Як Ольга Богомолець має намір зупинити «вимирання нації» і яку націю має на увазі

Як Ольга Богомолець має намір зупинити «вимирання нації» і яку націю має на увазі

У новому випуску програми «Свобода вибору» — Ольга Богомолець, кандидатка на пост президента України. В ефірі вона повідомила, що зараз створює політичну партію, а також пояснила з чого, на її думку, має розпочинатися деокупація та реінтеграція окупованих територій і що про це є в її програмі

Отже, з чим Ольга Богомолець іде на вибори? Як, на думку кандидатки в президенти, потрібно розвивати економіку в Україні?  Чому Ольга Богомолець ще не підписала декларацію з сімейним лікарем?

Відповіді на ці та багато інших питань читайте та слухайте в розмові з кандидаткою в президенти.

Також у розмові бере участь Андрій Андрушків, політичний експерт.

 

ДОВІДКА

Ольга Богомолець — народна депутатка України, дерматологиня, докторка медичних наук, професорка, голова комітету ВР України з питань охорони здоров’я, співачка.

Ользі Богомолець 52 роки. Народилася у Києві в родині лікарів. Закінчила Київський медуніверситет імені Богомольця. Навчалася також у Пенсильванському медуніверситеті в США. В педуніверситеті ім. Драгоманова отримала другу спеціальність — психологія.

Ольга Богомолець працювала лікаркою-дерматологинею з 1989 року. У  1997 році Ольга Богомолець відкрила в Києві клініку лазерної медицини і до 2014 року була тут головною лікаркою.  З грудня 2004 по жовтень 2005 року була особистою лікаркою тодішнього президента України Віктора Ющенка.

Політичну кар’єру Ольга Богомолець розпочинала з Київради у 2005 році з  пропрезидентським блоком «Наша Україна». У наступному році перейшла до фракції тодішнього мера Леоніда Черновецького.

У 2014 році Ольга Богомолець як самовисуванка взяла участь у президентських виборах. Тоді отримала менше 2-ох відсотків голосів.

У вересні 2014 році президент Порошенко призначив Ольгу Богомолець своєю радницею з гуманітарних питань. Трохи пізніше її кандидатуру під № 3 включили до списку БПП на вибори у Верховну Раду.

Народна депутатка брала участь у розробці медичної реформи.

Крім того, кандидатка у президенти також співачка. Вона виконує власні композиції та романси. З 1997 по 2010 роки Ольга Богомолець записала п’ять студійних альбомів зі своїми піснями.

У декларації за 2017 рік зазначено, що Богомолець належить 12 ділянок землі в різних регіонах України, 4 житлових будинки та 8 квартир у Києві. Також «Замок Радомисль», дві клініки і підприємство «Реал Приват», медичні наукові винаходи та пісенні твори. З прибутків за рік вказано понад 3 млн грн.

Серед найгучніших конфліктів: звинувачення у незаконному захопленні берега річки у місті Радомишль Житомирської області, де Ольга Богомолець з тодішнім чоловіком створили історико-культурний комплекс «Радомисль».

Тоді журналіста Топольницького, який подав на Богомолець в суд з цього приводу, побили перед засіданням. Він заявляв про погрози своїй дружині. Ольга Богомолець ж заперечувала свою причетність до нападу та заявляла, що журналіст вимагав грошей.

6 грудня 2018 року Ольга Богомолець заявила про бажання балотуватися, після чого Петро Порошенко звільнив її з посади свого гуманітарного радника.

 

— Можете підтвердити або спростувати інформацію з довідки.

Ольга Богомолець: Доповнити. В минулому році я захистила другу докторську дисертацію – я тепер не тільки доктор медичних наук, а і доктор філософії. Я була останнім докторантом у Мирослава Поповича, мого вчителя. Крім цього, я є автором Військово-медичної доктрини, моделі реформування системи охорони здоров’я, низки законопроектів, які захищають родини Небесної Сотні, вводять загальнообов’язкове державне медичне страхування, законів про трансплантацію, про реформування галузі психіатрії, є активним лобістом новітніх технологій, у тому числі телемедицини.

Що стосується провокаційної інформації про побиття журналістів, хочу зазначити, що якраз у той момент відбувалася моя чергова боротьба з рейдерами. У мене є давня історія, ми боролися за Олександрівську лікарню вісім років, щоб зберегти її від забудовників. Там були й погрози, й наклепи – все, що використовувала влада. Тому цей фрагмент про начебто побиття начебто журналіста — це була спроба рейдерського захоплення.

— А чому «начебто журналіста»?

Ольга Богомолець: Тому що він насправді не журналіст. Це була абсолютно проплачена провокаційна кампанія і рейдерське захоплення: намагалися забрати історико-культурний комплекс «Замок-музей Радомисль». Є рішення радомишльських судів заборонити діяльність музею, знести пам’ятник архімандриту Києво-Печерської лаври Єлисею Плетенецькому. Мова йшла про те, що місцеві «царі» й місцеві маленькі олігархи намагалися не допустити, щоб було створено історико-культурний комплекс, який відкритий на сьогоднішній день всім людям.

Вся ця провокаційна кампанія була з фальсифікаціями, скаргами, з рішеннями абсолютно підкупних судів. Вона була зроблена для того, щоб не допустити роботи музею. Але й Олександрівську лікарню ми відбили, й музей відстояли, й країну ми змінимо.

Ольга Богомолець Громадське радіо

— В Україні складається така традиція, що чомусь люди, які очолюють комітет ВР із питань охорони здоров’я, ворогують із міністрами охорони здоров’я або тими, хто виконує їхні обов’язки. І у вас із постмайданними міністрами охорони здоров’я дуже напружені, якщо не ворожі, стосунки. Чому це так і чому свого часу, наскільки мені відомо, ви відмовилися від посади міністерки охорони здоров’я?

Ольга Богомолець: Так, мені після Майдану пропонували стати міністром охорони здоров’я — я свідомо відмовилася й не жалкую. Я стояла на Майдані не за тих людей, які прийшли до влади в Україні. Тоді про це говорила і зараз про це говорю.

— Але з одним із цих людей ви йшли до парламенту.

Ольга Богомолець: Я йшла до парламенту, мені треба було обирати. Грошей і часу на власну партію у мене не було. Треба було обирати. Я обрала ту людину, яку обрав український народ.

Я за чинного президента не голосувала, його обрав український народ. Я вважала, що оскільки я йду працювати, а не сваритися, мені потрібно йти з тим, хто дасть мені цю можливість, – працювати на український народ. Інші вибори були ще гірші для того, щоб змінювати країну. А повертатися в бізнес або медицину я більше фізично не могла. Після смертей, які відбулися в мене на руках, потрібно було щось робити.

Політичні еліти не змінилися. Наше завдання — завершити цю Революцію Гідності. Не революційно — я проти революцій, я за еволюцію. Але політичні еліти в Україні мають змінитися. Ми зараз продовжуємо бути в пастці тих олігархів, які колись були в опозиції, потім у владі, потім знову в опозиції.

— А що з Квіташвілі і Супрун?

Ольга Богомолець: У мене ні з ким особистих конфліктів немає. Я вважаю, коли ти йдеш будувати державу, потрібно боротися за принципи, а не звертати увагу на особистості.

Чому в мене були абсолютно різні бачення з першим міністром Квіташвілі? Перший закон, який ми відбили, мав розпродати всі державні заклади. Державної охорони здоров’я в Україні не мало залишитися. В мене в АП вночі просто відбувалися бої. Я казала їм: «Послухайте, Україна не може бути без державної системи охорони здоров’я. Україна – це не Швейцарія, це країна, яка може бути в війні. І ми були в війні: і зі Сходом, і з Заходом у різні часи».

Нашу систему я найбільше адаптую до системи охорони здоров’я Ізраїлю, де мають бути базові державні клініки й де розвивається приватна медицина. Я боролося за збереження державної охорони здоров’я.

Що стосується продовження реформ. Ми заклали й прийняли парламентськими слуханнями стратегію реформування. Стратегія реформування в моєму баченні: як зробити, щоб людям  стало краще, легше, спокійніше і здоровіше. Моя особиста мета в парламенті й у владі: зробити так, щоб українці жили 80+ років, і я їх змушу так жити. Для цього мені потрібні інструменти, а доступна медицина — це один із них.

Що відбулося? Ми змінили модель фінансування (і я є автором закону), змінилися оплата: ми платимо не бюджет лікарні, а держава має купувати медичну послугу. І це правильно. Але не було прийнято закону про загальнообов’язкове державне медичне страхування, який працює в Польщі, в Молдові, Румунії, Австрії, Німеччині, Японії, що дозволяє зробити доступним високовартісне лікування. Не тільки сімейного лікаря, який мінімально коштує для держави, а лікування онкології, серцево-судинних хвороб. Тільки це і створення спеціального державного фонду, переведення туди 5% від ВВП — це те, що дозволить сьогодні людям, хворим на онкологію, вижити.

— Ви вважаєте, Уляна Супрун веде політику проти таких пропозицій?

Ольга Богомолець: Так. На сьогоднішній день політика МОЗ полягає в наступному. Держава фінансує сімейного лікаря — це добре. Обирати сімейного лікаря — це також добре.

— Ви вже обрали собі сімейного лікаря?

Ольга Богомолець: Я поки що не обрала собі сімейного лікаря, тому що вся система електронних декларацій не захищена, тобто персональні дані, які вводяться в систему. Я вважаю, це неправильно. Це проблемні точки. І є ще інші місця, з якими я не погоджуюся.

Право обирати сімейного лікаря — супер. Те, що знищують педіатрів, — це дуже погано. Це одна з причин, чому зараз вирує епідемія кору. Це негативні наслідки реформи первинної ланки.

Відповідно до реформи, яка пропонувалася: сімейний лікар, знеболення перед смертю, паліатив, пологи, лікування дітей і невідкладна допомога без лікаря — це те, що пропонується фінансуватися державою. Інше не пропонується. А я борюся за те, щоб високовартісне лікування було доступне людям.

— Коли ви боретеся проти тієї політики, яку провадять міністри або в.о. міністра, вам закидають, що ви зриваєте засідання профільного комітету, саботуєте роботу. Це тому, що інших засобів немає?

Ольга Богомолець: Це брутальна брехня. Жодного засідання Комітету охорони здоров’я не було зірвано з мого бажання. Є ідеї, за які потрібно боротися. А є робота — робота має бути виконана.

— Запитання до нашого політичного експерта: наскільки така зосередженість на медицині, на охороні здоров’я, що пояснюється фахом кандидатки, є плюсом чи мінусом у її програмі та в її образі?

Андрій Андрушків: Українці не очікують від президента, що це буде людина, яка реформуватиме їм систему охорони здоров’я. І це видно з соціологічних опитувань. На перших місцях безпекові питання, питання міжнародних відносин. Загалом передбачається, що питання, які стосуються системи охорони здоров’я, виносяться на парламентські вибори.

До речі, я не почув від пані Ольги, чому вона досі не почала будувати свою політичну партію. Звинувачувати владу, в якій пані Ольга є, бо вона є головою комітету, представляє коаліційну фракцію, яка делегувала повноваження уряду, — це дуже голослівна історія. Наскільки я пам’ятаю, автором закону про зміну системи фінансування охорони здоров’я в нас був уряд Гройсмана, якому делегувала повноваження коаліція, в якій ви є.

Ольга Богомолець: Почну з кінця. Перший закон, який змінив модель фінансування, називався «закон про автономізацію лікувальних закладів». Саме в цьому законі вперше прозвучало, що оплачувати держава буде медичну послугу, а не бюджет. Саме цей закон, першим автором якого я є, змінив погляд на систему охорони здоров’я. Наступний закон, проти якого я виступала, це той закон, який обмежив права людей. На мій погляд, другим законом мав бути прийнятий закон про загальнообов’язкове державне медичне страхування. Ми домовилися про те, що ми платимо за послугу, а тепер ми маємо чітко зафіксувати: а хто ж її купує. Не люди її мають купувати, її має купувати держава для людей і давати людям можливість користуватися цими послугами.

Політичну партію я вже почала будувати. Я вважаю, моєю помилкою після Майдану було те, що я тоді не почала її будувати, а приєдналася до БПП. Я не була готова, про що відкрито кажу. Я ніколи не була в політиці. Я прийшла на Майдан просто рятувати людей. В один день я зрозуміла, що мені немає куди повертатися. Маю на увазі моє попереднє життя, для мене двері були закриті.

Що стосується вашого запитання щодо моєї орієнтації на здоров’я. Моє бачення щодо Військової і Військово-медичної доктрини кардинально відрізняється від того, що сьогодні відбувається в державі. Так само можемо поговорити про міжнародну політику, про Донбас. Я відповідала виключно на ваше запитання і готова працювати в будь-якій царині. Так, медицину я знаю найкраще. Збереження людського потенціалу України для мене є першочерговим завданням президента, тому що це безпека. Іде вимирання української нації, нас щорічно стає на 200-300 тисяч менше. Якщо я вам покажу карту України і як відбувається вимирання, то Чернігівська область у нас просто зникне через 80 років.

— Що ви розумієте під «вимиранням української нації»? Нація в якому сенсі?

Ольга Богомолець: Це ті люди, які люблять одягати на себе вишиванку, співати українських пісень і говорити «Слава Україні». І українська нація сьогодні нещадно скорочується.

— Етнічна чи політична ознака нації в цьому випадку?

Ольга Богомолець: У даному випадку я говорю про населення України. І це населення України, серед яких є і етнічні, і політичні, невпинно скорочується. Середня тривалість вимирання нації (якщо я не зміню політику, а я можу її змінити і я її зміню) — це 180 років. Ви не уявляєте, як це мало.

Запитання від слухача. Михайло, Запоріжжя: Віктор Янукович створив унікальні корупційні системи: Укроборонпром, Державна фіскальна служба. А Порошенко не тільки зберіг їх, а й створив нову злочинну структуру: система субсидій. Як ви будете вирішувати питання субсидій?

Ольга Богомолець: Я дуже дякую за це питання і головне — за розуміння. На жаль, небагато українців розуміють, що субсидії, з одного боку, роблять їм добре, а насправді — це велике зло. Саме субсидії роблять націю патерналістичною: збіднілі люди сидять і чекають, що ще їм дасть влада. Замість того, щоб у них була достойна зарплата, замість того, щоб у них була гідна пенсія, сьогодні їх скуповують, тримаючи практично жебраками й рабами, посилюють це субсидіями.

Зараз зрозуміло, що ми без субсидій просто не проживемо, тому що люди повимирають, зараз людей потрібно підтримувати. Але перше, що має зробити президент, на мій погляд, — перепис населення. Відсутність перепису це ще й можливість створення окремих корупційних схем на субсидіях, на виборах, коли будуть голосувати ті, які давно на цвинтарі або виїхали з країни. Перше — це перепис населення. Наступне — створення прямого механізму діалогу, контакту з людиною. А це означає механізм референдуму — того віче, на яке колись виходили українці. Воно тепер може бути простим і електронним. Це мають бути регіональні референдуми, всеукраїнський референдум. Перепис населення дозволить нам чітко зрозуміти, хто справді потребує допомоги. Ті люди, які потребують допомоги, зможуть отримувати її адресно. Але це тільки для того, щоб зараз підтримати їхнє життя.

Для того, щоб розвивати економіку, нам потрібно перекрити кисень олігархам. Це першочерговий крок. Для того, щоб перекрити їм кисень, їх потрібно усунути від влади.

Запитання від слухача. Олег, Лубни: Понад 20 років Україна незалежна, але в нас є практика, що державні чиновники, коли хочуть уникнути покарання, приходять у поліклініку і беруть довідки. Як можна позбавитися від цього?

Ольга Богомолець: Чиновники, які намагаються довідкою відкупитися чи сховатися десь, недостойні бути чиновниками. Саме тому я говорила про механізм референдуму, коли люди, які вибирають депутатів і чиновників, повинні мати право висловити недовіру цьому чиновнику чи депутату, відкликати його мандат або позбавити його посади.

Громадська ініціатива «Почуй Нарешті Виконай» знайшла у вашій передвиборчій програмі реінтеграцію окупованих територій і мирного населення. Що ви під цим розумієте і які конкретно кроки передбачаєте?

Ольга Богомолець: Минулого тижня я повернулася зі США, де брала участь у закритій зустрічі з присутністю восьми послів США в Україні, Курта Волкера, де міністр внутрішніх справ Арсен Аваков доповідав стратегію реінтеграції.

У нас одночасно мають іти декілька процесів. Мінські домовленості мають залишатися в гуманітарній складовій. Вони не дуже ефективні, але мають бути, тому що дозволили нам зменшити втрати. Мінські домовленості мають продовжуватися, мають бути обміни, гуманітарна допомога.

Має бути створено будапештський формат, а ті країни, які колись гарантували Україні цілісність і суверенність, коли вона віддала свою ядерну зброю в обмін на ці гарантії, мають повернутися до цього геополітичного балансу, який був — інакше всі міжнародні договори не працюють. Через міжнародні спільноти нам потрібно вимагати від підписантів і гарантів суверенності України виконувати свої обов’язки. Яким чином? Посилювати економічні санкції на країну-агресора, на путінську владу.

— А якщо Путін пообіцяє їм більше?

Ольга Богомолець: У нас на сьогоднішній день за океаном у Америці більше однодумців, ніж у Європі. Європа має бізнес із Росією, вони не хочуть робити собі гірше. Тут дуже важливо добиватися справедливості, тому що ми віддали свою ядерну зброю.

— Перший передвиборчий плакат, який я побачив і на якому було зображено Ольгу Богомолець, мав лише одне слово: «справедливо».

Ольга Богомолець: Це моє життєве кредо. Скільки я себе пам’ятаю, для мене завжди почуття справедливості було найважливішим.

Що ж до реінтеграції Донбасу, то ми зараз працюємо практично в одній царині — міжнародній. Але ми забули про населення, про українців. Хочу звернутися до всіх людей, які люблять Україну і сьогодні живуть на окупованих територіях. Хочу сказати вам, що ми вас пам’ятаємо, любимо, ми не вважаємо вас сепаратистами, якщо ви любите Україну і хочете бути разом із нами, якщо ви не взяли зброю до рук і не вбиваєте українців, ми обов’язково будемо разом. Україна буде справедливою, багатою країною.

— Коли вона буде такою?

Ольга Богомолець: Як тільки ми зможемо дотиснути Путіна і отримати свої кордони.

Що я особисто зробила для того, щоб це відбувалося? Ще в 2014 році ми мали домовленості. Тоді були перші військові дії, нам не віддавали тіла. В обмін на те, щоб нам віддавали тіла наших загиблих, я обіцяла створити тут базу ДНК-ідентифікації. Я це створила, на що пішов майже рік. Всі рештки тіл наших бійців вони почали віддавати нам. На сьогодні в базі даних у нас понад дві тисячі решток, із них виділено 990 різних ДНК-профілів, із них ідентифіковано понад 500 наших. Українські матері знають, де поховані їхні сини, вони отримали допомогу від держави. 300 похованих у нас, не наших, — вони ідентифіковані, поховані по-людськи на військових цвинтарях. Можливо, це росіяни, можливо, громадяни інших держав, можливо, українці, які були вбиті там, але вони не наші. Ми готові віддати цих людей, ці тіла. Для того, щоб перезаховати, дізнатися, де твій родич, матерям із того боку потрібно приїхати сюди, здати ДНК-експертизу. Якщо в базі даних буде збіг, тоді ви точно знатимете, де похована ваша близька людина.

— Кілька слів про правосуддя після того, як окуповані території будуть повернуті під контроль українського уряду.

Ольга Богомолець: Надзвичайно цікавий досвід у Німеччини. Там створювалися комітети правди. Безперечно, люди, які розстрілювали, вбивали, катували — це злочинці. У них один шлях і вони будуть відповідати за ці злочини: за кожного нашого вбитого хлопця, дитину-сироту й мати, яка плаче.

Із тими людьми, які не брали до рук зброю, потрібно працювати, привертати їх назад до України. І боротися не тільки за території, а й за душі та серця людей.

— Міжнародні організації, українські правозахисники фіксують порушення прав людини, катування по обидва боки лінії розмежування. Що робити з тими, кого на нашому боці в цьому звинувачують?

Ольга Богомолець: За катування люди мають нести відповідальність по справедливості — незалежно від того, з якого боку вони перебувають.

Запитання від слухача з Києва: Хто отруїв Віктора Ющенка?

Ольга Богомолець: Два тижні тому я поставила це ж запитання прокурору Піскуну. Він на одному ефірі казав: «Ви не розкрили вбивства героїв Небесної Сотні на Майдані». А я йому кажу: «Скажіть, а хто ж отруїв президента Ющенка?» Якщо в країні не розкрито вбивство Гонгадзе, отруєння президента, про що взагалі можна говорити?

— Питання до політичного експерта: що нового або ні ви почули в ставленні кандидатки до проблеми повернення окупованих територій і реінтеграції людей?

Андрій Андрушків: На жаль, звичні й стандартні тези, на мою думку. Дуже цікава історія про поїздку з Арсеном Аваковим. Я досі не розумію, як міністр внутрішніх справ займається в нас питаннями реінтеграції, які згідно українського законодавства жодним чином не входять в сферу його повноважень і використовуються як частина політичного піару.

В цьому блоці, який ми слухали, дуже цінною для мене була теза про те, щоб надати громадянам можливість відкликати депутатів. Це такий другий «Грааль» (після зняття недоторканості), який обіцяють всі українські політики. Можливість відкликання у нас є щодо депутатів місцевих рад і дуже часто реалізується в дуже дивний спосіб. З іншого боку, я не пам’ятаю країн розвиненої демократії, де в міжвиборчий період відкликають депутатів і це вважається нормальною практикою.

Ольга Богомолець: Кожна людина має право на свою думкую, право відстоювати свою позицію. Я вважаю, якщо чиновник чи депутат не виконує свої обіцянки перед своїми виборцями, його треба міняти. Якомога швидше. Не сидіти й не чекати. Що скоріше ми будемо міняти й не боятися виборів, що частіше вони зараз будуть проходити, то менше охочих буде пролізати у владу й красти.

— Коаліція правозахисних організацій «Правозахисний порядок денний» винайшла так звані 10 незручних запитань до кандидатів, для вас я обрав десяте: «Чи погоджуєтеся Ви відмовитися від соціальних гарантій, які не відповідають можливостям держави?»

Ольга Богомолець: Я не те що не хочу відмовитися від соціальних гарантій, навпаки, я хочу робити так, щоб економіка розвивалася інноваційно, щоб були створені такі умови для малого та середнього бізнесу, щоб кожен, хто хоче відкрити свою маленьку кав’ярню чи ферму, міг це зробити. Це наша українська ментальність.

— Де ви на це візьмете гроші?

Ольга Богомолець: Щоб допомагати, треба зменшити податкове навантаження, прибрати фіскальну ідеологію. Податківець — це той, хто має прийти й допомогти сплатити податки, а не викрутити руки й задушити людину, зробити так, щоб у неї вже жодного бажання не було.

— Кілька слів про реформу пенсійного забезпечення. Тим паче, коли люди житимуть 80+, як ви говорите.

Ольга Богомолець: Житимуть. Я за те, щоб була створена накопичувальна система, щоб кожна людина могла відкладати собі на пенсійний фонд, це дуже важливо. Ми маємо прибрати цю величезну різницю, яка в нас є між пенсіями: одні отримують десятки тисяч гривень, а інші, які працювали не менше й не гірше, просто жебракують.

Я вважаю, що матері, які мають троє і більше дітей, вони працювали, а якщо п’ятеро… Мені так соромно, коли приходить жінка, яка виростила шістьох дітей, а в неї пенсія 1900 гривень. Це потрібно змінювати. Таким жінкам мають враховувати у трудовий стаж, що вони народжували та виховували дітей.

Я вважаю, що зараз потрібно ввести мораторій на премії державним службовцям. Літературних слів немає: коли одна людина отримує премію десятки мільйонів…

— Це що за людина, якщо вона одна?

Ольга Богомолець: Це всі наші енергетичні й нафтогазові… Я кажу не про одну людину, а про всіх тих, хто сьогодні отримує премії.

— Як ви ставитеся до легалізації зброї, проституції і марихуани? (З рубрики «Запитання на засипку»).

Ольга Богомолець: Я однозначно підтримую легалізацію зброї. Мало того, я капітан запасу медслужби. Я чудово стріляю, маю перший розряд зі стрільби. Я вважаю, легалізація зброї — це захист населення. Сьогодні в нас нелегальної зброї так багато, що це несе ризики. Легалізація зброї — це обов’язковий реєстр, психологічне обстеження, навчання надання першої медичної допомоги. Оскільки я є прихильником створення резервістської армії, це ще обов’язкові навчання раз на рік.

Тому ми будемо мати величезну кількість людей, які можуть і готові захищати свою державу й ставитися відповідально.

Щодо проституції, то категорично не підтримую це. Я вважаю, країна має створити жінкам умови заробляти собі на хліб, на дітей і проживання іншим шляхом, а не торгівлею свого тіла.

— Тоді й чоловікам так само — проституція не обмежується жінками.

Ольга Богомолець: Безперечно. Моя особиста мета — це збереження людського потенціалу України. Усе, що цьому перешкоджає, я не підтримую.

Що стосується марихуани, є два аспекти. Перший — медичний. І ті медичні препарати, що містять наркотичні речовини, які потрібні, щоб допомагати людям, щоб коли помирають від онкології, смерть не була страшною — це обов’язково має бути. Має бути чіткий реєстр, лікарі мають не боятися виписувати ці препарати, вони мають вироблятися в тому числі в Україні. Що ж до вільного продажу — категорично ні, бо це не сприяє збереженню здоров’я і життя людей.

— Є запитання, яке надійшло у відповідь на те, що ви говорили: «Пані Богомолець каже, що треба знизити податки. Де ж тоді брати гроші на безкоштовну медицину й все інше, що обіцяє кандидатка?»

Ольга Богомолець: Коли ми говоримо про створення податкових умов, то можемо робити податкові канікули, податкові пільги. Все, що стосується інноваційних технологій, створення робочих місць, екологічно чистої продукції українського виробництва — краще на якийсь період затягнути пасок, але створити такі умови, щоб люди хотіли відкривати свій маленький бізнес. Наше завдання — розвивати інноваційні технології. Тільки вони дадуть нам трамплін у майбутнє. Нам треба рухатися вперед.

Було питання стосовно того, чим Ольга Богомолець відрізняється від інших, що я можу дати людям. Серед моїх героїв, людей, на яких я рівняюся в житті, є дві особистості. Це мати Тереза і Махатма Ганді. Це люди, які стояли босими ногами на землі й були разом зі своїм народом, коли йому було тяжко. Я ніколи не буду їздити на броньованих машинах чи жити за шестиметровими парканами, я не визнаю розкіш як ідеологію. Я за те, щоб всі українці були однаково багаті, а не всі бідні, а один тільки відсоток надзвичайно багатих.

— Остання рубрика —  «Резюме», яке нам зробить політичний експерт. Ми бачили газету, в якій Ольгу Богомолець відносять до лівих, наскільки ліва її програма?

Андрій Андрушків: Пані Ольга дуже добре і серйозно піднімає питання соціальної справедливості. Це дуже важливі речі, про які варто говорити. Паралельно — незрозуміло, як це міксується з ліберальною економічною податковою політикою.

Найважливіший момент, на який би я хотів звернути увагу: наразі пані Ольга нам ще не показала тієї партії, яка буде на національному й місцевому рівні боротися за те, щоб впроваджувати цю соціальну справедливість. Але те, що ця тема піднімається, дуже слушно й важливо в рамках політичних перегонів.

Ольга Богомолець: Стосовно  того, як це збалансувати, відповідь проста. Є такий політичний напрямок — він називається соціал-лібералізм. Я не підтримую виключно лівий соціалізм, тому що для того, щоб дати щось людям, потрібно це заробити. І для того, щоб бути соціально справедливою державою, треба бути економічно ефективною державою.

Я за соціальний розвиток країни, — а це ліберальне ставлення до економіки й контроль держави за охороною здоров’я, освітою, податками і безпекою. Оптимальна модель держави, яка працює.

Андрій Андрушків: То покажіть нам партію, яка це зробить із вами.

Ольга Богомолець: Я зараз якраз перебуваю на етапі побудови партії.

— Назва вже є?

Ольга Богомолець: Назва зараз обговорюється на політраді. Всі, хто хоче доєднатися до партії, яка буде нести справедливість людям, — будь ласка, доєднуйтесь.

— Несподіване запитання надійшло нам на Viber: «Що робити з Суспільним мовленням?»

Ольга Богомолець: Робити. Без цього нічого не буде.

— У нас є 20 секунд і ви можете сказати те, без чого ви не можете піти зі студії. Окрім того, що «голосуйте за Ольгу Богомолець».

Ольга Богомолець: Я страшенно люблю Україну. Я мала можливість жити, навчатися в Америці, бачила велику кількість різних світів. Страшенно хочу не тільки встигнути побачити, як українці житимуть 80 років щасливо й гідно, а щоб всі ми ще встигли пожити щасливо і гідно.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Нагадаємо, 6 грудня народна депутатка від БПП Ольга Богомолець заявила, що братиме участь у виборах президента України у 2019 році. 18 січня Богомолець офіційно зареєструвала ЦВК.

Програма «Свобода вибору» виходить за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується організацією Інтерньюс (Internews).

Останнi новини