Керівниця інституції Владислава Осьмак розповіла, які заходи проводяться в Культурно-мистецькому центрі та хто може брати в них участь.
– І так, і ні. Він завжди використовувався не тільки для Могилянки, тому в певному сенсі він є публічним простором. Але сьогодні в поняття «публічний простір» вкладається багато якихось значень, які стосуються і зовнішнього вигляду, і вимог безбар’єрності, доступності для всіх категорій відвідувачів і відвідувачок. У цьому плані у нас ще багато проблем. В плані реконструкції Культурно-мистецького центру є пункт забезпечення доступності всіх до всього.
Часом годині так о 21 сиджу собі в кабінеті на третьому поверсі. Це прекрасний час попрацювати. Десь на сцені в актовій залі грає фортепіано, з підвалу долинають звуки саксофону. Там танцюють, там співають. Поза тим конференції, майстер-класи. За кілька місяців ми cпробували і формат літньої школи, і круглі столи, і дискусії. Простір дуже гнучкий. Це щастя мати таку структуру в університеті, тому що це дає можливість розширювати форми і перетинатися, бо там зустрічаються спільноти, які одна одну не бачать, хоча навчаються в одному корпусі.
У нас є студії старовинного і сучасного танцю. Мене страшенно радує, що на них ходять не лише могилянські студенти і студентки. В цьому сенсі Культурно-мистецький центр Могилянки є дійсно публічним простором.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.