Як популяризувати вітчизняну книгу в Україні та за кордоном

Про обсяги книговидання та продажі книг

Згідно з даними книжкової палати України імені Івана Федорова (КПУ), у 2022 році в країні вийшов 9691 тайтл (назва книжки) накладом 11 млн 553 тисяч примірників. Для порівняння, у 2021 році в Україні видали 21095 видань накладом майже 45 мільйонів примірників. Тобто у перший рік війни кількість надрукованих тайтлів зменшилась удвічі, а наклади — майже у 4 рази.

У 2023 році спостерігається позитивніша тенденція — показники вже близькі до торішніх. Станом на 12 жовтня в Україні видали 9387 тайтлів накладом близько 9,4 мільйона примірників. Але в нинішніх умовах не всі видавці вчасно подають дані про свої видання Книжковій палаті, тому в установі зазначають, що такий порівняльний аналіз — не показовий.

А як щодо продажів? Як пишуть у виданні The Page, під час дискусії на фестивалі «Книжковий Арсенал-2023» засновниця «Видавництва Анетти Антоненко» розповіла, що за 2022 рік продажі видавництва зросли на 28%, а 2023-го планують випустити на 30% більше нових тайтлів, ніж торік. А «Видавництво Старого Лева», за даними Youmarket, у 2022 році збільшило свій дохід на 44,3% у порівнянні з 2021 роком — до 121,6 млн грн. 

Анетта Антоненко (ліворуч) та інші представники українських видавництв під час розмови «Різна сталість: стійкі моделі у видавничому бізнесі» на «Книжковому Арсеналі-2023». Фото: Facebook / Видавництво Старого Лева

Про видавничі плани ми розпитали харківське видавництво Vivat, і тут ситуація також виглядає досить оптимістично. Раніше гендиректорка компанії Юлія Орлова розповідала, що до повномасштабного вторгнення щороку у Vivat виходило приблизно 400 тайтлів. У 2022 році вдалося випустили 350 назв, що лише на 12,5% менше, ніж у 2021-му. Цьогоріч же, як повідомили нам у Vivat, видавництво сукупно надрукує 450 найменувань книжок. 220 з них будуть новинки, а 230 — додруки. 

Однак, як розповів Український інститут книги для Media Sapiens, нині важко оцінити кількість виданих книжок і видавництв. Ще складніше — з’ясувати, як змінилися показники продажів. В інституті пояснюють, що в Україні немає джерел, з яких можна отримати коректні дані. До того ж найбільше книжок продають не в книгарнях, а в інтернет-магазинах і маркетплейсах на кшталт «Розетки» й OLX. Загалом же про відновлення видавничої галузі можна буде говорити після закінчення активної фази війни.

Каталізатор української книги

У жовтні 2023 року вийшло дослідження «Підтримка промоції читання в Україні», від агенції Info Sapiens, що зробили на замовлення Українського інституту книги. Дослідження показує позитивні тенденції. По-перше, зросла частка респондентів, що щоденно читають книги (включно з прослуховуванням аудіокнижок) — з 8% у 2020 році до 17% у 2023 році.

По-друге, значно зросла частка читачів, які обирають українську мову для читання — із 24% у 2018 році до 54% у 2023 році. Рейтинг російської мови як мови читання навпаки впав — із 28% у 2018 році до 10% у 2023 році. А позицію «все одно якою мовою читати» обрали 36% респондентів, тоді як у 2018 році таких було 45%.

Однак, є й інша сторона дослідження. Респонденти найчастіше читають переважно закордонних письменників, а таких сучасних класиків, як Сергія Жадана, Оксану Забужко чи Юрія Андруховича, взагалі не згадували. А приблизно 30% опитаних, наприклад, взагалі не читають книжки.

Юрій Андрухович (по центру) на «Книжковому Арсеналі-2023». Фото: Олег Перевєрзєв

Але видавці кажуть, що ситуація покращується. Так, у березні 2023 року на «Детектор медіа» вийшов матеріал про вплив війна на українські видавництва. Тоді засновник «Нашого Формату» Владислав Кириченко зауважив, що нині відбувається ренесанс української книги, попри зменшення обсягів накладів. Генеральна директорка Vivat Юлія Орлова запевняє, що головний каталізатор зростання популярності української книги нині — це відмова від розповсюдження і читання російської книжки. 

«Спочатку повномасштабного вторгнення українські видавництва вилучили їх із сайтів та фізичних магазинів для утилізації. При цьому переважна більшість українців перейшли на українську й інтерес до української книги стрімко зріс. З одного боку вона стала місцем втечі від суворої реальності, а з іншого – джерелом знань про себе і свої почуття, історію України, українську мову, літературу, культуру. Ми це розуміємо, і тому видаємо різножанрові книжки».

Генеральна директорка Vivat Юлія Орлова. Фото: Facebook / Yuliya Orlova

До цього Юлія Орлова додає, що зараз  в українських письменників і письменниць відкрилося «вікно можливостей». 

«Ми видаємо багато текстів, написаних українцями для українців та про українців — не лише про війну. Це фентезі, нонфікшн, дитяча література. І наша задача — зробити все для того, щоб це вікно не закрилося згодом і після перемоги». 

Не варто забувати, що відмова від російської книги нині це не просто ініціатива видавництв, а законодавча норма. 19 червня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон №2309-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України». У пояснювальній записці до закону йдеться, що його основними цілями є «заборона імпорту видавничої продукції з держави-агресора — Російської Федерації, тимчасово окупованих нею територій України та з Республіки Білорусь, посилення законодавчих обмежень щодо ввезення і розповсюдження видавничої продукції антиукраїнського змісту, недопущення руйнівного впливу Росії на український книжковий ринок зсередини». Через рік, 22 червня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав цей закон. 

Юлія Орлова розповідає, що російські книжки сьогодні можна без проблем знайти на книжкових ринках українських міст, попри дію згаданого закону. Втім таких книг стало відчутно менше.

Книжковий ринок у Дніпрі. Фото: kustdnipro.com

«З перших днів повномасштабного вторгнення українські видавництва відмовилися від російської книжки, де б вона не була надрукована: чи то в Росії, чи то в Україні. 

До 24 лютого 2022 року саме російська книжка лідирувала на українському ринку. Однак продаж контрафакту під час війни — це не тільки порушення закону України, а й підтримка країни-агресора», — кажуть у харківському видавництві.

Серед законодавчих ініціатив не можна не виділити законопроєкт №6287 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження», який президент підписав ще в липні минулого року. Закон, серед іншого, мав би забезпечити виплату компенсацій на оренду приміщень українським книгарням у розмірі до 20% доходу. Крім цього, він передбачає видачу усім новонародженим та дітям, що досягли віку 14 років, спеціальних сертифікатів на придбання книг.

Засновник видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов в інтерв’ю Forbes зазначав, що цей закон може кратно збільшити кількість активних читачів в Україні, а також допоможе створити близько тисячі книгарень за п’ять років. Втім співзасновниця «Віхоли» Ілона Замоцна у нещодавньому інтерв’ю Центру спільних дій сказала, що цей закон нині ще досі не працює. 

У Vivat підтвердили слова Замоцної, але також висловили сподівання на покращення ситуації:

«На жаль, закон 6287 зараз не працює, але книговидавнича сфера очікує, що він запрацює і люди зможуть отримувати сертифікати, які пізніше обмінюватимуть на книжки. Таким чином держава платитиме видавцям за книжки, які купуватимуть українці. 

Подібна схема працювала на початку 2022 року з так званою «ковідною тисячею». Тоді продажі видавництва Vivat виросли втричі. Читачі купували дорогі книжки, які раніше не могли собі дозволити, суттєво зріс попит на дитячу книгу. Тож сподіваємося, що і закон 6287 запрацює належним чином».

Що читають українці?

У квітні 2022 року «Нью Імідж Маркетинг Груп» на замовлення Українського інституту майбутнього провів соціологічне дослідження щодо практик читання українців під час повномасштабної війни. Його результати кажуть про те, що до повномасштабного вторгнення переважна кількість українців (65%) читала художню літературу. Також найбільш популярними були такі теми/напрями книг: професійна література (38%), медицина/здоров’я/краса (33%), психологічний напрямок (32%), історична/біографічна/мемуарна тематика загалом (30%). 

Однак, після початку великої війни вподобання читачів змінилися. Популярнішими стали нові теми/напрямки книг, а саме: опис та аналіз військових подій, що відбувалися у світі — до 24 лютого 2022 року 18%, після — 42%; публіцистична, аналіз поточних соціально-політичних подій — до 24 лютого 2022 року 25%, після — 32%; історія України від давнини до сьогодні — до 24 лютого 2022 року 25%, після — 31%.

«Книжковий Арсенал-2023». Фото: Олег Перевєрзєв

У вже згаданому дослідженні «Підтримка промоції читання в Україні», яке проводили у серпні-вересні цього року, дослідники наводять наступне. Найчастіше респонденти, які читають книги не рідше, ніж щотижня, вказували, що прочитали сучасні романи (15%), фантастику й фентезі (14%), книжки з психології та саморозвитку (10%). Далі йдуть історичні романи чи історична література (8%), сучасні детективи та містика, трилери, жахи (по 7%).

У видавництві Vivat кажуть, що їхні читачі цікавляться книжками на різну тематику. Традиційно великою популярністю користуються книжки, які дозволяють трохи сховатися від реальності — фентезі, фантастика, романтичні історії, детективи та трилери. Водночас є зацікавлення класичною українською літературою. Восени 2023 року стартувала серія «Vivat класика», яку курує літературознавиця Ярина Цимбал. До переліку авторів серії увійшли Валер’ян Підмогильний, Володимир Винниченко, Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Франко, Ольга Кобилянська та Юрій Яновський. У видавництві кажуть, що це твори, які спонукатимуть читачів і читачок по-новому подивитися на класичну українську літературу та перевідкрити її для себе. 

«Популярністю користуються твори й сучасних українських авторів — Vivat регулярно видає книжки українських авторів про війну і не тільки. 

Звичайно, тема війни актуальна, бо це той досвід, який зараз проживають мільйони українців», — розповідає гендиректорка видавництва Юлія Орлова.

Читачі Vivat активно купують зокрема такі книжки українських авторів: «Як ти там?» Анни Гін, «Повітряна тривожна книжка» Ірини Славінської, «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна та інші.


Загалом від початку повномасштабного вторгнення і дотепер топ-6 продажів Vivat, за даними видавництва, виглядає так:

  1. Боріс Джонсон «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію»;
  2. Джон П. Стрелекі «Кафе на краю світу»;
  3. Алі Гейзелвуд «Гіпотеза кохання»;
  4. Едуард Андрющенко «Архіви КГБ. Невигадані історії»;
  5. Сара Дж. Маас «Двір шипів і троянд»;
  6. Володимир Вакуленко «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші».

Фото: PEN Ukraine

Як читачу підтримати популяризацію української книги

Юлія Орлова запевняє: попри те, що у перші дні повномасштабного вторгнення українські видавництва відмовилися розповсюджувати російські книжки, не з усіх сайтів і фізичних магазинів вони зникли. Деякі гравці на книжковому ринку продовжували продавати контрафакт. 

За її словами, частина українців, які не перейшли на українську, продовжували такі книги купувати. Тому Vivat й інші свідомі українські видавництва відстоювали підписання президентом Закону №2309-IX про обмеження на ввезення книг з Росії та Білорусі. У червні цього року президент його підписав, але й це, стверджує Юлія Орлова, не допомогло. 

«Російську книжку досі можна купити у Харкові, деякі райони якого постраждали від обстрілів так, що їх не можна відновити. А також у Києві й навіть у Львові.

Тому, якщо ви дійсно хочете підтримати популяризацію української книги, не купуйте російські книги. Не читайте їх на піратських сайтах, з якими видавнича сфера бореться вже не один рік поспіль. Купуйте українські книги – паперові або цифрові, даруйте їх друзям, діліться відгуками в соцмережах, долучайтеся до книжкових клубів та телеграм-каналів. Оточуйте себе українським». 

При чому популяризацією українського продукту можуть займатися не лише громадяни в межах України. Так, Громадянська мережа «ОПОРА», посилаючись на дані українського МЗС, повідомляє, що станом на 21 червня 2023 року за кордоном перебуває 8 млн 177 тис. українців. Це близько 20% від кількості населення, що фіксували до повномасштабного вторгнення. І це є ще однією категорією популяризаторів.

Тому Юлія Орлова радить українцям за кордоном купувати українські е-книги. Vivat, наприклад, постійно розширює асортимент електронних книг, бо через війну багато читачів періодично переїжджають з міста в місто, з країни в країну. Перевозити бібліотеку в телефоні легко і зручно, а читати новинки можна будь-де і будь-коли. 

«Ми відправляємо книжки у Польщу, Чехію, Туреччину, Францію, Британію, Німеччину, Канаду. Цей шлях важчий, бо потрібно чекати, але для людей, які люблять паперові книжки, запах свіжої фарби, шелест сторінок – це своєрідна книжкова терапія. І в першому, і в другому випадку читачі підтримують розвиток українського книжкового ринку й економіку країни».

Також не варто недооцінювати пряму комунікацію між українцями.

«Якщо є ресурс і бажання, можна створювати читацькі клуби й час від часу обговорювати прочитане онлайн чи офлайн. Знову ж таки ділитися відгуками на книги у різних соціальних мережах».

Наостанок Юлія Орлова радить за будь-якої нагоди розповідати іноземцям про Україну.  через англомовні версії наших книжок.

Як отримати українську книгу за кордоном

«Тож як мені отримати паперову українську книгу за кордоном, якщо я хочу її популяризувати?» Як розповідає Vivat, окрім міжнародного доставлення є й інші способи наші видання: закордонні книгарні, інтернет-магазини, дистриб’ютори, благодійні фонди й організації тощо. Харківське видавництво, наприклад, продає українські книжки в локальних супермаркетах Польщі. 

До речі, медіа  «Читомо» та ГО «Український літературний центр» реалізовують проєкт Ukrainian Bookshelves Worldwide, в якому розповідають про українські книжкові полиці за кордоном. Було створено базу таких ініціатив. Їх можна переглянути на інтерактивній мапі й дізнатися, де можна знайти українську книгу. 

Мета проєкту — підсвітити зусилля організаторів таких ініціатив, дізнатися про їхню роботу і виклики, з якими вони стикаються, та зробити їхній досвід корисним для тих, хто збирається створити українську книжкову полицю у своєму місті за кордоном.

Детальніше про проєкт можна дізнатися тут.

Українська книжкова полиця в Національній бібліотеці Австрії. Фото: Facebook / Посольство України в Республіці Австрія

Актуальні благодійні ініціативи з поширення книг

Не тільки українці за кордоном потребують українських тайтлів, тому ми зібрали для вас добірку деяких благодійних ініціатив з поширення книг.

  • «Книги на фронт». Це ініціатива від МКІП та Культурного Десанту, яка допомагає передавати книги нашим військовим.

«Книжковими» партнерами цієї ініціативи стали, зокрема, «Клуб сімейного дозвілля», «Моя книжкова полиця», Yakaboo, Муніципальна книгарня «Сяйво книги».

Якщо хочете долучитися до акції, то можете придбати будь-яку книгу в книгарнях, які стали партнерами проєкту, підписати її та залишити на спеціальній поличці. Також в книгу можна вкласти листівку з побажаннями для військових. Це можна зробити й онлайн через сайт Yakaboo.

Строку дії ініціативи немає.

#книжкабезкордонів

Проєкт покликаний забезпечити українською книжкою бібліотеки та культурні осередки у містах тимчасового проживання українців за кордоном: Варшава, Вільнюс, Таллінн, Берлін, Лейпциг, Рига та в українських містах, де тимчасово переселені українці цього найбільше потребують.

До проєкту можуть вільно долучатися видавництва, благодійні фонди, логістичні компанії, меценати та партнери за кордоном. Пересічний читач може підтримати ініціативу донатом

А за цими адресами можна знайти українські книжки від проєкту #книжкабезкордонів.

Як це працює? У цьому Telegram-каналі ви можете обрати та придбати книги, або ж віддати свої на продаж. Всі вторговані кошти відправляються на закупівлю необхідних на фронті речей. 

Більше інформації про проєкт можна знайти на цій Instagram-сторінці.

  • «Добраніч». Це проєкт від «Фонду освітніх ініціатив», який збирає українські книжки та відправляє їх в різні куточки України й світу для потреб родин, що покинули свій дім через війну.

До ініціативи можна долучитися, принісши україномовну книгу в пункти прийняття або відправивши її «Новою поштою» фонду. Необхідні адреси та контакти ви знайдете тут

Щоб пожертвувати свої книги, можна скористатись Telegram-ботом, який крок за кроком буде підказувати вам як це зробити.


 

Теги: