Як сталося так, що ЦВК зареєструвало кандидатом в депутати очільника АП часів Януковича Андрія Клюєва?

Останні гучні реєстрації екс-регіонала Андрія Клюєва та проросійського блогера Анатолія Шарія кандидатами у нардепи обговоримо з виконавчою директоркою «Фундації DeJuRe» Іриною Шибою.

2 липня на Майдані Незалежності відбулася акція протесту через рішення судів та Центральної виборчої комісії зареєструвати кандидатами у народні депутати колишнього віце-прем’єра та голову Адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва і проросійського блогера Анатолія Шарія.

Григорій Пирлік: Як сталося так, що підозрюваного у розгоні Майдану у листопаді 2013-го року Андрія Клюєва зареєстрували у кандидати в нардепи?

 Ірина Шиба: Спочатку Андрій Клюєв подав свої документи у ЦВК, яка відмовила йому у реєстрації, сказавши, що він останні п’ять років не проживав в Україні, чого вимагає українське законодавство. Він подав позов до Шостого апеляційного суду міста Києва, який в свою чергу прийняв рішення, що відмова ЦВК незаконна і зобов’язав його зареєструвати. ЦВК подала апеляцію вже до Верховного Суду, який мав прийняти остаточне рішення. Верховний Суд, розглядаючи справи, в основному керувався доказами, які надала ЦВК в листі від Генеральної прокуратури. А Генеральна прокуратура дала довгий список документів, які містять інформацію щодо кримінальних проваджень стосовно пана Клюєва, що підтверджували, що він не проживав в Україні останні п’ять років. Це і відомості про те, що він покинув разом із Януковичем на вертольоті Україну, і те, що він давав у Москві свідчення про нібито узурпацію влади в Україні, і це листи і заяви самого Клюєва в прокуратуру, де він вказує, що його фактичним місцем проживання є село неподалік Москви.

Проте Верховний Суд у своєму рішенні сказав, що цих доказів недостатньо, що ЦВК мало б звертатися ще в додаткові установи та органи для того, щоб зібрати додаткові докази. І практично зобов’язав ЦВК повторно розглянути заяву Клюєва. Але ЦВК взяла і просто зареєструвала його кандидатом.

Григорій Пирлік: Захист Клюєва надає інформацію, що він весь цей час проживав на території України, а саме – у Донецьку. На чому ґрунтується така інформація?

Ірина Шиба: Фактично в судовому рішенні згадується лише пояснення про те, що він зареєстрований у Донецьку, тобто додаткових доказів у судовому рішенні немає зі сторони захисту про те, що Клюєв не проживав у Москві.

В принципі, це особливість адміністративного процесу, коли не громадянин має доводити законність своїх дій, а держава має це робити. Відповідно, обов’язок лежав на ЦВК — показати, що вони законно його відсторонили. І ЦВК надало лист Генпрокуратури, в якому згадувалися численні докази того, що Клюєв сам стверджував те, що він живе в Росії протягом багатьох років. Він довго перебував у розшуку як Інтерполу, так і українських служб, але ніхто його в Україні знайти так і не зміг протягом цих п’яти років. Проте Верховний Суд продовжує говорити, що доказів про те, що він взагалі виїжджав в Росію, немає.

Григорій Пирлік: Коли з’явилося рішення Верховного Суду, в потім роз’яснення про те, що Суд не зобов’язав ЦВК реєструвати Клюєва, а тільки повторно розглянути його документи, Центральна виборча комісія вирішила реєструвати його. Чому так відбулося?

Ірина Шиба: На сьогодні ми маємо заяви окремих членів ЦВК, які говорять, що ЦВК вже ніби то готове переглянути таке рішення. Чому вони проголосували за реєстрацію в даному випадку, мені незрозуміло. Проте сьогодні зранку вже з’явилися додаткові документи, які підтверджують, що Клюєв все-таки перебував за кордоном. Враховуючи суспільний резонанс і реакцію суспільства, я закликаю інші державні органи надати додаткові дані. ЦВК раніше обґрунтовувало свою позицію тим, що воно зверталося до державних органів за тими документами, і їм не відповідали. Це була позиція їхнього захисника в суді. Тому я сподіваюся, що нарешті ці органи знайдуть час відповісти ЦВК, дати їй додаткову інформацію для того, щоб вони мали підстави скасувати реєстрацію Клюєва.

І, до речі, сьогодні зранку з’явився лист міністра МВС Авакова про те, що Клюєв покинув разом з Януковичем Україну на початку 2014-го року, і після того даних про його повернення в Україну немає.

Григорій Пирлік: Які терміни залишаються для перегляду цього рішення ЦВК?

Ірина Шиба: Про терміни я зараз не можу сказати, але я впевнена, що і тих документів, які були у ЦВК і до того, було достатньо, тому їм це рішення потрібно прийняти якнайшвидше.

• ЦВК має якнайшвидше прийняти рішення про скасування реєстрації кандидатом у нардепи Андрія Клюєва

Григорій Пирлік: Також була здійснена реєстрація і блогера Анатолія Шарія, що стало однією з причин, щоб люди вийшли на протести. Чому ЦВК прийняла таке рішення?

Ірина Шиба: Ситуація теж доволі схожа – Шарій був довгий час у розшуку, проти нього відкрите кримінальне провадження. ЦВК посилалося, ймовірно, на ці факти. Рішення суду я ще не встигла проаналізувати.

Григорій Пирлік: Але ви встигли проаналізувати рішення суду стосовно Онищенка.  Що відбувалося там?

Ірина Шиба: З Онищенком справа взагалі абсурдна настільки, що про це навіть смішно розповідати. Всім чудово відомо, що кілька років тому Верховна Рада дозволила арештувати Онищенка через розслідування НАБУ по газових оборудках. Він втік за кордон, переховувався довгий час у Великобританії, нібито шукав притулку в інших країнах. Тоді міністр молоді та спорту виключив його зі складу Олімпійської збірної, стверджуючи, що людина, щодо якої відкрите кримінальне провадження про розкрадання державного бюджету, не має права представляти Україну на міжнародних змаганнях і ніколи не буде. А тут Онищенко, після довгих років переховування, стверджує, що він повертається в Україну для того, щоб брати участь у виборах, і говорить, що весь  цей час він був відсутній, тому що брав участь у кінних змаганнях за кордоном. І не просто брав участь, а представляв Україну за кордоном, а це є поважною причиною для того, щоб бути відсутнім в Україні, що не підпадає під вимогу цього цензу осідлості. До своїх документів він додає лист від Федерації кінного спорту, яка стверджує, що він з 2014-го року і дотепер представляв Україну у змаганнях.

Звісно, що для ЦВК цих доказів було недостатньо і вона відмовляє у реєстрації. Онищенко звертається до Шостого апеляційного суду міста Києва, де судді приймають рішення, що цього єдиного листа достатньо для доказу того, що людина на законних підставах покинула Україну і що вона там перебувала виключно для змагань у кінному спорті. І зобов’язує ЦВК зареєструвати Онищенка. ЦВК оскаржує це рішення у Верховному Суді, який сказав, що цих документів однозначно недостатньо, і відмовив у реєстрації Онищенка.

Повну версію розмови можна прослухти у доданому звуковому файлі.