Фото: Юлія Соната
Класична фотографія опинилась під загрозою. Карантин ввів нові правила зйомки. Самоізольовані фотографи фотографують самоізольованих моделей. Через гаджети.
«Зараз ця зйомка дуже сильно підв’язана на пам’ять про поточні події. Вже всі абсолютно чітко розуміють, що той час, в якому ми живемо, ввійде в історію. Тобто, це такий дуже важливий момент, відправна точка, після якої багато що зміниться. Навіть якщо ні, то це подія світового значення. І ці фейстайм зйомки — це як можливість зафіксувати себе у цьому моменті. Тобто я був, я жив у цей період»
Від початку карантину фотограф Юлія Соната з 2 дітьми на самоізоляції. Вони виходять лише у поля під будинком та у супермаркет за продуктами. Життя завмерло. Адже класична фотографія потребує близького контакту. Після кількох днів самообмежень у Юлії почали здавати нерви.
«Я не відчуваю, що я якийсь розповсюджувач вірусу, але є в мене страх внутрішній заразитися, і ми самоізолювалися. Я вирішила діяти за правилами: треба — значить, треба. Спочатку було дуже важко. Було важко морально, я зривалася на дітях, мені не вистачало спілкування, руху, активного життя, що в мене зазвичай є».
Фотоапарат Юлія Соната взяла до рук 10 років тому. Тоді вона жила в Криму та надихалася його природою та людьми. Але після 14 року зрозуміла: окупований Крим більше не місце для творчості. І переїхала до Одеси. Тут вона почала робити не лише комерційні, а й соціальні проєкти. Одним з них став «Всесвіт 2020» — він розповідає про підлітків та їхній внутрішній світ, розповідає Юлія Соната:
«Основна проблема — це коли людина у підлітковому віці починає на себе дивитися чужими очима, і як правило, це завжди дуже неприємне видовище, тобто, дитина дивиться на себе дуже критично. Вона всім незадоволена. У неї не такі очі, не такі руки, і говорить вона не так. І взагалі — 15 років — а я і досі не знаю, чим буду займатися у житті».
У проєкті Юлія за своєю подругою Маріанною фотографували звичайних підлітків, аби показати їм, що вони — прекрасні. Так за допомогою фотосесій та розмов дві жінки допомагали долати підліткову кризу 20 молодим людям, розповідає Юлія Соната.
«Завдяки цьому проєкту ми допоможемо їм вирулити, покажемо, які вони класні, тому що зйомка як процес і результат, який вони бачать, він завжди такий мотивуючий. Ти дивишся на фотографії і такий: вау, я все ж таки класний, і очі у мене на тому місці, і губи нормальні».
Вони ледь встигли завершити проєкт, як розпочався карантин. Зйомки припинилися. Лише тоді Юлія зрозуміла, яку роль у її житті відіграє фотографія:
«Було страшно, що я не можу фотографувати. Я в цей період зрозуміла, наскільки для мене фотографія важлива».
Тоді у френд-стрічці соцмереж вона побачила роботи дистанційних фотографів. Ніби склалися пазли: її відчуття інших людей, самоізоляція та нові можливості — все це поєдналося у зйомці за допомогою Фейстайму — програми для відеозв’язку:
«І одразу полегшало. Прямо моментально мені стало в карантині дуже комфортно. Мене вже багато чого не хвилює. Я не відчуваю ізоляції. Я відчуваю потік творчості. Відчуваю, що життя продовжує вирувати».
Технічно це виглядає так: Юлія телефонує через відеомесенджер моделі та обирає влучні ракурси. Вона керує зйомкою і робить кадри, немов і справді знаходиться по той бік телефону. Саме така форма, розповідає Юлія Соната, допомагає людям почувати себе комфортно:
«Це насправді веселить, цей процес «постав мене на стіл», «дивись не впусти мене», «поверни мене ліворуч, поверни мене праворуч» — це дещо розряджає ситуацію. Люди на одразу налаштована на позитив. Бачу, що людям реально легше. Легше від того, що є відчуття, що ти ніби сам по собі. І ти можеш танцювати, як хочеш, і дурня клеїти».
Серед фотографів існують різні думки щодо дистанційної зйомки. Багато хто каже, що це все одно, ніби присвоювати собі авторство чужих селфі. Юлія впевнена: дистанційні фото – це новий вид арту, у якому фотограф — ключова фігура. Під час зйомки з нею навіть відбуваються дивні речі, ділиться Юлія Соната:
«Дуже цікаві інсайти відбуваються під час зйомки. Я одразу помітила у собі, що коли відфотографую когось і потім сиджу у телефоні, опрацьовую їх, у мене виникає стійке відчуття, що я там була. Обман свідомості. Навіть у психології є таке: пам’ять про неіснуючі події».
«Ти хочеш, не хочеш, але тобі доводиться переноситися, телепортуватися у те місце, щоб побачити той кадр. Інакше, якщо ти цього не зробиш, ти просто будеш «скрініти» світлини, ти не будеш творити, ти не будеш створювати своє, а ти будеш скрініти те, що тобі пропонують».
Нині такі фотографії для Юлії скоріш спосіб отримати задоволення від творчості, ніж заробіток. Фейстайм відкрив кордони та зробив неможливе – можливим. Першими моделями фотографині стали відомі блогери, співаки та люди, з якими вона до того була пов’язана лише через соцмережі. Якщо до карантину вона тільки спостерігала за ними, то тепер – зробила частиною свого творчого життя.
«Коли дивишся на людей якихось, думаєш: класно б їх познімати. Потім думаєш: класно, ок, ти все одно не поїдеш туди. Якщо будеш там раптово, може і познімаєш. А тут ти розумієш, що можеш написати кому завгодно, можеш запропонувати зйомку абсолютно кожному. У мене є зараз абсолютно дика ідея написати астронавту. У них же є інтернет. Чому я не можу познімати їх через фейстайм?»
Але питання ціни за таку зйомку для Юлії стоїть, адже це її праця, в яку вона вкладає душу. Тому для охочих вона залишила чисто символічну платню — третину від вартості звичайної фотосесії.
«У людей не те що важко… страшно прощатися з грошима там, де можна почекати. Тому фотографія, області, які не є життєво необхідними — вони провисають».
З кожним разом світлини Юлії стають розкутішими, цікавішими, несподіванішими. І зупинятися фотографиня не збирається навіть після закінчення карантину.
«Мені здається, що навіть коли закінчиться карантин, цей проєкт не втратить своєї актуальності для людей, які хочуть позніматися конкретно у тебе, але вони у іншій країні, у іншому місті, та проблематично цю зйомку зробити».
Поки що Юлія за час самоізоляції зняла моделей у 3 країнах. І зупинятися у руйнуванні віртуальних кордонів вона не збирається.
Юлія Афанасьєва, Одеса, Громадське радіо