Як у судах розглядають провадження НАБУ та САП і де вироки: моніторинг

Члени Ради громадського контролю спробували з’ясувати, що ж зі справами, досудовим розслідуванням яких займалося НАБУ. Вони промоніторили справи в судах за березень-серпень 2018 року та опублікували результати своєї роботи.

Детальніше про те, що ж показав моніторинг, розповіли в студії аналітик Вадим Валько та експерт Центру політико-правових реформ Антон Марчук.

Що показало дослідження й наскільки ефективними є дві структури, створені кілька років тому?

Вадим Валько: Моніторинг полягав у відвідуванні судових засідань по вже завершених детективами НАБУ справах. Проваджень у роботі НАБУ на кінець літа було більше 600. Вже завершених, переданих до суду — 155.

З цих 155-ти справ ми взяли 45.Частина з них у Києві, частина – в регіонах (це шість обласних центрів). Ми відвідали судові засідання, які моніторили, складали об’єктивну анкету щодо повноти та доступності інформації про ці справи, кількісні та часові характеристики засідань, а також періодичність призначення наступного засідання, оскільки ми бачимо, що перші справи були передані до суду в 2016 році й два роки слухаються.

Що показує аналіз цих речей?

Вадим Валько: Саме такий моніторинг дає відповідь на питання: а чому немає вироків у справах, а де реальна робота, кого посадили? Об’єктивні цифри можуть показати причини: чи це недопрацювання антикорупційних органів, чи суди не слухають ці справи. Можливо, навіть побачити якісь якісні показники справ.

Антон Марчук: Від різних людей ми чуємо різні тези, наприклад: «Справи НАБУ розвалюються в судах через неякісне розслідування». Наш моніторинг показує: скоріше за все, ключова проблема — це об’єктивні фактори. Судді на сьогоднішній день досить перевантажені, в судах досить складно сформувати колегію з трьох суддів на розгляд справ, які розслідувало НАБУ, через це ті справи, які мали б розглядатися протягом тижнів-місяців, розглядаються роками й в них досі немає фінального рішення.

Коли приїжджають представники медіа, часто це дає чарівний поштовх судді, який або швидше починає розглядати, або взагалі починає розглядати певне провадження.

Антон Марчук: Так, але наш моніторинг сконцентрований якраз на тих провадженнях, до яких немає великої уваги медіа. Наш моніторинг не включає справу Романа Насірова або Миколи Мартиненка – до цих справ і так є досить велика увага громадськості та медіа. Є ті провадження, які так само розслідувало НАБУ й на які не ходять представники ЗМІ або інші представники громадськості.

Вадим Валько: Ми також намагалися відслідкувати, чи відвідують засідання, крім наших моніторів, представники ЗМІ, активісти, вільні слухачі. У 58% з 57 засідань (33 засідання) жодної особи, крім нашого монітора, не було. Доступ до засідань був вільний і обмежень у недопуску сторонніх слухачів ми не зафіксували (лише одне засідання було закритим).

Наш моніторинг показав, що основна причина того, що засідання не відбуваються у більшості випадків (42 засідання) — відсутність складу суду. Це відпустки, відрядження, лікарняні, неможливість зібрати колегію через участь одного з трьох суддів в іншій справі.

А яку політико-правову реформу потрібно провести, щоб такого не було?

Антон Марчук: Ми вже на шляху її втілення. Це створення Вищого антикорупційного суду, в якому буде достатня кількість суддів, у яких не буде такого досить великого навантаження порівняно з іншими суддями першої інстанції, щоб вони могли професійно, неупереджено розглядати ті справи, які розслідували НАБУ та САП. Наразі ключове завдання громадянського суспільства та органів державної влади — створити цей суд якнайшвидше, щоб справи НАБУ та САП нарешті почали оперативно розглядати в судах.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.