад на сьогодні і на майбутнє. Багато залежить від нас самих, адже вірус розповсюджують не марсіани, а людей між собою. Тому, якщо ми самі серйозно будемо до цього ставитися, будемо якомога менше контактувати, тоді владі знадобиться значно менше зусиль для того, щоб забезпечити лікування тих, хто не вбережеться і захворіє.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Як криза випробовує на міцність реформу децентралізації на Харківщині?
0:00
/
0:00

Останнi новини