У спецефірі «Платформа прав людини» поговоримо про порушення цифрових прав в Україні. Зокрема, представимо результати моніторингу, який проводився з квітня по вересень 2019 року на тему того, як порушуються цифрові права українців
В нашій студії – адвокатка, медіа-юристка, медіа-тренерка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко.
Анастасія Багаліка: Що ви конкретно досліджували?
Людмила Опришко: Наша громадська організація розпочала в цьому році моніторинг цифрових прав. Це було пов’язано насамперед з тим, що все більше ми переходимо в інтернет і все більше отримаємо інформацію зі всесвітньої мережі. Тому ми вирішили перевірити, наскільки дотримуються права людини як раз в онлайн середовищі.
Що ми розуміємо під цифровими правами? Ми перевіряли, наскільки дотримуються права людини в онлайн середовищі. Це і доступ до інтернету, це і питання, пов’язані з реалізацією свободи слова в інтернеті, захист права на приватність і захист персональних даних. Також ми дивилися, чи є якісь потенційні загрози порушення прав людини в онлайн середовищі.
Анастасія Багаліка: Ми знаємо, що в нас в країні блокуються соціальні мережі, які походять з Російської Федерації – Одноклассники і Вконтакте. Ви зараховуєте це за порушення прав людини?
Людмила Опришко: Так, ми зараховуємо це до порушень прав людини. І зараховуємо з огляду на те, що, на наш погляд, в даному випадку є порушення закону під час здійснення цього блокування. Річ у тому, що наша організація є учасником коаліції «За вільний інтернет», і як тільки ці укази президента було видано, коаліція підготувала юридичний аналіз тих указів і звернула увагу на ті проблеми, які пов’язані з виданням таких указів. На наш погляд, порушено принцип законності під час ухвалення цих рішень. Він полягає в тому, що, по-перше, порушується принцип пропорційності. Ми розуміємо, що необхідно захищати наш інформаційний простір з точки зору інтересів національної безпеки і оборони, але це повинно здійснюватися шляхом видання законів, а не указів президента. Крім того, потрібно, щоб дотримувався принцип пропорційності: блокувався той контент, який є шкідливим, але не блокувався той контент, який не несе шкоди. Ми це зараховували до порушення прав людини в онлайн середовищі.
Але якщо говорити про блокування, то це не єдиний факт. Наразі ми бачимо, що суди почали приймати рішення, якими фактично забороняють доступ користувачів до веб-сайтів. І роблять вони це за надуманими підставами. Уявіть собі, ви зайшли на сайт «Української правди», «Обозревателя» чи будь-якого іншого, а чомусь слідчі вважають, що у вас при цьому виникають майнові авторські права, і щоб їх забезпечити, вони вважають, що можна взяти і накласти арешт і заборонити провайдерам надавати вам доступ до веб-сайтів.
Анастасія Багаліка: Я про таку ситуацію навіть не чула. Як таке може бути? Як може у споживача контенту виникати майнове авторське право? Це якась нісенітниця.
Людмила Опришко: А між тим Печерський районний суд Києва наприкінці липня цього року прийняв ухвалу, якою фактично заблокував 17 веб-сайтів, і підставою для такого блокування – арешт на підставі клопотання слідчого майнових авторських прав користувачів веб-сайтів.
Анастасія Багаліка: Це якось пов’язано з якоюсь справою?
Людмила Опришко: Є кримінальне провадження, і в межах цього кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням до суду про накладення арешту.
Анастасія Багаліка: Що ще є у вас у звіті?
Людмила Опришко: Ми звернули увагу також на такі порушення, як порушення, пов’язані із виборчим процесом. Під час моніторингу ми знайшли в єдиному реєстрі судових рішень чимало рішень, пов’язаних із притягненням до відповідальності за порушення правил агітації під час виборів. Найпоширеніше порушення – це обнародування бюлетенів з результатами голосування на своїй Фейсбук-сторінці в той час, коли триває голосування.
Анастасія Багаліка: Якщо говорити про точкові порушення конкретних громадян, що ви виявили?
Людмила Опришко: Ми хочемо звернути увагу на те, що до таких індивідуальних порушень прав людини в онлайн середовищі ми віднесли насамперед побиття журналіста-блогера Вадима Комарова, в результаті чого він помер. Це дуже тривожна ситуація. Смерть цієї людини пов’язується із її журналістською діяльністю, і це вчиняє дуже суттєвий вплив на роботу журналістів. Я спілкувалася з черкаськими журналістами, і вони висловлювали побоювання, як себе тепер поводити і чи можна критикувати владу. Тому розслідування цього факту має бути в пріоритеті.
Ми звертали увагу і на інші факти порушення прав журналістів, зокрема, витік персональних даних журналістів. Нещодавно журналістка видання KyivPost написала на своїй Фейсбук-сторінці, що після того, як вона подала документи на акредитацію в зону ООС, їй на мобільний телефон почали надходити погрози від представників «ЛНР». Це дуже небезпечно, адже держава як ніхто повинна дбати про безпеку журналістів і зберігати персональні дані. Тому подібні факти ми також відносили до порушень прав людини.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.