Як у Росії церква реагує на закриття храмів на карантин

Попри те що патріарх Московський і всієї Русі рекомендував вірянам на Великдень залишатися вдома, а московські священники зобов’язані закрити храми на час карантину, багато вірян і священників, незадоволені.

Як пише Lenta.ru, у мережі поширюються заклики дозволити зібратися на Великдень. незважаючи ні на що. Православні активісти і деякі священики заявляють, що боротьба з коронавірусом загрожує «пришестям Антихриста».

«У храм не приходити — неправильно. Ми так чи інакше помремо. Днем раніше-днем ​​пізніше, не треба боятися смерті. Боятися смерті треба не в храмі. Тут, в храмі, якраз перемога над смертю», — говорив єпископ Каменський і Камишловський Мефодій своїй пастві.

Священик у проповіді нарікав на те, що людей в храмі останнім часом стало мало через пандемію коронавірусу. Загалом, за словами отця Мефодія, краще прийти в храм своїми ногами, ніж чекати, поки тебе туди внесуть. Періодично батюшка покашлював.

Патріарх Кирило 3 квітня звернувся з посланням до духовенства РПЦ і закликав витримати «тимчасові втрати заради збереження життя і здоров’я близьких». Згідно з рекомендаціями єпархії РПЦ, до зняття обмежень, введених владою, духовенству монастирів потрібно «закликати парафіян до домашньої молитви» — в тому числі й у великодній період.

Утім, як зазначає у своєму відеозверненні, опублікованому в групі «ВКонтакте» координатор православного громадського руху «Сорок сороков» Андрій Кормухін, «патріарх стояв до останнього» і намагався не допустити того, щоб великодні служби пройшли при закритих дверях храмів.

«Влада» знайшла лазівку, через яку змогли закрити храми не за домовленістю з патріархом – тому що священновладдя не закривали храми. Вони знайшли лазівку в законодавстві, згідно з якою регіональний санепідемлікар може закривати установи, в тому числі й релігійні», — каже Кормухін.

У тезах в дописі до відео йдеться, що коронавірус — це «операція з руйнування світу».

Координатор громадського православного руху «Собор православных мирян» Анатолій Артюх вже оголосив, що має намір оскаржувати рішення Петербурзької митрополії православної церкви Московського патріархату, яка оголосила про закриття храмів в період з 14 по 19 квітня.

На сторінці Артюха у «ВКонтакте», можна побачити картинку, розміщену під текстом про проведення богослужінь без участі прихожан.

Гітлер, Мао Цзедун і Ленін радіють тому, що дві людини в медичних масках забивають ворота храму, і промовляють: «Молодці!!! Ви зробили те, що не вдалося зробити нам!»

У наступному дописі Анатолій Артюх публікує відео з назвою «НАС ЗНИЩИТЬ НЕ КОРОНАВІРУС, А ЩЕПЛЕННЯ ВІД НЬОГО».

Такі випадки серед вірян не поодинокі — православні громадяни масово висловлюють невдоволення рішенням влади. Так, жителі міста Усмань Липецької області написали звернення до губернатора регіону Ігоря Артамонова, в якому заявили, що «протягом багатьох століть саме православна Церква була і є захистом і щитом для народів і держав під час згубних епідемій чуми, холери, чорної віспи, морової виразки і інших небезпечних інфекцій, що винищували цілі міста і села в різних країнах».

Закривати храми в таких умовах просто блюзнірство, вважають активісти. За їхніми словами, ікона Корсунської Божої Матері допомагала під час епідемії холери 1871 року, її пронесли з хресними ходами через всі навколишні села. При цьому, стверджують вони, «хворі жителі одужали після цілування образу».

Схожа ситуація спостерігається і в Новосибірську, де Новосибірська митрополія оголосила про закриття всіх храмів і церков регіону і закликала до перегляду служб онлайн. Віряни назвали це ганьбою і маловір’ям: «Треба бігти до Бога, а ми від нього».

«Верх лицемірства — відкривати салони краси та одночасно закривати храми! Це як так?», — писали обурені парафіяни в соцмережах.

«Невже Переможець смерті Христос не зможе перемогти оскаженілу молекулу?». Так, архієпископ Сиктивкарський і Комі-Зирянський Питирим написав на своїй сторінці в соцмережі, що «є пророцтво: коли Великдень справлять в неправильний час, зійде Антихрист».

Далі Питирим пише, що жодного разу під час епідемій холери і висипного тифу храми не закривали, а в ООН тим часом уже звучать заклики обрати єдиного світового правителя, яким і буде Антихрист.

«Ось вам і земні царі дадуть йому владу, — швидше за все, скоро так і буде. Апостол Павло говорить, що він сяде в храмі Божому». Питирим впевнений, що «це і є тест на віру». «Господи! Дай сили нашим священнослужителям!», – завершує він свій допис.

На сайті телеканалу «Царьград» опублікований цілий цикл бесід зі священнослужителями, в кінці яких їм завжди ставиться однакове запитання: «як ви ставитеся до закритих дверей храмів на Великдень?». І якщо раніше респонденти в цілому рекомендували пастві бути обережними, то тут їхня думка змінюється.

Архімандрит Никон (Дубляженко):

«Усе і всі завмерли в розгубленості і страху… Храми — як труна, завалена величезним каменем, який не осилити простим людським зусиллям наодинці, запечатані печаткою закону… Але ми знаємо, що там лежить наш Христос, і ніщо не може утримати щиро любляче серце від того, щоб не піти разом з дружинами-мироносицями і не побачити Його хоча б ще раз, навіть ціною свого життя!

Але набагато страшніше каменю і варти біля труни той камінь, який запечатує наші душі для Воскреслого Христа — це наші безвір’я і страх! Перед кожним з нас сьогодні вибір: залишивши Його, бігти і сидіти за закритими дверима «страху заради іудейського» або дозволити Любові перемогти страх і зустріти Христа, торкнутися стоп Його і почути найсолодший голос Його, що кличе мене на ім’я».

Єпископ Звенигородський Питирим:

«Пасхальна служба немислима без вірян, треба йти в храми! Нехай на вулиці будемо стояти, але Великдень повинен бути не по телевізору. Невже Переможець смерті Христос не зможе в день свого славного Воскресіння перемогти мікроскопічну оскаженілу молекулу? Великдень повинен бути торжеством над страхом, а не боягузливою втечею».

Ігумен Афанасій (Селичів):

«Навіть Сталін навесні 1942 року, коли німці були зовсім недалеко від Москви, дозволив святкувати Великдень. До речі, з порушенням світломаскування і комендантської години! На моїй же пам’яті це буде перший випадок перешкоджання влади потрапити вірним на Великоднє богослужіння. Якщо, не дай Бог, до цього дійде, зрозуміло.

Хоча, як пишуть ЗМІ, в Краснодарському краї, Кемеровській і Самарської областях ізоляцію обіцяють скасувати 12 квітня, в день Вербної неділі, свята Входу Господнього в Єрусалим. Дай Бог і іншим губернаторам мудрості і вірності. Сподіваюся, що розсудливість переможе, і в більшості суб’єктів нашої країни карантин скасують до Світлого Христового Воскресіння, Великдень Господній. Адже позбавляти вірян можливості відсвяткувати Перемогу над смертю через страх смертного, на мій погляд, абсолютно безглуздо».

Протоієрій Володимир Вигилянський:

«Кожна людина повинна сама вирішити, йти їй святкувати Великдень в церкві чи ні, відповідно до багатьох обставин. По-перше, це стан здоров’я людини, по-друге, відповідальність перед іншими (сім’єю, сусідами, товаришами по службі), і по-третє, з порадами (благословенням) духівника. Якщо немає ніяких перешкод, то як можна обмежити себе в радості про Воскреслого Христа, який переміг смерть і дарував кожному з нас безсмертя!».

Митрополит Данило (Доровських):

«Зрозуміло, що всі ми фізично колись помремо, і складно сказати, що стане «пусковим механізмом»: кліщ, який тебе вкусив, інфаркт, онкологія або туберкульоз, який поширюється зі страшною силою і охоплює значно більше число людей, ніж коронавірус. Але сьогодні ми чомусь ставимо на перше місце саме коронавірусну інфекцію.

Звичайно, дуже важливо роз’яснювати людям ситуацію, яка склалася, закликати дотримуватися санітарно-епідеміологічні приписи, але у кожного повинен бути вибір: ти йдеш чи не йдеш в храм. Це право кожного. А до того священника, який, наприклад, в тій же Білорусі, де відкриті розважальні заклади, закликає не йти в храм, віряни взагалі можуть перестати ходити».

Тим часом коронавірус поширюється і серед духовенства. 13 квітня коронавірус підтвердили у 18 священників і ченців, які служать в храмах і монастирях Московської єпархії РПЦ. Ще у 21 священника і ченця виявилися симптоми захворювання.

У коментарі Lenta.tu голова навчального комітету Російської Православної Церкви, члена робочої групи при патріархові із координації діяльності церковних установ в умовах поширення коронавірусної інфекції, протоієрей Максим Козлов розповів, чому священники виступають за проведення Великодня саме у храмах.

Отець Максим:

«Ми готові були гранично йти на виконання всіх вимог санітарних лікарів, зберігати соціальну дистанцію між парафіян — а не так, як натовп в московському метро. У храмах висять дезінфекційні засоби, у багатьох — «дезари», одноразовий посуди, рукавички для співробітників… Все є. Будь ласка, можна було б обговорити кожен конкретний храм.

Але є речі, які не відтворити у дистанційному форматі. Неможливо дистанційно брати участь в церковних таїнствах і, найголовніше, не можна причащатися. У дні Великого четверга, в день встановлення таїнства причастя і в день самого світлого Христового Воскресіння в уцерковлених православних людей (а ми говоримо саме про таких, а не про тих, хто випадково збирається освячувати паски в суботу) є природне прагнення причаститися у святих Христових таємниць. І в цьому році вони будуть цього позбавлені.

Так, звичайно, ми віримо в те, що через причастя людина не може заразитися. Це віра абсолютної більшості церковних людей і віра Церкви. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що храм як простір не є щось знезаражувальне, що знищує віруси і мікроби. Розуміємо, що люди, які стоять в замкнутому просторі дві-три години, повинні дотримуватися природних гігієнічних заходів обережності. Що, підходячи до ікони, щоб вшанувати святиню, не обов’язково її цілувати губами.

Деякий час тому розійшовся відомий сюжет про фундаменталіста з нехристиянської релігії, який лизав двері культової будівлі, щоб показати свою впевненість в тому, що це не може завдати йому шкоди. Зрозуміло, що подібного роду крайнощі – це шлях до близькосектанстької свідомості.

Я думаю, що ми повинні поєднувати віру і природні вимоги гігієни і медицини. Якщо подивитися на те, як діяла Російська православна церква в останні три-чотири століття — так, власне, і було в епоху епідемій XVIII-XIX століть – згідно зі станом і рівнем тодішньої медицини протиепідемічні заходи приймалися церквою. Вона була інститутом, через який до народу лунала необхідність застосування цих заходів».