Як працює «Гендерний центр» у Луцьку

Навіщо потрібна гендерна рівність та як це пояснити молоді? Які результати всеукраїнського гендерного моніторингу медіа? Про це говоримо з директоркою центру Оксаною Ярош.

Чим займається «Гендерний центр»?

Проблемами, які входять у спектр гендерних, у нас в області майже ніхто не займався. Маючи попередній досвід громадського жіночого активізму в різних організаціях, ми вирішили зайнятися тим, що нам цікаво. Ми — це кілька осіб, переважно викладачки. Ми подумали, що є над чим працювати, ця тематика актуальна. Так ми зорганізувалися в 2005 році.

Наша організація займається аспектами щодо соціального й гендерного інтегрування, проведенням просвітницьких інформаційних заходів, започатковували програму «Неповні сім’ї». Наша організація робила моніторинг парламентських виборів 2012 року. Тоді був скепсис, чи варто оцінювати вибори з точки зору жінок і чоловіків. Відтоді пройшов час —  гендерні моніторинги виборів стали практикою. Поле широке. Ми не беремося за все — кожен знаходить свою нішу. Ми вважаємо, що в цьому наша сила.

Всеукраїнський моніторинг медіа

Ми вирішили зробити всеукраїнський моніторинг, опрацювали 180 000 журналістських матеріалів у 22 областях. За результатами моніторингу, експерток жінок у різних галузях десь 30%. Це конкретний результат, який ми спочатку визначили, а тепер — популяризація через зустрічі з редакціями, журналістами.

Також тримали в фокусі мейнстрімну зараз тему фемінітивів. Було цікаво дослідити, наскільки їх вживають регіональні медіа. Виявили тенденцію до зростання.

Ми не маємо надто багато ресурсів для того, щоб надавати практичну допомогу. Ми робимо інформаційні кампанії. Намагаємося через публічні лекції, зустрічі інформувати про те, що гендерна тематика важлива, що ми не можемо без неї рухатися далі як демократична країна.

Чи є спротив та агресія щодо діяльності центру?

Через нерозуміння та незнання є агресія, є плутанина термінології. Тому є і спротив. Якщо говорити про місцеву владу, вона дуже чутлива до політичної волі центральної влади. Тому в нас таке затишшя. Після Євромайдану гендер потрапив у таку нішу, де мало політичної волі до якихось перетворень, зараз проростають окремі зернятка. Щодо спротиву, то зараз друга його хвиля. Перша була перед Революцією Гідності. Тоді спротив був щодо тематики ЛГБТ, ювенальної юстиції. Зараз хвиля щодо ювенальної юстиції стишилася, але теми ЛГБТ-спільноти, гендеру дуже чутливі й далі присутні в соцмережах, медіапросторі.

Але ми робимо роботу, намагаємося показати громаді, чому корисно впроваджувати гендерну рівність і враховувати гендерний аспект у життєдіяльності кожної людини. Намагаємося показати це на конкретних прикладах.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.